Витрати короткострокового періоду: постійні та змінні. Витрати довгострокового періоду всі виступають як змінні

Для різних галузей потрібен різний час для збільшення виробництва.

У швейній майстерні можна збільшити виробництво за 2 – 3 місяці, а у турбобудуванні – за 4-5 років.

Крива довгострокових середніх витрат (рис. 4.5) складається з ділянок кривих короткострокових витрат.

Кожна точка хвилястої кривої показує величину найменших витрат виробництва одиниці продукції для кожного обсягу виробництва за умови, що фірма має досить часу для Рисунок 4.5 зміни розміру виробництва. Ця крива має плавну дугоподібну форму.

Дугоподібність пояснюється тим, що є позитивні і негативні ефекти масштабу.

Позитивний ефект – ситуація, при якій обсяг виробництва в цій фірмі росте швидше, ніж витрати на ресурси, це зв'язано з:

а) спеціалізацією управлінської праці і праці працівників;

б) ефективністю використання капіталу;

в) виробництвом побічних продуктів.

Негативний ефект масштабу – ситуація, при якому обсяг виробництва фірм відстає від росту витрат, що пов'язано з:

а) зниженням якості продукції;

б) погіршенням умов проходження інформації (суперечливі рішення, тяганина);

в) ростом марнотратства. У цьому випадку потрібна децентралізація виробництва.

Типи кривих long АТС (рис. 4.6) для різних галузей.

I - економія від росту масштабу виробництва; II - постійна віддача;

ІІІ - негативний ефект масштабу.

а. Якщо позитивний ефект масштабу Рисунок 4.6 вичерпується швидко, а негативний віддалений значними масштабами виробництва, то цей графік характерний для галузей, у яких можуть конкурувати дрібні, середні та великі підприємства.

б. Якщо позитивний ефект масштабу тривалий, а негативний значно віддалений, то це характерно для галузей важкого машинобудування, великих виробництв (автомобілебудування).

в. Якщо позитивний ефект вичерпується швидко і змінюється негативним, то ефективні малі підприємства.

Фактори зростання прибутку:

1. Зростання продуктивності праці, що зменшить витрати на оплату праці.

2. Інтенсифікація використання виробничих потужностей, що знижує амортизаційні витрати на одиницю продукції.

3. Економія матеріальних ресурсів.

4. Скорочення витрат на керування.

5. Підвищення якості продукції.

Основа зростання – науково-технічний прогрес (НТП).

Якщо ATC<p – доход. ATC>p – збиток (рис. 4.7).

Рисунок 4.7

Джоан Робінсон впровадила в обіг поняття типів ринкових структур.

Дата добавления: 2014-11-29