Проектування як етап інвестиційно-будівельного процесу

Контрольні питання і завдання

1. Що таке уніфікація?

2. У чому полягає сутність модульної координації розмірів у будівництві?

3. Які розміри основного і похідних модулів?

4. Чим координаційний розмір елемента відрізняється від конструктивного?

5. Що таке координаційна ось?

6. Як здійснюється маркування координаційних осей?

7. В яких випадках допускається застосування перервної модульної просторової координаційної системи?

8. Що таке прив’язка конструктивних елементів?

9. Як прив’язуються до осей внутрішні та зовнішні несучі стіни?

10. Як прив’язуються до осей колони середніх та крайніх рядів?

Кінцевою метою архітектурного проектування будівель і споруд чи їх комплексів є їх зведення та введення в експлуатацію. Цьому передує довгий та складний інвестиційно-будівельний процес, важливу, але не найбільшу частину якого становить власне архітектурне проектування.

Можна виділити такі етапи інвестиційно-будівельного процесу, де бере участь архітектор-проектувальник: передпроектні роботи, проектні роботи, погодження та затвердження проекту, авторський нагляд у процесі будівництва, прийняття об’єкта в експлуатацію. Тільки після успішного прийняття об’єкта державною комісією проектувальник може вважати свою місію повністю завершеною.

Перші три етапи регулюються ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації». Ці норми стосуються проектної документації на нове будівництво й реконструкцію будинків і споруд цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію й технічне переоснащення об’єктів виробничого призначення.

Проектування об’єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Замовник зобов’язаний надати їх проектувальнику до початку виконання проектно-вишукувальних робіт на відповідній стадії. До складу вихідних даних належать:

– архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

– технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта (ТУ);

– завдання на проектування;

– інші вихідні дані.

У разі необхідності за окремим договором до початку процесу проектування проектувальник може додатково виконувати такі передпроектні роботи для визначення принципових об’ємно-просторових та містобудівних рішень:

– розроблення попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (фор-ескізів);

– розроблення пропозицій щодо розміщення об’єктів будівництва на земельних ділянках (обґрунтування місця розміщення, необхідної території та умов будівництва);

– опрацювання інженерної характеристики об’єкта і складання опитувальних листів;

– складання завдання на інженерні вишукування;

– складання завдання на проектування;

– обмірювання та обстеження будівель, які підлягають реконструкції, переоснащенню, розширенню, переплануванню або надбудові;

– інші види робіт, необхідні для початку процесу проектування.

Місця розташування об’єктів визначаються місцевими органами містобудування та архітектури на підставі дозволу на будівництво виконавчих органів місцевого самоврядування, а також затверджених чинних містобудівних документів. Якщо на ділянку проектування відсутня затверджена містобудівна документація або при потребі внесення змін у неї з метою обґрунтування місця розташування об’єкта, розробляється також містобудівне обґрунтування. Воно регулюється ДБН Б.1.1-4-2002.

Містобудівне обґрунтування розташування об’єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови затверджується відповідним органом з питань містобудування та архітектури і використовується для розроблення архітектурно-планувального завдання на будівництво цього об’єкта. Містобудівне обґрунтування розташування найзначніших архітектурних об’єктів (житлових будинків підвищеної поверховості, великих за обсягом споруд, громадсько-торговельних комплексів тощо), будівництво яких суттєво впливає на містобудівний розвиток населеного пункту й має суспільний резонанс, за висновком місцевого органу з питань містобудування та архітектури підлягає затвердженню рішенням відповідної місцевої влади.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земель­них ділянках, а при реконструкції об’єктів – без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань.

Кількість стадій проектування визначають замовник та проектувальник з урахуванням категорії складності об’єкта (від І доV).

Категорії складності об’єктів цивільного призначення залежно від їх архітектурних та технічних характеристик визначаються згідно з додатком ІІ до ДБН А.2.2-3-2004, виробничого призначення – за відповідним вирішенням Мінрегіонбуду України. Визначена категорія складності впливає не лише на стадійність виконання проекту, але й на вартість проектних робіт.

