Охорони атмосферного повітря. Під управлінням у галузі охорони атмосферного повітря розуміють діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування

УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬУ ГАЛУЗІ

Під управлінням у галузі охорони атмосферного повітря розуміють діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, гро­мадських об'єднань, спрямовану на збереження, поліпшення та відновлення стану атмосферного повітря, запобігання і зниження рівня за­бруднення атмосферного повітря, дотримання вимог атмосфероохоронного законодавства, запобігання правопорушенням у цій сфері та захист екологічних прав громадян.

Згідно зі ст. З Закону України “Про охорону атмосферного повітря” управління в галузі охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, Мінприроди України, МОЗ України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

Серед основних функцій управління в галузі охорони атмосферного повітря виділяють: стандартизацію і нормування у галузі охорони атмосферного повітря; здійснення екологічної та санітарно-гігієнічної експертизи; організацію і здійснення контролю та моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря; державний облік шкідливих впливів на атмосферне повітря; вирішення спорів і питань охорони і використання атмосферного повітря тощо.

Стандартизація і нормування у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою встановлення комплексу обов'язко­вих норм, правил, вимог по охороні атмосферного повітря від за­бруднення та забезпечення екологічної безпеки і спрямовані на:

забезпечення безпечного навколишнього природного середовища іа запобігання екологічним катастрофам;

реалізацію єдиної науко-технічної політики в галузі охорони атмосферного повітря; встановлення єдиних вимог до обладнання і споруд щодо охорони атмосферного повітря від забруднення;

забезпечення безпеки гос­подарських об’єктів і запобігання виникненню аварій та техноген­них катастроф;

впровадження і використання сучасних екологічно безпечних технологій.

Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря запобігають виникненню небезпеки для здоров’я людини та стану навколиш­нього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” до них належать:

¾ нормативи якості атмосферного повітря;

¾ гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагніт­ного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впли­ву на стан атмосферного повітря населених пунктів.

Норматив якості атмосферного повітря є критерієм, який відоб­ражає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і за якого немає негативного впливу на здоров’я людини та стан навколишнього природного се­редовища.

Гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізую­чого впливу на атмосферне повітря відображають гранично допусти­мий максимальний рівень впливу вищезазначених факторів на атмосферне повітря, за якого відсутній шкідливий вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище.

Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза прово­дяться у порядку, визначеному Законом України “Про екологічну експертизу”. Метою здійснення експертизи є визначення безпеки для здоров’я людини та навколишнього середовища під час проек­тування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об’єктів.

Запобігання негативному впливу на стан атмосферного повітря регулюється заходами, які передбачають державний облік у галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно зі ст. 31 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” державному обліку підлягають:

а) об’єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей та на стан атмосферного повітря;

б) види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

в) види і ступені впливу фізичних та біологічних факторій на стан атмосферного повітря.

Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря ведеться з метою: забезпечення державного контролю в галузі охорони ат­мосферного повітря та прогнозування зміни його стану; розроб­лення державних, регіональних, місцевих екологічних програм та програм у галузі охорони здоров’я, здійснення інших заходів щодо зменшення ступеня забруднення атмосферного повітря; регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних та пересувних джерел, ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.

Державний облік це: взяття на облік об’єктів, які справляють шкідливий вплив; ведення на об’єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами, які справля­ють шкідливий вплив; проведення інвентаризації викидів та об­сягів забруднюючих речовин на зазначених об’єктах.

Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблен­ня науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря (ст. 32 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”). Він є складовою частиною дер­жавної системи моніторингу довкілля України.

До об’єктів моніторингу атмосферного повітря належить:

атмо­сферне повітря, у тому числі атмосферні опади;

викиди забрудню­ючих речовин в атмосферне повітря.

Суб’єктами, які здійснюють моніторинг атмосферного повітря, є: Мінприроди України, МНС України, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України, їх органи на місцях, підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про охорону атмосферно­го повітря” контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійс­нюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря. Виділяються такі його види: державний, виробничий, громадський.

Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється Департаментом гідрометеорологічної служби і моніторингу та Держекоінспекцією Міприроди України. Ці органи займаються:

а) спостереженням за станом атмосферного повітря за хімічними, радіаційними, фізичними і біологічними показниками;

б) збиранням, зберіганням, пошуком і обробкою інформації про стан атмосферного повітря;

в) прогнозуванням і виявленням тен­денцій зміни цього стану. Ці органи зобов'язані надавати зацікав­леним державним і громадським органам, підприємствам, устано­вам і організаціям систематичну інформацію і прогнози про рівні забруднення атмосфери під впливом господарської діяльності і ме­теорологічних умов.

Згідно зі ст. 29 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” виробничий контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюють суб'єкти господарювання, які в своїй діяль­ності використовують джерела шкідливих хімічних, біологічних і фізичних впливів на атмосферне повітря і які призначають осіб, що відповідають за проведення виробничого контролю в галузі охорони атмосферного повітря.

Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до Закону України “Про охоро­ну навколишнього природного середовища”.

Дата добавления: 2014-11-29