Спростування 4 страница

В логіці тотожність виражається так: „p º g ” тоді і тільки тоді, коли p має усі властивості, які притаманні g, а g має усі властивості, які притаманні p.

„ Топіка ” – логічний трактат Арістотеля, в якому розглядається теорія суперечки (полеміки).

Традиційна логіка – перший етап в розвитку формальної логіки, який розпочався в 4 віці до н.е. і завершився вкінці 19 – го - початку 20 ст., коли сформувалась сучасна математична (символічна) логіка.

Традукція (від лат. traductio – переміщення) – умовивід, в якому засновки і висновок є судженнями однакової загальності.

Наприклад:

Шість більше п'яти.

П'ять більше трьох.

Три більше шести.

Умовивід – форма мислення, за допомогою якої з одних суджень (засновків) одержуються нові судження - висновки. Наприклад:

Усі люди - смертні.

Сократ – людина.

Отже, Сократ – смертний.

Умовивід із суджень з відношеннями – умовиводи, в яких засновки і висновок є судженнями з відношеннями рівності, нерівності, причини і наслідку, положення в просторі, по часовій послідовності, по родинним ознакам тощо. Прикладами таких умовиводів є:

1) А більше В 2) А = В

В більше С В = С

А більше С А = С

3) Львів далі на захід аніж Київ. 4) Іван – брат Петра.

Київ далі на захід аніж Чернігів. Петро – брат Степана

Львів далі на захід аніж Чернігів. Іван – брат Степана.

Умовне судження – складне судження, яке складається з простих суджень з'єднаних сполучником „якщо..., то...”. Наприклад, „Якщо людина порядна, то вона й веде себе з гідністю”. Схема умовного судження: „Якщо А, то В ”.

Умовно-категоричний умовивід – умовивід, в якому більший засновок є умовним судженням, а менший засновок - категоричним судженням(див.).

Уявлення – чуттєво-наглядний образ предметів і явищ. З допомогою уявлення людина здатна створити образ предмета, який сприймався раніше.

Фабула (від лат. fabula – чутка, сюжет, історія) – послідовний розвиток подій, пригод, які зображуються в певному творі.

Факт (від лат. factum – зроблене, те, що здійснене) – подія, предмет, явище, які існують реально. Факти виражаються з допомогою фактофіксуючих суджень. Наприклад, коли Ломоносов досліджував сонячне затьмарення Венери, то дійшов до висновку, що на Венері є атмосфера. Цей факт він виразив фактофіксуючим судженням: „На Венері є атмосфера”.

Фальсифікація (від лат. falsus – хибний, facio – роблю) - доведення хибності теорії або гіпотези на основі їх емпіричної перевірки. Фальсифікація може здійснюватися з допомогою умовно-категоричного умовиводу (модусу толленса). Із теорії, яка перевіряється, дедукується деяке емпіричне судження А. Це має такий вигляд: T - А. Потім у науковому експерименті з'ясовується, що судження А хибне, а істинним є судження не – А. Із Т - А і не – А витікає не – Т, тобто хибність теорії Т.

Фігура силогізму – форма силогізму, яка визначається розташуванням середнього терміна(див. с.).

Форма (від. лат. forma – вид, образ) – внутрішня структура, будова, спосіб взаємозв’язку елементів предмета. В логіці форма мислення, яка виражає структуру окремих думок (див. Поняття, Судження, Умовивід).

Формалізація (від лат. forma – вид, образ) – відображення дійсності в точних поняттях і судженнях. В такому відображенні використовується формалізована (штучна) мова, аксіоматико-дедуктивний метод. Формалізована теорія відволікається від змістовного сенсу вихідних понять, в ній використовуються правила логічного висновку теорем із аксіом.

Формальна логіка, див. Логіка.

Форми мислення – в традиційній логіці формами мислення є поняття, судження і умовивід.

Функція (від лат. functio – здійснення, виконання) - відповідність між змінними величинами x і y, в результаті якої кожному значенню величини x (незалежній змінній, аргументу) відповідає одне єдине значення y (залежна змінна). Ця відповідність записується так: y = f(x).

Цифра – знак для позначення числа.

Частка – невелика частина цілого.

Часткове судження – судження, в якому дещо стверджується або заперечується відносно деякої кількості предметів певного класу. Наприклад, „Деякі хімічні елементи мають вільні електрони”.

Частковозаперечуване судження – судження, яке є частковим по кількості і заперечуваним по якості. Наприклад, „Деякі люди не вірять у краще майбутнє”.

Частковостверджувальне судження - судження часткове по кількості і стверджувальне по якості. Наприклад, „Деякі люди вірять у краще майбутнє”.

Число (від лат. numerus) – поняття математики, з допомогою якого позначається деяка кількість предметів, дається ї кількісна характеристика.

Чуттєва ступінь пізнання – відображення дійсності з допомогою відчуттів, сприйняттів, уявлень

Т Е С Т И

Питання № 1.

Яке визначення логіки буде вірним?

1) Логіка – філософська наука;

2) Логіка – наука про мислення;

3) Логіка – філософська наука, яка вивчає закони та форми людського мислення;

4) Логіка – наука, яка сприяє підвищенню культури мислення людини.

Питання № 2.

Яке відношення між поняттями: „злочинець”, „повнолітній”, „шахрай”?

1)підпорядкування;

2) перехрещення;

3) суперечності;

4) перехрещення та підпорядкування.

Дата добавления: 2014-11-29