Barbara, Celarent, Darii, Ferio 3 страница

Отже, злочинність у сфері економіки підлягає покаранню.

в) Всі чотирикутники - геометричні фігури.

Всі квадрати - чотирикутники.

Всі квадрати – геометричні фігури.

Деякі геометричні фігури – чотирикутники.

Отже, деякі чотирикутники – квадрати.

г) Всі берези дерева.

Всі дерева рослини.

Всі берези – рослини.

Рослини – живі організми.

Всі берези – живі організми.

Всі живі організми не живуть без води.

Всі берези не живуть без води.

д) Брехня викликає недовіру, бо вона є судженням, яке не відповідає дійсності.

Лестощі є брехнею, бо вони є судженнями, які не відповідають дійсності.

Отже, лестощі викликають недовіру.

е) Жоден патріот не є егоїстом, бо жоден патріот не ставить особисті інтереси вище суспільних.

Ця людина – патріот, бо вона щиро полюбляє і захищає Батьківщину.

Отже, ця людина не є егоїстом.

5.13. Дедуктивні умовиводи

С у т о у м о в н і у м о в и в о д и.

Суто умовний умовивід – це умовний умовивід, в якому обидва засновки і висновок є умовними судженнями.

Схема суто умовного умовиводу:

Якщо А, то В.

Якщо В, то С.

Отже, якщо А, то С.

Приклад:

Якщо людина філантроп, то вона полюбляє людей.

Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.

.

Отже, якщо людина філантроп, то вона благородна.

В суто умовному умовиводі висновок робиться на основі аксіоми: наслідок наслідку є наслідком підстави.

У м о в н о - к а т е г о р и ч н и й у м о в и в і д.

Умовно-категоричними називають умовиводи, один із засновків яких є судженням умовним, а інший засновок і висновок - судженнями категоричними.

В умовно-категоричних умовиводах є два правильних модуси: modus ponens (стверджувальний) і modus tollens (заперечний).

У даних умовиводах висновок робиться на основі аксіоми: ствердження основи неодмінно призводить до ствердження наслідку, а заперечення наслідку - до заперечення основи.

Різновиди стверджувального умовно-категоричного умовиводу:

1) Якщо А, то В. 2) Якщо А, то не – В.

А А

Отже, В. Отже, не – В.

3)Якщо не - А, то В. 4) Якщо не- А, то не – В.

не - А не- А

Отже, В. Отже, не - В.

Заперечний умовно-категоричний умовивід має такі різновиди:

1) Якщо А, то В. 2) Якщо не - А, то В.

не- В не – В

Отже, не-А. Отже, А.

3) Якщо А, то не- В. 4) Якщо не- А, то не- В.

В В

Отже, не- А. Отже, А.

З допомогою таких логічних зв'язків як імплікація і заперечення схеми умовно категоричних умовиводів можна виразити таким чином:

Modus ponens Modus tollens

1) А → В; А 2) → В; 1) А → В; 2) → В;

В В А

3) А → ; А 4) → ; 3) А → ; В 4) → ; В

А

Приклади деяких різновидів умовно-категоричних умовиводів:

1. Якщо людина є скептиком, то вона висловлює сумнів в істинності знань. Людина не висловлює сумнів в істинності знань. Отже, дана людина не є скептиком.

Це заперечуваний модус. Його схема:

А → В; .

2. Якщо Н. не скоїв злочину, то він не може бути притягнутий до карної відповідальності. Н. не скоїв злочину. Отже, він не може бути притягнутий до карної відповідальності.

Це стверджувальний модус. Його схема:

→ ;

Серед умовно-категоричних умовиводів є невірні модуси:

1) А → В; 2) А → В; В

??

Наприклад:

Якщо через мідний провідник провести електричний струм, то він буде нагріватись. Через мідний провідник електричний струм не проведений. Отже,...

Висновок із засновків буде невірним. Провідник може нагріватись і в силу дії інших причин. Для наслідку існує декілька причин. Висновок буде вірним тоді і тільки тоді, коли для наслідку існує одна причина.

5.14. Розділові умовиводи

Розділовими називаються такі умовиводи, до складу яких входять розділові судження.

В залежності від того, якими судженнями є другий засновок і висновок розділових суджень, вони поділяються на суто розділові, розділово-категоричні та розділово-умовні.

Суто розділовий умовивід – умовивід, в якому засновки і висновок є розділовими судженнями.

Наприклад:

Злочини бувають навмисні або ненавмисні.

Навмисні злочини бувають посадовими або не посадовими.

Отже, злочини бувають посадовими або не посадовими.

Розділово-категоричний умовивід – розділовий умовивід, в якому другий засновок є категоричним судженням, а висновок категоричним або розділовим.

Наприклад:

Судження бувають одиничні або загальні.

