Поняття житлового права

Розділ 1. Сутність житлового права.

Термін “Житлове право” в юридичній літературі вживається в широкому та вузькому значенні. У вузькому значенні житлове право традиційно розглядається як частина цивільного права, яка врегульовує правові відносини, які виникають в процесі користування жилими приміщеннями. У широкому розумінні житлове право – це комплексна галузь, в якій об’єднані норми і правові інститути цивільного, адміністративного та інших галузей права.

Більшість авторів вважає, що житлове право не є самостійною галуззю права нарівні з такими, наприклад, галузями права, як конституційне, адміністративне, цивільне, трудове тощо, обґрунтовуючи це тим, що житлове право запозичує методи правового регулювання, які застосовуються в інших “основних” галузях права. Так, наприклад, для відносин користування жилими приміщеннями характерним є цивільно-правовий метод регулювання (рівність сторін, їх майнова самостійність); для відносин розподілу (надання) житла, управління житловим фондом, інших відносин організаційного та управлінського характеру – метод адміністративно-правового регулювання (метод влади-підпорядкованості).

Разом з тим, житлове право не є механічною сукупністю різноманітних правових норм. У процесі кодифікації було досягнуто не просто систематизації правового матеріалу в житлових нормативно-правових актах, але й була здійснена переробка та збагачення змісту правових норм, усунено прогалини в праві, введено в юридичну науку особливі нормативно-правові узагальнення (наприклад поняття житлових правовідносин), що дозволило створити відносно самостійне комплексне правове утворення – “Житлове право”, яке слід розглядати як повноцінну, хоча і специфічну галузь права.

На наш погляд, появу в матеріальній сфері права такої комплексної галузі права як житлове необхідно розглядати як результат розвитку права, перетворення його в більш об’ємну та досконалу систему. Тому наявність у системі права матеріальних комплексних галузей права (податкового, банківського, митного тощо) є ознакою достатньо високої інтенсивності регулювання суспільних відносин.

Таким чином, житлове право – це комплексна галузь права, яка об’єднує сукупність встановлених або санкціонованих державою правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають в результаті реалізації громадянами України права на житло та складаються в процесі користування жилими приміщеннями, придбання житла у власність, управління та експлуатації житлових фондів.

Дата добавления: 2014-12-07