За порушення атмосфероохоронного законодавства

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Підставою для притягнення особи до юридичної відповідаль­ності у цій сфері є порушення законодавства про охорону атмосферного повітря (правопорушення). Залежно від його виду засто­совуються адміністративна, кримінальна, цивільно-правова та дис­циплінарна відповідальність.

Загальний перелік правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря закріплений ст. 33 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. До нього включені:

порушення прав громадян па безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середови­ще;

перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

перевищення нормативів вмісту забруднюю­чих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел;

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до закону;

пе­ревищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забрудню­ючих речовин в атмосферне повітря;

провадження незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат;

впроваджен­ня відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівля в інших державах та експлуатація технологічного устаткування, транспорт­них засобів та інших об’єктів, які не відповідають вимогам, вста­новленим законодавством про охорону атмосферного повітря;

по­рушення встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів, що спричини­ло забруднення атмосферного повітря;

проектування і будівництво об’єктів з порушенням встановлених законодавством норм та ви­мог до охорони атмосферного повітря;

невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря;

ненадання передбаченої законо­давством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан ат­мосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховування або перекру­чування відомостей про стан атмосферного повітря, викиди за­бруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстанов­ку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря;

не­дотримання норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуа­тацію нових і реконструйованих підприємств, споруд на інших об’єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових техно­логічних процесів та устаткування.

Адміністративна відповідальність у галузі охорони атмосферно­го повітря регулюється КпАП. Ним передбачені такі види адміністративних правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря, як:

¾ самовільне випалювання сухої рослинності або її за­лишків (ст. 77і);

¾ порушення порядку здійснення викиду забрудню­ючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78);

¾ порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмо­сферних явищ (ст. 78і);

¾ недодержання вимог щодо охорони атмо­сферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79);

¾ недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів або споруд (ст. 79і);

¾ випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з переви­щенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 80);

¾ експлуатація автотранспортних та інших пересувних за­собів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 81);

¾ порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використан­ня промислових і побутових відходів (ст. 82) та інші правопорушення.

Кримінальна відповідальність у галузі охорони атмосферного повітря передбачена ст. 241 КК України — забруднення атмосфер­ного повітря. Об’єктом злочинного посягання є суспільні відноси­ни, щодо раціонального використання, відновлення, поліпшення і охорони атмосферного повітря як сприятливого середовища існу­вання людини, тваринного і рослинного світу.

Предметом злочину є атмосферне повітря, яке знаходиться у відкритому просторі в межах території України.

Забруднення повітря всередині приміщення не може бути кваліфіковане за ст. 241 КК. У КК України є окремий склад зло­чину — «порушення вимог законодавства про охорону праці», який може виражатися, зокрема, в недотриманні правил промислової санітарії.

Цивільно-правова відповідальність за порушення атмосфероохоронного законодавства настає за певних умов і підстав. До умов та­кої відповідальності віднесено:

l наявність шкоди;

l протиправну по­ведінку особи, яка заподіяла шкоду;

l причинний зв'язок між про­типравною поведінкою такої особи і шкодою, що настала;

l винну поведінку особи, що заподіяла шкоду.

Особи, винні в порушенні законодавства про охорону атмо­сферного повітря, зобов'язані відшкодувати заподіяну шкоду незалежно від притягнення їх до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.

Порядок визначення і стягнення збитків встановлений цивільним і цивільно-процесуальним законодавством. Тому в кож­ному конкретному випадку вимагається диференційоване застосу­вання спеціального законодавства про порядок визначення шкоди, яка виникла в тій чи іншій сфері діяльності в результаті порушен­ня атмосфероохоронного законодавства.

Дата добавления: 2014-11-29