Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИМВОЛІКИ




Важливим є питання визначення національної, державної і національно-державної символіки. Річ в тому, що досить часто атрибути держави ставали національними символами на певний час, національні символи могли ставати державними, або так і не ставали ними. Особливо ці питання пов’язані з гербами, які виражали державність і на той час, поки вони діяли, були і національними символами. Національні символи проходять через духовність, менталітет, світосприймання і залишаються національними назавжди. Герби державні і земельні, герби міст і родів пройшли тривалий шлях свого творення. Знаки земельної, родової власності поклали початок слов’янській символіці та герботворення. Виникнення міст і розвиток міського самоврядування визначили появу герба як знака автономії, суверенітету, як своєрідного паспорта міста. Але в основі гербів Київської Русі на відміну від західноєвропейських було покладено родові знаки.

Одним із важливих в історії української національної і державної символіки знаків є тризуб. Його поява, первинне значення і трактування викликають багато дискусій. Єдність думок в тому, що цей знак був князівським родовим символом Рюриковичів. Про це свідчать численні знахідки археологічних розкопок, писемні джерела. Існують десятки пояснень розуміння цього символу: зображення сокола, ворона, панікадила, верхів’я скіпетра, дволезої сокири, якоря або шифрованих монограм, зокрема, «василевс» (цар) та інші. Більшість дослідників схиляються до тієї думки, що тризуб особливого поширення і значення набув у часи зміцнення Давньоруської держави і поширення християнства у Х-ХІ ст. Разом із тризубом використовувалось і зображення двозуба, що теж вимагало глибокого наукового дослідження. Вони дійшли до нас на кераміці, монетах, печатках, посуді, одязі, зброї та інших старожитностях. Тризуб був поширений на всіх землях Київської Русі кілька століть. Але після монгольської навали втратив своє значення основного державного символу і використовувався лише в гербах окремих родів.

Поява центрів, які стали об’єднавчою силою відродження, викликала появу нових символів, а саме: архангела Михайла, золотого лева, козака з мушкетом. Михайло на червоному полі щита з XII ст. був княжим знаком Мстислава Мономаха і уособлював Київську землю. З XIV по XX ст. цей знак виконує роль герба Київської землі і Києва, але архангел Михайло зображується вже на блакитному полі.



Зображення лева дослідники знаходять у джерелах матеріальної культури з XIII ст. у Галицько-Волинському князівству. У XVI-XVIII ст. золотий лев на синьому полі був гербом Руського воєводства в складі Польщі, а з XIX ст. – знаком Львова і Галичини.

З XVII ст. відомим був герб Війська Запорізького у вигляді козака з мушкетом і шаблею, який з середини XVII ст. стає державним знаком Гетьманщини. Козак зображувався на золотому полі.

Із створенням Центральної Ради і проголошенням Української Народної Республики у 1917 році постало питання про національну символіку. До уваги брались різні пропозиції та варіанти, комісія розглянула кілька проектів і 1 березня 1918 року Мала рада ухвалила прийняти гербом УНР тризуб – знак Київської держави часів Володимира Святого, а 22 березня 1918 року затвердила «великий» і «малий» герби та печатки, проекти яких розроблені В.Кричевським. Тризуб, обрамлений вінком із листя, символізував багатство краю, а перші його зображення з’явилися на грошах УНР, поштових марках, військово-морському прапорі ще у 1917 році, що й було основним аргументом для його затвердження гербом, хоча існували інші думки та проекти, в тому ж числі й у М. Грушевського золотий плуг на синьому тлі. Затвержено було також жовто-блакитний державний прапор УНР.





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1006; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.03 сек.