Теорія маржиналізму

Динаміку витрат виробництва найкраще відбиває показник середніх витрат.

ATC (середні загальні витрати) – витрати в розрахунку на одиницю продукції.

ATC = TC/Q = (FC + VC)/Q

Оскільки витрати незалежні від випуску, то середні постійні витрати (AFC) скорочуватимуть в міру випуску продукції.

Змінні середні витрати спочатку знижуються, що відбиває залучення ресурсів на стадії їхнього недовикористання і ріст ефективності, але після визначеного моменту віддача зменшується, оскільки досягнуто межу завантаження потужностей і починає діяти закон спадної віддачі.

Закон спадання віддачі (рис. 4.2): у міру збільшення обсягу змінного ресурсу, приєднаного до фіксованого ресурсу, починаючи з визначеного рівня, загальний обсяг виготовленої продукції скорочується.

Рисунок 4.2

Умови чинності закону спадної віддачі:

1. Рівень технології не змінюється.

2. Всі одиниці змінного ресурсу однорідні (праця).

3. Інші виробничі ресурси (капіталовкладення) постійні.

Теорія маржиналізму аналізує виробництво додаткових одиниць продукції, на які вимагаються додаткові витрати ресурсів.

Marginal (граничні) витрати виробництва – це додаткові витрати, що вимагаються для виробництва однієї додаткової одиниці продукції понад визначену кількість продукції.

МС = ТС₁₀₁ – ТС₁₀₀ – різниця сусідніх значень загальних витрат.

Крива МС перетинає криві AVC і АТС у точках мінімального значення (рис. 4.2 та 4.3). Це пояснюється тим, що поки додаткова величина, що приєднується до суми загальних витрат, менше середньої величини цих витрат, то показник середніх витрат зменшується, знижується (спадна віддача граничного ресурсу).

Рисунок 4.3

Приклад.

Зарплата працівника – 53 $.

Одне звалене дерево (доход) – 20 $.

Продуктивність їхньої роботи – за таблицею 3.

Таблиця 3.

Кількість працівників	Кількість дерев	(-) МР	(3*20$) MR	МС	MR - МС
					-13 (МС >MR)

Скільки працівників є сенс наймати?

Яку кількість працівників потрібно найняти, щоб одержати найбільшу продуктивність праці? – 4.

Яку кількість потрібно найняти, щоб виконати роботу в термін? – 9.

Правило максимізації прибутку: фірма збільшуватиме прибуток до того моменту, коли додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції не зрівняються з граничним доходом від її продажу МС = MR.

Фірма мінімізує збитки при тому обсязі виробництва, при якому загальний доход достатній для відшкодування всіх змінних витрат. Якщо фірма може оплатити тільки постійні витрати, її прийдеться закривати.

Точка закриття фірми – рівність ціни і середніх перемінних витрат. P=AVC.

Графік беззбитковості роботи фірми (рис. 4.4)

TR (виторг від реалізації). Точка беззбитковості = FC/price –AVC

Рисунок 4.4

Динаміка витрат виробництва.

Розрізняють короткостроковий період – такий період, протягом якого фірма збільшує обсяг виробництва при незмінних капітальних ресурсах, змінюючи чисельність трудових і природних ресурсів.

Довгостроковий період – такий період, протягом якого фірма збільшує обсяг виробництва за рахунок зміни виробничих потужностей.

Дата добавления: 2014-11-29