Це судження загальне.

Отже, це судження не є одиничним.

Розділово-категоричний умовивід має два модуси: стверджувально-заперечний (ponendo tollens) і заперечно стверджувальний (tollendo ponens).

Наприклад:

Злочин скоїв або А, або В, або С.

Цей злочин скоїв А.

Отже, цей злочин не скоїли ні В і ні С.

Умовиводи бувають або опосередкованими або неопосередкованими.

Цей умовивід не є опосередкованим.

Отже, цей умовивід є неопосередкованим.

А є або В, або С, або Д.

А є Д.

Отже, А не є ні В, ні С.

Формула стверджувально-заперечного модусу:

S є або Р, або Р₁, або Р₂ А В С

S є Р А

Отже, S не є ні Р₁, ні Р₂ ,

Схема заперечно-стверджувального модусу:

А є або В, або С, або Д.

А не є ні В, ні С.

Отже А є Д.

Формула заперечно-стверджувального модусу:

S є або Р, або Р₁, або Р₂ á А Ú В Ú Сñ

S не є ні Р₁, ні Р₂ ,

Отже, S є Р А

Наприклад:

Злочин могли скоїти або громадянин А, або громадянин В, або громадянин С.

Стало відомо, що громадянин В і С не могли скоїти злочину.

Отже, злочин скоїв громадянин А.

Для того, щоб у розділових судженнях висновок був достовірним необхідно додержуватися таких правил:

а) в розділовому судженні повинні бути приведені усі можливі альтернативи, всі випадки або факти;

б) слід чітко визначити значення сполучника „або”, який, як відомо, може вживатися в суто розділовому значенні, коли альтернативи виключають одна одну, і в з’єднувально - розділовому значенні, коли альтернативи не виключають одна одну.

Наприклад:

1. Лекції бувають корисними або цікавими.

Дана лекція – цікава.

Отже дана лекція не корисна.

У даному умовиводі висновок не достовірний. Сполучник „або” вживається у з'єднувально-розділовому значенні. Лекція може бути і цікавою і корисною одночасно.

2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.

Дана влада не є законодавчою.

Отже, дана влада виконавча.

У даному умовиводі висновок теж не достовірний, оскільки влада може бути судовою. В умовиводі наведені не усі альтернативи чи випадки.

5.15. Умовно-розділові умовиводи

Умовно–розділовими або лематичними (від. грец. lemma – припущення) називаються умовиводи до складу яких входять умовні і розділові судження.

В залежності від кількості альтернатив, які містяться у розділовому судженні, умовно-розділового умовиводу, вони поділяються на ділеми, трилеми, полілеми.

В практичній діяльності мислення найбільше застосовуються дилеми (від грец. dilemma - подвійне припущення). Вони бувають прості і складні, конструктивні і деструктивні.

Проста конструктивна дилема характеризується наступними особливостями:

а) в ній здійснюється мислений перехід від ствердження альтернатив в основах умовного судження до ствердження відповідних наслідків;

б) умовні судження, які входять до складу першого засновку складаються із однієї основи і різних наслідків;

в) висновок є категоричним судженням.

Схема простої конструктивної дилеми:

Якщо А, то С Символічно:

Якщо В, то С (А ® С) Ù (В ® С), А Ú В

Отже, С С

Приклад:

Якщо людина вихована, то вона законослухняна;

якщо людина дотримується норм моралі і права, то вона теж законослухняна.

Дана людина вихована або дотримується норм моралі і права.

Отже, дана людина законослухняна.

Складна конструктивна дилема має такі особливості:

а) як і у простій конструктивній дилемі, в ній здійснюється мислений перехід від ствердження альтернатив в основах умовного судження до ствердження відповідних наслідків;

б) різні основи умовних умовиводів зумовлюють різні наслідки;

в) якщо в простій конструктивній дилемі висновок є категоричним судженням, то в складній – розділовим.

Схема складної конструктивної дилеми:

Якщо А, то В Символічно:

Якщо С, то Д

Або А, або С (А ® В) Ù (С ® Д), А Ú С

Отже, або В, або Д В Ú Д

Наприклад:

Якщо я піду на лекцію по логіці, то краще засвою тему: „Теорія доказу і спростування”; якщо я поїду в Лебедин до батьків, то у мене можуть бути неприємності в деканаті.

Але я можу піти на лекцію по логіці, або поїхати в Лебедин до батьків.

Отже, або я краще засвою тему: „Теорія доказу та спростування”, або у мене можуть бути неприємності в деканаті.

Простій деструктивній дилемі притаманні такі особливості:

а) умовні судження складаються із однакових засновків і різних наслідків;

б) здійснюється мислений перехід від заперечення різних наслідків в умовних судженнях, до заперечення основи;

в) висновок є судженням категоричним.

