Роксолани

Інформаційні технології в інженерних розрахунка

для студентів спеціальностей 7.0917701 „Технологія зберігання і переробки зерна”, 7.0917702 „Технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів”, 7.0917704 „Технологія бродильних виробництв і виноробства”, 7.0917706 „Технологія зберігання, консервування та переробки плодів і овочів” заочної форми навчання

Важливе завдання вищої освіти – забезпечення якості підготовки спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці.

Для того, щоб цілі навчання відповідали соціальному замовленню, необхідно переходити до формування творчої особистості, здатної до самоактуалізації, самореалізації в професійній діяльності. Для вирішення цих завдань необхідно створення відповідних умов.

Одним із шляхів ліквідації у студентів розриву між знаннями, уміннями, навичками є введення модульно-рейтингової системи навчання, суть якої полягає у спробі відходу від репродуктивних методів навчання, переході до самостійної творчої навчальної роботи студентів.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтингова система складається з двох взаємопов’язаних частин: модульної і рейтингової, які доповнюють одна одну.

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульний контроль – форма поточного або підсумкового контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента щодо засвоєння модуля.

Рейтингова оцінка – визначається сумою балів, отриманих за кожне виконане завдання.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчального процесу і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

Історія України є нормативною дисципліною для студентів усіх спеціальностей системи вищої освіти. Вона покликана допомогти майбутньому спеціалісту з вищою освітою знати основні історичні події, факти, явища, закономірності історичного процесу, підвищити рівень історичної свідомості і політичної культури. Вивчення цього курсу безпосередньо впливає на формування наукового світогляду і загальної культури, дає можливість зрозуміти зміст, характер та особливості історичного розвитку України, генезису української нації в контексті всесвітньої історії.

Вивчення історії України дає можливість майбутньому спеціалісту глибше усвідомити своє місце у навколишньому світі, виразніше відчути значення своєї майбутньої праці і можливі шляхи її вдосконалення.

Головною метою вивчення дисципліни «Історія України» є виховання людини на засадах патріотизму, формування особистості, інтелекту, усвідомлення власної причетності до державотворчих прагнень українського народу.

Метою вивчення дисципліни є: вивчення фундаментальних засад державотворення, соціально-політичних та етнічних процесів в Україні; розвиток історичного мислення, виховання патріотичних, морально-етичних переконань, пробудження відчуття власної причетності до державотворчих прагнень українського народу; формування вміння орієнтуватися у світі міжетнічних відносин з позицій гуманізму, виховання патріотизму, етнічної толерантності.

Завдання,що стоять при вивченні курсу історії України, полягають у формуванні у студентів певного обсягу історичних знань, розуміння суті історичних процесів, що відбувалися в минулому й відбуваються нині в Україні, виробленні навичок аналізу історичних явищ та виявленні їх причинно-наслідкових зв’язків, самостійного узагальнення історичної інформації, вмінь застосовувати набуті знання з історії у повсякденній діяльності, орієнтації у суспільно-політичному житті країни, прогнозуванні суспільних процесів; вихованні свідомого громадянина та патріота України.

У результаті вивчення дисципліни «Історія України» студент повинен

- основні етапи розвитку історії України та її державності;

- закономірності та особливості процесу державотворення в Україні;

- закономірності розвитку соціально-економічної та політичної систем та культури України;

- громадсько-політичну діяльність видатних історичних осіб, відомих політичних партій;

- розуміти досягнення та труднощі сучасної розбудови Української держави.

- аналізувати історичні факти, події, процеси;

- користуватися історичними джерелами, спеціальною історичною літературою та енциклопедично-довідковими матеріалами з історії України;

- здійснювати пошук історичної інформації з відповідної проблематики, систематизувати матеріал, робити самостійний аналіз та узагальнення;

- застосовувати одержані знання та набуті навички у вивченні інших суспільних наук;

- орієнтуватися у суспільно-політичному житті країни.

