Як організовується проведення психологічного супроводження та інших заходів забезпечення адаптації молодого поповнення?

Психологічне супроводження повинно включати в себе наступні заходи:

- вивчення біографічних особливостей. Особлива увага при цьому звертається на сімейний стан (виховання в неповній сім’ї, наявність дружини, дітей, відносини в родині, матеріальний рівень родини, наявність важкохворих родичів), освітній рівень, причини перерваної чи незакінченої освіти, фаховий рівень – наявність спорідненого з військовим фаху, відсутність кваліфікації, досвіду праці в колективі, наявність досвіду асоціального життя у вигляді приводів у міліцію, перебування на обліку в дитячій кімнаті міліції, притягнення до кримінальної відповідальності незалежно від виду покарання, епізодичне вживання наркотичних речовин чи зловживання алкогольними напоями, наявність спроб суїциду, відношення до служби у ЗС України, національні та соціальні особливості, особливості релігійних переконань, активність у суспільному житті – в перші дві доби перебування у частині;

- вивчення стану здоров’я за результатами військово-лікарської комісії та на підставі персонального опитування – у перший тиждень перебування у частині;

- вивчення фізичного стану щодо наявності чи відсутності спортивних розрядів, фізичних можливостей щодо виконання нормативів (біг на 1000 метрів, кількість підтягувань) та загально-фізичної підготовленості – протягом першого тижня перебування у частині;

- вивчення психічних особливостей із застосуванням тесту “Прогноз”, результатів тестування на ризик суїциду, СЗЧ-3 – протягом другого-третього тижня перебування у частині;

- вивчення комунікативних особливостей та моделі поведінки у конфліктній ситуації – перший-другий місяць служби;

- вивчення ходу адаптації військовослужбовця до умов військової служби – другий місяць служби; до умов штатних підрозділів – за підсумками І періоду служби;

- дослідження соціометричного статусу особи в групі – за підсумками І періоду служби.

Особливості інтерпретації отриманих матеріалів полягають у наступному:

- опитування особового складу проводиться офіцерами з гуманітарних питань, інтерпретація психологічних методик – лише особами, що мають відповідну підготовку та певний досвід такої роботи. Інформація щодо психологічних особливостей особового складу не повинна поширюватись за межі потрібного. Ключі до опитувальників, опитувальники зберігаються як документи для службового користування. Обов’язково враховується, що в період адаптації молодого поповнення на його поведінку впливають не стільки особливості психіки, скільки досвід попереднього життя, тому отримані психологічні показники відіграють допоміжну роль, головне – спрямованість особи та попередній досвід;

- відхильна поведінка найбільш вірогідна за умов поєднання кількох факторів ризику, наприклад, недостатня освіта + досвід соціального життя до призову + високі показники за шкалою нейротизму + акцентуація особи.

У першу чергу, доцільним є поглиблене вивчення осіб із порушеннями адаптації. З метою активного виявлення таких осіб необхідно особливу увагу звернути на особовий склад, який часто звертається до медичного пункту або при зверненні до лікаря не отримує лікарської допомоги через відсутність наявної хвороби.

Це дає можливість припустити наявність проблем у психологічній сфері.

Перші два місяці після призову психологам частин доцільно вести свої прийоми в медичних пунктах разом із лікарями, що дозволить своєчасно та оперативно вирішувати питання психологічної допомоги особовому складу.

Забороняється призначити до варти особовий склад, який прибув на поповнення раніше:

- двох місяців після проходження програми молодого солдата і прийняття Військової присяги;

- одного місяця після прибуття з навчальних підрозділів;

- одного тижня після повернення з відпустки, лікувальних закладів та відряджень;

- який не пройшов комісію на допуск до несення вартової служби.

Психологічні заходи щодо поліпшення умов адаптації молодого поповнення до служби та терміни їх проведення:

- вивчення психофізіологічних особливостей молодого поповнення – у перший тиждень перебування (психологом, лікарем, начальником фізичної підготовки та спорту);

- психологічні тестування – у 1-ий – 4-ий тижні (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- вивчення соціометричного статусу особи в групі – за підсумками І періоду служби (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- визначення соціально-психологічного клімату в підрозділах у 4-ий – 9-ий четвертий-дев’ятий тижні (психологом, заступником командира частини з гуманітарних питань);

- планування індивідуальних співбесід та їх проведення – з першого дня перебування (заступником командира з гуманітарних питань роти, батальйону, частини, психологом, лікарем, начальником фізичної підготовки та спорту, а також командирами підрозділів та відповідними начальниками родів військ та служб, в які планується направити поповнення);

- поглиблена індивідуальна співбесіда – у 1-ий – 2-ий тижні (психологом, заступником командира підрозділу з гуманітарних питань);

- медичний огляд та планування індивідуальних профілактичних заходів – у 1-ий тиждень (начальником медичної служби);

- загальна бесіда з усім молодим поповненням – у 1-ий місяць (командиром частини особисто);

- вивчення фізичного стану – у 1-ий місяць (особисто начальником фізичної підготовки та спорту). В перші 3 тижні виключаються надмірні фізичні навантаження, марш-кидки, кроси;

- планування індивідуального фізичного виховання для осіб з низьким та нижче середнього рівнем фізичного здоров’я – 1-ий місяць (начальником фізичної підготовки та спорту, лікарем частини).

У кожній частині плануються заходи психологічного супроводу ходу адаптації молодих солдатів до умов військової служби, якими передбачається:

- дослідження з проблем вивчення самовільного залишення частин – у 1-ий місяць перебування у частині та в кінці І періоду;

- вивчення рівня нервово-психологічної стійкості – у 1-ий місяць перебування у частині та кожний квартал;

- вивчення ризику суїциду – у 1-ий – 4-ий місяці перебування у частині;

- дослідження проблем адаптації молодого поповнення до служби у ЗС України – у 2-ий місяць перебування молодих військовослужбовців у частині та в кінці І періоду служби;

- соціометричне вивчення внутрішньоколективних взаємовідносин – за підсумками І періоду служби у частині;

- вивчення морально-психологічного клімату військових колективів – у 3-ий – 4-ий місяць перебування у частині;

- дослідження з проблем нестатутних взаємовідносин – у 1-ий – 2-ий місяць перебування молодих військовослужбовців у частині;

- вивчення проблем несення вартової служби та загальне соціально-психологічне вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців – водіїв автотранспорту – щомісячно.

Заступник командира частини з гуманітарних питань відповідає за якісне і своєчасне проведення досліджень та повноту розробки рекомендацій з визначених проблем. Командир частини зобов’язаний за підсумками кожного дослідження прийняти рішення щодо впровадження рекомендацій у життєдіяльністьчастини.

Висновки

Підбиваючи підсумки лекції, можна зробити висновок, що чітке функціонування єдиної системи морально-психологічного забезпечення, поглибленого вивчення військовослужбовців сприяє створенню здорових умов служби у військових колективах та поліпшенню процесу адаптації військовослужбовців до служби у Збройних Силах України.

Дата добавления: 2014-12-07