Таблиця 5 – Визначення категорії складності об’єктів цивільного призначення залежно від їх архітектурної та технічної характеристики

Характеристика об’єктів	Категорія складності
Архітектурно і технічно нескладні	І
Архітектурно нескладні, але технічно складні або технічно нескладні, але архітектурно складні	ІІ
Архітектурно і технічно складні	ІІІ
Архітектурно складні, але технічно особливо складні чи технічно складні, проте архітектурно особливо складні	IV
Архітектурно і технічно особливо складні	V

Таблиця 6 – Категорії складності окремих об’єктів цивільного призначення

Типи будинків, споруд, об’єктів	Категорія
Житлові будинки та готелі
Господарські й допоміжні будівлі при житлових будинках; садові (літні) будиночки; вахтові житлові будинки та гуртожитки	І
1 – 3-поверхові садибні житлові будинки; 1 – 3-поверхові будинки блокового типу з квартирами в різних рівнях; будинки котеджного типу для індивідуальних забудовників	ІІ
2 – 5-поверхові житлові багатоквартирні будинки; 2 – 4-поверхові гуртожитки та притулки	ІІІ
5 – 10-поверхові гуртожитки; 3 – 5-поверхові житлові будинки з квартирами для інвалідів; 6 – 10-поверхові житлові багатоквартирні будинки; готелі III – IV розряду	ІІІ
Багатоповерхові (більше від 10 поверхів) житлові будинки всіх типів і гуртожитки, у т.ч. з приміщеннями громадського призначення у перших поверхах; багатоповерхові (більше від 9 поверхів) житлові будинки всіх типів з убудованими гаражами; готелі І-ІІ розряду	IV
Багатоповерхові архітектурні житлові (інтегровані) комплекси зі складною об’ємно-просторовою структурою та приміщеннями громадського призначення; готелі вищого розряду	V
Громадські будинки
Ясла, садки і ясла-садки загального типу	ІІІ
Загальноосвітні школи: початкові, основні (неповні середні, середні)	ІІІ
Університети	IV
Селищні й сільські ради, а також будинки органів господарського управління, розміщені у селищах і сільських населених пунктах	II
Біржі, бізнес-центри	IV
Будинки проектних і конструкторських організацій	III
Будинки науково-дослідницьких організацій	IV
Диспансери, профілакторії, амбулаторії	III
Поліклініки, лікарні, госпіталі та пологові будинки	IV
Відкриті площинні спортивні й фізкультурно-оздоровні споруди	II
Спортивні зали	III
Бібліотеки	III
Клубні будинки, будинки і палаци культури, центри дозвілля	III
Кінотеатри і відеоцентри	IV
Театри і цирки	V
Спеціалізовані магазини (продовольчі й непродовольчі)	III
Кафе загального типу і спеціалізовані	III
Ресторани	IV
Комплексні приймальні пункти побутового обслуговування	II
Адміністративно-ділові центри	III
Торговельні центри	IV

Назва проектної документації має бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування та вид будівництва: одностадійний (двостадійний, тристадійний) проект будівництва об’єкта цивільного (виробничого) призначення.

Для технічно нескладних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів масового і повторного застосування І та ІІ категорій складності проектування здійснюється в одну або дві стадії, для об’єктів ІІІ категорії – у дві стадії.

Для об’єктів IV і V категорій складності, технічно складних відносно містобудівних, архітектурних, художніх й екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії.

Розрізняють такі стадії розроблення проектної документації: ескізний проект, техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, проект, робочий проект, робоча документація.

Ескізний проект (ЕП) розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурно-художніх, екологічних та функціональних рішень об’єкта, підтвердження можливості створення об’єкта цивільного призначення.

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) розробляється для об’єктів виробничого призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об’єкта.

Техніко-економічний розрахунок (ТЕР) застосовується для технічно нескладних об’єктів виробничого призначення.

ТЕО (як і ТЕР) обґрунтовує потужність виробництва, номенклатуру та якість продукції, якщо вони не задані директивно, кооперацію виробництва, забезпечення сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, паливом, електро- й теплоенергією, водою і трудовими ресурсами, включаючи вибір конкретної ділянки для будівництва, розрахункову вартість будівництва та основні техніко-економічні показники.