Тематичний план та форми організації занять з курсу «Історія України»

Змістовий модуль	Тема	Обсяг годин
Всього	Лекції	Семінар.	Інд.роб.	Сам.роб	Форми та методи контро-лю знань	Оцінка в балах
Модуль І	1. Вступ до предмета. Витоки українського народу та його державності						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
2. Україна в княжу добу						(СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5
3. Політичні особливості і наслідки перебування українських земель під владою іноземних держав (друга половина ХІV – перша половина ХVІІ ст.)						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
Модульний контроль						Комп’ютерне тестування	4-10
Всього з модуля
Модуль ІІ	4. Українська національна революція середини ХVІІ ст.						(СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5
5. Україна наприкінці ХVІІ – у ХVІІІ ст.						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
6. Українські землі під владою Російської і Австрійської імперій в першій половині ХІХ ст.						(СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5
7. Україна в другій половині ХІХ ст.						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
8. Україна на початку ХХ ст.						(СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5
Модульний контроль						Комп’ютерне тестування	4-10
Всього з модуля
Модуль ІІІ	9. Національно-визвольні змагання 1917 – 1921 рр.						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
10. Україна між світовими війнами						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5 1-5
11. Україна у роки другої світової війни та першого повоєнного десятиліття						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
12. Наростання кризових явищ у соціально-економічному та політичному житті. Застій (60-і- сер. 80-х рр. ХХ ст.						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання (СР) Експрес тестування	1-5 1-5 1-5
13. Національно-державне відродження українського народу. Незалежна Україні в сучасному світі						(АР) Опитування (СР) Письмове завдання	1-5 1-5
Модульний контроль						Комп’ютерне тестування	4-10
Всього з модуля
	Реферат за обраною темою							1-10
	Всього за модулями							14-40
	Іспит							30-60
	Всього з дисципліни							60-100

Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента

Оцінювання систематичності та активності роботи на семінарських заняттях: оцінюється рівень знань, продемонстрованих у відповідях і виступах на семінарських заняттях, активність при обговоренні питань, винесених на семінарське заняття, результати виконання експрес-контролю. Діапазон підсумкового оцінювання за семестр складає від 1 до 10 балів

Оцінювання якості виконання індивідуальних науково-дослідних завдань:

Оцінюються самостійність виконання індивідуальних науково-досліднихзавдань, самостійність опрацювання тем, підготовка реферативних матеріалів, якість і своєчасність виконання. Діапазон підсумкового оцінювання за семестр складає від 1 до 10 балів.

Оцінювання якості виконання завдань для самостійного опрацювання:

Оцінюються самостійність виконання завдань, якість та своєчасність виконання завдань для самостійної роботи. Діапазон підсумкового оцінювання за семестр складає від 1 до 10 балів.

Оцінювання виконання модульних (контрольних) завдань:

Оцінюється рівень теоретичних знань, вмінь і навичок, яких набули студенти після опанування певного модуля. Діапазон підсумкового оцінювання за семестр складає від 1 до 10 балів.

Формою контролю з дисципліни «Історія України» є іспит. Екзаменаційний білет містить 3 завдання, кожне з яких оцінюється за шкалою 1-10 балів. Складовою частиною іспиту є підсумкове модульне тестування. Завдання, що виносяться на тестування оцінюються від 1 до 30 балів включно. Оцінка за іспит розраховується як сума балів, отриманих за підсумкове модульне тестування та безпосередньо іспит. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 1 до 60 балів. У разі, коли відповіді студента в цілому оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів).

