Закон - це нормативний акт

Отже, нормативні акти не створюються людьми.

Логічна помилка в даному умовиводі пов'язана з порушенням закону тотожності. В умовиводі не три, а чотири терміна, тому що поняття „закон” у двох засновках вживається у різних сенсах. В одному засновку йдеться про об'єктивні закони природи, а в іншому – про юридичні закони. Є підстава сказати, що середній термін фактично відсутній, оскільки відсутнє поняття, яке б виконувало з'єднувальну функцію між S і Р.

Прикладом вірного міркування є силогізм:

Усі закони природи діють незалежно від людини.

Закон Ома - закон природи.

Отже, Закон Ома діє незалежно від людини.

В силогізмі три терміни. Поняття „закони природи” і „закон природи” вживається в одному і тому ж сенсі.

2. Середній термін повинен бути обов’язково розподілений хоча б в одному із засновків.

Приклад, в якому дане правило порушується:

Усі планети світять відображувальним світлом.

Дане небесне тіло світить відображувальним світлом.

Отже, дане небесне тіло планета.

Висновок із засновків не випливає, тому що поняття „відображувальним світлом”, яке є середнім терміном, не розподілене в обох засновках (береться не в повному обсязі).

Прикладом вірного міркування є силогізм:

Усі планети світять відображувальним світлом.

Дане небесне тіло не світить відображувальним світлом.

Отже, дане небесне тіло не є планетою.

У другому судженні середній термін „відображувальним світлом” розподілений, тому що займає місце предиката у загальнозаперечуваному судженні. Висновок із засновків випливає.

3. Термін не розподілений у засновках не може бути розподіленим і у висновку.

Дане правило ґрунтується на тому, що крайній термін у силогізмі повинен зберігати у висновку той же обсяг, який був і засновку.

Приклад, у якому дане правило порушується:

Мова - це засіб спілкування.

Мова - це суспільне явище.

Отже, суспільні явища є засобами спілкування.

Висновок у силогізмі зроблений невірно, тому що суб'єкт „суспільне явище” у засновку займає місце предиката і тому не розподілений, а у висновку він береться у повному обсязі (розподілений).

Прикладом вірного міркування є силогізм:

Мова – це засіб спілкування.

Мова – це суспільне явище.

Отже, деякі суспільні явища – це засоби спілкування.

У даному силогізмі суб'єкт висновку „суспільне явище” розподілений.

П р а в и л а з а с н о в к і в

1. Із двох заперечуваних засновків висновок не витікає. Один із засновків обов'язково повинен бути судженням стверджувальним.

Наприклад:

Жоден студент нашого факультету не вивчає біохімію.

Жоден студент педагогічного університету не є студентом нашого факультету.

Отже,...

В даному міркуванні висновок не витікає, тому що обидва засновки є судження заперечуваними і тому середній термін „студент” не співпадає з крайніми термінами. Відношення між S і Р встановити не можна.

2. Якщо один із засновків є судженням заперечуваним, то висновок повинен бути судженням заперечуваним.

Наприклад,

Суддя, який є родичем потерпілого, не може розглядати судову справу.

Суддя М. є родичем потерпілого.

Отже, суддя М. не може розглядати судову справу.

В силогізмі з одним заперечуваним засновком середній термін виключається з обсягу крайнього терміна (в даному прикладі - більшого) і тому обсяг крайнього терміна, який входить в обсяг середнього, виключається із другого крайнього терміна.

3. Одним із засновків силогізму повинен бути судженням загальним. Із двох засновків, які є судженнями частковими висновок не витікає.

Наприклад, із засновків:

Деякі письменники – реалісти.

Деякі письменники – декаденти.

Отже,...

висновок не витікає, тому що вони є судженнями частковими і тому середній термін не розподілений і в більшому і в меншому засновках. Висновок не можна зробити згідно з другим правилом термінів.

Якщо обидва засновки частковозаперечувані судження, то висновок не можна зробити згідно з першим правилом засновків.

Якщо один із засновків частковостверджуване судження, а інший судження частковозаперечуване, то в такому силогізмі буде розподіленим тільки один термін – предикат частковозаперечуваного судження. Якщо цим терміном буде середній термін, то згідно з другим правилом засновків висновок не можна зробити, тому що він повинен бути заперечуваним. В такому випадку предикат висновку буде розподіленим, а це суперечить третьому правилу термінів(більший термін, який не розподілений у засновку буде розподілений у висновку). Якщо не розподілений крайній термін, то висновок не випливає згідно з другим правилом термінів(середній термін повинен бути розподілений хоча б в одному засновку).

4. Якщо один із засновків - часткове судження, то і висновок повинен бути судженням частковим.

Наприклад:

Усі метали (М +) - хімічні елементи(Р -)

Деякі метали (М -) – благородні (S -)

Отже, деякі благородні предмети (S -) є благородними (Р -).

В даному умовиводі більший засновок – А, а менший – І і тому розподілений тільки один термін – суб'єкт загальностверджувального судження, який є середнім терміном. А якщо два крайніх терміна в силогізмі не розподілені, то згідно з третім правилом термінів, менший термін не буде розподіленим, який є судженням частковим.

У тих випадках, коли у силогізмі один засновок судження стверджувальне, а другий судження заперечуване, (за умови, що один із них судження часткове: АО, ЕІ, ОА), то розподіленими будуть або суб'єкт і предикат загальнозаперечуваного судження (ЕІ) або суб'єкт загального і предикат часткового судження (АО, ОА). Згідно з другим правилом засновків в даних силогізмах висновок буде запере чуваним (з розподіленим предикатом). Менший термін у висновку буде нерозподіленим, тому що другим розподіленим терміном згідно з другим правилом термінів повинен бути середній термін. Отже, висновок повинен бути судженням частковим.

Наприклад:

Жоден гуманіст (М +) не є реакціонером (Р +).

Деякі вчені (S -) – гуманісти (М +).

Отже, деякі вчені(S -) не є реакціонерами(Р +).

5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму

1. П о н я т т я п р о ф і г у р и с и л о г і з м у.

В посилках простого категоричного силогізму середній термін може займати різні місця. В залежності від цього розрізняють чотири фігури силогізму.

Першою називають фігуру силогізму, в якій середній термін займає місце суб’єкта в більшому засновку і місце предиката в меншому засновку.

Схема першої фігури:

М – Р

S – М

S – Р

У другій фігурі середній термін займає місце суб'єкта у більшому і меншому засновку.

Схема другої фігури:

Р – М

Дата добавления: 2014-11-29