ТЕР виконується у скороченому обсязі в порівнянні з ТЕО, відповідно до характеру об’єкта і вимог завдання.

Проект (П) розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників на підставі завдання на проектування, вихідних даних та (при тристадійному проектуванні) схваленої попередньої стадії.

Робочий проект(РП) розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення).

Рисунок 3.10 – Стадії проектування об’єктів різних категорій складності

РП застосовується для технічно нескладних об’єктів, а також для об’єктів із використанням проектів масового застосування. Він розробляється на основі завдання на проектування та вихідних даних.

РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин – затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі й затвердженню, а робочі креслення розробляються для будівництва об’єкта.

Робоча документація (Р) розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі затвердженої попередньої стадії. До складу Р для будівництва повинні входити:

– робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів – комплекту А.2.4 «Система проектної документації для будівництва» (СПДБ);

– паспорт опоряджувальних робіт;

– кошторисна документація;

– специфікації обладнання, виробів і матеріалів за ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.110);

– опитувальні листи і габаритні креслення на відповідні види обладнання та виробів;

– вихідні вимоги щодо розроблення конструкторської документації на обладнання індивідуального виготовлення (включаючи нетипове та нестандартизоване обладнання), за якими вихідні вимоги на попередніх стадіях не розроблялись.

Р розробляється, як правило, після затвердження попередньої стадії проектування. За рішенням інвестора (замовника), який затверджує проектно-кошторисну документацію, може розроблятися робоча документація до затвердження попередньої стадії проектування, якщо вона погоджена з органами містобудування та архітектури.

При цьому замовник повинен гарантувати проектувальнику оплату додаткових робіт, пов’язаних з переробленням робочої документації, викликаних рішеннями затверджувальної інстанції.

ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури. ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) до їх затвердження підлягають обов’язковій комплексній державній експертизі згідно із законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва.

Затвердженню підлягає тільки одна стадія, визначена в АПЗ. Робоча документація (Р), виконана відповідно до затвердженої стадії, погодженню, експертизі та затвердженню не підлягає, крім інженерних мереж, що погоджуються з місцевими експлуатаційними службами, ресурсопостачальними організаціями (якщо така вимога міститься в наданих ними технічних умовах).

Будівництво розпочинається тільки після затвердження проектної документації. Протягом усього періоду будівництва за ним має здійснюватися авторський нагляд проектної організації (за окрему оплату) з метою забезпечення відповідності технологічних, архітектурно-будівельних та інших технічних рішень об’єктів будівництва рішенням, що передбачені в затверджених проектах. Авторський нагляд здійснюється незалежно від форми власності замовника (інвестора) й не знімає відповідальності з будівельно-монтажних організацій і замовника за якість будівельно-монтажних робіт та їх відповідність проектній документації.

Виконання вимог будівельних норм і правил, організації виробництва будівельно-монтажних робіт, складання актів огляду прихованих робіт є обов’язком підрядчика. Контроль за дотриманням цього належить до компетенції технічного нагляду.

Спеціалісти, які здійснюють авторський нагляд, письмово фіксують у спеціальному журналі наявні відступи від проектних рішень. У разі відмови підрядчика усунути зауваження вони мають повідомляти про це замовника й інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю та тимчасово призупиняти роботи, що виконуються з порушеннями проектних рішень.

За необхідності такі спеціалісти мають право самостійно або за пропозицією замовника, без додаткових узгоджень, уточнювати, змінювати, доповнювати прийняті раніше проектні рішення, домагаючись більшої художньої виразності, технічної й технологічної досконалості об’єкта будівництва, якщо ці зміни не суперечать вихідним даним на проектування, чинним будівельним нормам, експлуатаційній надійності, економічним вимогам, не погір­шують техніко-економічні показники затвердженої проектної документації. Внесення змін до проектної документації виконуються згідно з ДСТУ Б А.2.4.4 (ГОСТ 21.101).

Спеціалісти, що здійснюють авторський нагляд, зобов’язані брати участь у роботі робочої та державної комісій з прийняття об’єктів будівництва в експлуа­тацію.

Організація авторського нагляду регламентується ДБН А.2.4.4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд».

Дата добавления: 2014-11-29