Схема простої деструктивної ділеми:

Якщо А, то В Символічно:

Якщо А, то С. ((А ® В) (А ® С)),

Або не- В, або не- С.

Отже, не- А.

Наприклад:

Якщо число ділиться на 6, то воно ділиться на 3; якщо число ділиться на 6, то воно ділиться на 2.

Дане число не ділиться на два, або не ділиться на три.

Отже, дане число не ділиться на шість.

Складна деструктивна дилема характеризується такими особливостями:

а) умовні судження складаються із різних основ і різних наслідків;

б) здійснюється мислений перехід від заперечення наслідків в умовних судженнях до заперечення основ;

в) висновок є судженням розділовим.

Схема складної деструктивної дилеми:

Якщо А, то В. Символічно:

Якщо С, то Д. ((А ® В) Ù (С ® Д)), ()

Або не- В, або не- Д.

Отже, або не- А, або не- С.

Наприклад:

Якщо туристична група піде на північ, то вона попаде в Сімферополь; якщо дана туристична група піде на південь, то вона попаде в Ялту.

Туристична група не попаде в Сімферополь або не попаде в Ялту.

Отже, дана туристична група не піде на північ або на південь.

Запитання для повторення пройденого матеріалу.

1. Яка структура умовно-категоричного умовиводу?

2. Які є модуси умовно-категоричного умовиводу?

3. В яких умовно-категоричних умовиводах висновок є невірним?

4. Яка структура розділово-категоричного умовиводу?

5. Які є модуси розділово - категоричного умовиводу?

6. Як визначається суто умовний умовивід?

7. Що таке ділема?

8. Які ділеми називають простими, а які - складними?

9. Які особливості має проста конструктивна ділема?

10. Що таке складна конструктивна ділема?

11. Які особливості має проста деструктивна ділема?

12. В чому полягає відмінність простої деструктивної ділеми від складної.

Вправи та задачі

1. З'ясуйте, які з наведених умовно-категоричних умовиводів є правильними а які неправильними(відповідь обґрунтуйте):

а) Якщо трикутник прямокутний, то в ньому квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів.

Даний трикутник прямокутний.

Отже, в даному трикутнику квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів.

б) Якщо людина вихована, то вона не порушує моральні норми.

Ця людина не порушує моральні норми.

Отже, ця людина вихована.

в) Якщо людина вихована, то вона не порушує моральні норми.

Ця людина порушує моральні норми.

Отже, ця людина невихована.

г) Якщо через мідний провідник провести електричний струм, то він буде нагріватись.

Через мідний провідник не проведено електричний струм.

Отже, мідний провідник не нагрівається.

д) Якщо адвокат М. не є досвідченим, то він не виграє судову справу.

Адвокат М. не виграв судову справу.

Отже, адвокат М. не є досвідченим.

е) Якщо адвокат М. не є досвідченим, то він не виграє судову справу.

Адвокат М. виграв судову справу.

Отже, адвокат М. є досвідченим.

є).Якщо лекція по деонтології є нецікавою, то студенти її слухають неуважно

Лекція по деонтології є нецікавою.

Отже, дану лекцію слухають неуважно.

ж) Для того, щоб отримати дозвіл до здачі екзаменаційної сесії, необхідно здати всі заліки.

Студент М. не отримав дозволу до екзаменаційної сесії.

Отже, він не здав усіх заліків.

з) Якщо людина вивчає логіку, то вона підвищує культуру мислення.

Дана людина не вивчає логіку.

Отже, вона не підвищує культуру мислення.

2. Визначте вид і модус даних умовиводів. З'ясуйте, чи є вони правильними(здійсніть їх символічний запис).

а) Всі студенти нашої групи здібні або старанні. Якщо вони старанні, то займаються регулярно. Отже, якщо студенти нашої групи не займаються регулярно, то вони здібні.

б) Києво-Могилянська академія була заснована або у 17 або у 18 століттях. Невірно, що вона була заснована у 18 столітті. Отже, Києво-Могилянська академія була заснована у 17 столітті.

в) Якщо філософ визнає первинність матерії і вторинність свідомості, то він є матеріалістом; якщо він вважає, що первинною є свідомість, а матерія - вторинною, то він є ідеалістом. Але філософ може визнавати або первинність матерії або первинність свідомості. Отже, філософ може бути або матеріалістом або ідеалістом.

г) Формою мислення може бути або поняття, або судження, або умовивід. Дана форма мислення є судженням. Отже, дана форма мислення не є поняттям і умовиводом.

д) Якщо людина навчається, то вона збагачує свій світогляд. А якщо вона збагачує свій світогляд, то стає більш вихованою. Отже, якщо людина навчається, то стає більш вихованою.

Дата добавления: 2014-11-29