Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Стверджувальне речення





Заперечне речення

Питальне речення

Є два основні типи питальних речень: питальні речення без питального слова і питальні речення з питальним словом. У питальному реченні без питального слова на першому місці стоїть відмінювана частина присудка, на другому місці підмет, останнє місце займає невідмінювана частина присудка, якщо вона є.

Інтонація висхідна.

У питальних реченнях із питальним словом на першому місці стоїть питальне слово, на другому місці відмінювана частина присудка, а потім підмет і другорядні члени речення, а в кінці стоїть невідмінювана частина присудка.

Інтонація низхідна.

Питальними словами в реченні служать питальні займенники і прислівники: wer? – хто?, was? – що?, wo? – де?, wohin? – куди?, wie? – як?, wessen? – чий?, wem? – кому?, wen? – кого?, warum? – чому?, wie viel? – скільки?, welcher(-e, -s)? – який (-а, -е)?

На відміну від української мови в німецькому реченні може бути лише одне заперечення.

Найчастіше функцію заперечення бере на себе частка nicht. Вона ставиться безпосередньо перед тим словом, яке вона заперечує. Якщо заперечується присудок, то частка nicht стоїть після відмінюваної частини присудка, або в кінці речення, якщо воно не дуже поширене.

Якщо заперечується складений присудок, то частка nicht стоїть перед його останньою частиною.

Заперечну частку nicht не треба плутати із заперечним словом nein, яке має загальний характер і вживається як відповідь на питання. Воно стоїть поза реченням і відокремлюється від нього комою.

У функції заперечення виступають також заперечні займенники і прислівники: niemand (ніхто), niemals (ніколи), nirgends (ніде), nichts (ніщо), weder – noch (ні – ні).

Якщо заперечується іменник, який в аналогічному стверджувальному реченні вживається з неозначеним артиклем або без артикля, то використовується заперечний займенник kein (ніякий, ні один, жоден). Kein стоїть перед іменником і відмінюється разом із ним.

У стверджувальному реченні стверджується який-небудь факт.



Якщо стверджувальне речення є відповіддю на питання без питального слова, то воно, як звичайно, починається стверджувальними словами jawohl, ja, gewiß та ін.

Якщо питання заперечне, а відповідь може бути позитивною, у відповіді вживається слово doch.

19. Морфолого-синтаксичні ознаки і засоби

вираження членів речення.

Предикативне (смислове) ядро речення утворюють головні члени речення – підмет і присудок. Всі інші члени речення – додаток, обставини, означення – входять до складу речення лише для уточнення, доповнення підмета або присудка. Таким чином, речення поділяються на сфери впливу (групи) підмета і присудка. Це слід завжди пам’ятати при перекладі. Структура групи підмета визначається сполучуваними можливостями іменника, який виступає в функції підмета. Структура групи присудка – сполучуваними можливостями дієслова-присудка.

 

19.1. Підмет

Підмет як головний член речення позначає той предмет думки, до якого відноситься висловлювання. Він не має в реченні фіксованого місця. У розповідному речення він стоїть або на першому місці (прямий порядок слів), або після змінюваної частини присудка (зворотний порядок слів). При зворотному порядку слів підмет стоїть здебільшого безпосередньо після змінюваної частини присудка, але може стоять і ближче до кінця речення, навіть на останньому місці, якщо воно не зайняте невідмінюваною частиною присудка. Підмет відповідає на питання називного відмінка wer? (хто?), was? (що?) і узгоджується з присудком за смислом і граматично (в особі і числі). Він може бути виражений:

В особовому реченні:

іменником або займенником, що виражається в значенні іменників, у називному відмінку;

іншими частинами мови, що вживаються самостійно, в ролі іменника;

інфінітивом або інфінітивним зворотом;

підрядним підметовим реченням.

В неозначено-особовому реченні підмет виражається неозначеним займенником man.

В безособових реченнях в функції підмета виступає безособовий займенник es:

при дієсловах, які називають явища природи;

при дієсловах, які називають відчуття людини;

В сталих безособових зворотах es gibt, es geht, es steht, es gilt, es handelt sich um.

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1459; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.