Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача

Заняття 12.

Тема. Зейгоподій грудної і тазової кінцівок. Видові та вікові особливості будови кісток передпліччя та гомілки.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальних закономірностей будови кісток другої ланки вільної кінцівки. Вивчити будову кісток зейгоподію: променевої, ліктьової, великогомілкової та малогомілкової. З’ясувати видові та вікові особливості будови кісток передпліччя та гомілки різних видів свійських тварин.

Матеріальне забезпечення. Променеві, ліктьові, великогомілкові та малогомілкові кістки різних видів свійських тварин. Скелети різних видів свійських тварин. Схеми, таблиці, атласи.

Нагадати, що зейгоподій грудної кінцівки представлений кістками передпліччя, а тазової – кістками гомілки. Вказати, що до складу передпліччя входять променева і ліктьова кістки, а скелет гомілки представлений велико- та малогомілковими кістками.

Підкреслити, що променева та великогомілкова – це довгі, трубчасті кістки. Вказати, що вони побудовані за єдиним принципом і мають тіло – діафіз (середня частина) та два кінця – епіфізи – проксимальний і дистальний. На проксимальному розширеному кінці променевої кістки знаходиться голівка, а великогомілкової – латеральний і медіальний виростки. Суглобова поверхня голівки променевої кістки жолобкувата й утворює ямку для блока плечової кістки, а суглобові поверхні виростків великогомілкової кістки – плоскі, розділені міжвиростковим жолобом й, з обох боків від нього, утворюють латеральний та медіальний міжвиросткові горбки. З краніальної поверхні виростки розділені розгинальним жолобом, з каудальної – підколінною вирізкою. Відзначити, що на дорсальній поверхні променевої кістки є горбистість для закріплення двоголового м’яза плеча, на латеральній поверхні латерального виростка великогомілкової кістки знаходиться суглобова поверхня або горбистість для з’єднання з голівкою малогомілкової кістки, а від її медіального виростка на дорсальну поверхню тіла опускається гребінь, який, не доходячи до його середини, сходить нанівець і надає проксимальній ділянці кістки тригранну форму.

Відмітити, що на дистальному епіфізі променевої кістки міститься опукла суглобова поверхня для з’єднання з кістками зап’ястка, а великогомілкової кістки – блок, який складається з двох розділених гребенем жолобків, спрямованих краніокаудально. Зауважити, що медіальний виступ блока називається медіальною кісточкою, а на його латеральній поверхні розміщується або латеральна кісточка, або суглобова поверхня, або горбистість для дистального кінця малогомілкової кістки.

Наголосити, що краніальна поверхня діафіза променевої кістки гладенька, а каудальна – горбиста. На каудальній поверхні тіла великогомілкової кістки розміщені косо спрямовані гребені підколінного м’яза, а на межі середньої і проксимальної її третин знаходиться живильний отвір.

Звернути увагу, що ступінь розвитку ліктьової та малогомілкової кісток у ссавців неоднаковий, він змінюється в бік поступової редукції одночасно із вдосконаленням способу руху від лапо- до пальце- та копитоходіння.

Ліктьова кістка довга трубчаста, на проксимальному кінці має значний випин – ліктьовий відросток з горбом на вільному кінці. Для розміщення блока плечової кістки ліктьова кістка утворює півмісяцеву блокову вирізку, обмежену гачкоподібним відростком.

Малогомілкова кістка в свійських тварин дуже редукована. В собаки вона всією дистальною поверхнею щільно приєднана до великогомілкової кістки. В свині – виражена ще повністю, але нерухома. У великої рогатої худоби і коня редукує до невеликого залишку, причому проксимальна частина її або приростає до великогомілкової кістки у вигляді малопомітного відростка (велика рогата худоба), або опускається вздовж тіла великогомілкової кістки на невелику відстань, поступово зникаючи зовсім (кінь). В обох випадках дистальний кінець малогомілкової кістки повністю відокремлюється від її тіла. Цей кінець у деяких копитових повністю зростається з кінцем великогомілкової кістки на латеральному боці (кінь), в інших – залишається вільним у вигляді самостійної кісточки, яка прилягає до заплеснового суглоба (велика рогата худоба).

Користуючись схемою 8, зупинитися на видових особливостях будови кісток передпліччя, звертаючи увагу, перш за все, на наступні характерні ознаки: ступінь розвитку кісток передпліччя, наявність міжкісткових просторів та їх кількість.

Для цього свійських тварин умовно поділяють на дві групи: група А – собака та свиня, в яких обидві кістки передпліччя розвинуті однаковоі група Б – велика рогата худоба та кінь, у яких кістки передпліччя розвинуті неоднаково.

Схема 8.

Дата добавления: 2014-12-07