Оцінювання систематичності та активності роботи на семінарських заняттях (за семестр)

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів
А	відмінно	9-10
ВС	добре	7-8
DE	задовільно	6-7
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	3-6
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-5

Оцінювання якості виконання індивідуальних науково-дослідних завдань (за семестр)

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів
А	відмінно	9-10
ВС	добре	7-8
DE	задовільно	6-7
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	3-6
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-5

Оцінювання якості виконання завдань для самостійного опрацювання (за семестр)

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів
А	відмінно	9-10
ВС	добре	7-8
DE	задовільно	6-7
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	3-6
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-5

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів
А	відмінно	9-10
ВС	добре	7-8
DE	задовільно	5-6
FX	незадовільно з можливістю повторного складання
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-3

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів
А	відмінно	36 – 40 та більше
ВС	добре	30 – 35
DE	задовільно	24 – 29
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	14 – 23
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1 - 13

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів
А	відмінно	54 – 60 та більше
ВС	добре	45 - 53
DE	задовільно	36 – 44
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	21 – 35
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1–20

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Загальна сума балів
А	відмінно	90–100
ВС	добре	75–89
DE	задовільно	60–74
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35–59
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1–34

Самостійна робота студентів повинна бути продовженням вивчення лекційного матеріалу, насамперед, шляхом самостійного опрацювання джерел та літератури за питаннями для самостійного опрацювання. Об’єм самостійної роботи визначає сам студент, в залежності від рівня знань того чи іншого матеріалу.

Самостійне опрацювання матеріалу з дисципліни слід вести систематично, послідовно у відповідності зі змістом програми, постійно контролюючи ступінь засвоєння матеріалу.

Письмове завдання може виконуватися також з метою відпрацювання пропущеного заняття.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу. Індивідуальне завдання виконується у формі реферату.

При роботі над рефератом студент може виявити більше ініціативи й самостійності у підборі літератури та джерел, їх аналізі, у складанні плану роботи та її оформленні. Перш ніж розпочати написання реферату, студент повинен виконати таку роботу:

А) підібрати необхідну літературу з теми і опрацювати її;

B) порівняти факти, які розглядаються в літературі, виділити в них загальне і особливе, узагальнити вивчений матеріал відповідно до наміченого плану;

Г) підготувати необхідні ілюстрації, використати особисті міркування з даної теми.

1. У рефераті необхідно розкрити суть проблеми, що розглядається, дати визначення основних понять, огляд стану проблеми і основних підходів до вивчення, викласти свій погляд на проблему, зробити висновки.

2. Структура реферату: титульна сторінка; зміст реферату; вступ (актуальність проблеми); основна частина; висновки; список використаної літератури

3. При написанні реферату слід використовувати першоджерела, різні наукові і науково-популярні видання (монографії, наукові збірники, наукові журнали тощо). Список літератури повинен містити не менше п’яти опрацьованих джерел. При цитуванні обов’язкове посилання на джерело.

4. Обсяг реферату – 8-12 сторінок рукописного або машинного тексту (формат А-4).

5. Реферат зараховуватиметься за результатами співбесіди.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД ПОЧАТКІВ ДО СЕРЕДИНИ ХVІІ ст.

Тема 1. Вступ до предмета. Витоки українського народу та його державності

Предмет і завдання курсу історії України. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Принципи та методи пізнання історичних явищ. Методологія та періодизація курсу. Джерела вивчення історії України. Історіографія історії України.

Періодизація первісної історії. Поява і розселення людей на території України в епоху палеоліту. Первісні люди та їх спосіб життя. Доба мезоліту в Україні. Доба неоліту та енеоліту в Україні. Неолітична революція. Трипільська культура: походження розселення, заняття трипільців. Скотарі Ступу за доби енеоліту. Епоха бронзи на території України.

Українські землі у добу раннього заліза. Кіммерійці. Український Лісостеп Х – поч. VII ст. до н.е. Скіфський світ. Сармати. Заснування античних міст-колоній в Північному Причорномор’ї та Криму. Державне, господарське та духовне життя в містах-державах Північного Причорномор’я та Криму.

Найдавніші писемні та археологічні джерела про слов'ян. Проблема «прабатьківщини» слов'ян в історіографії. Слов’яни під час Великого переселення народів. Суспільне та господарське життя давніх слов’ян. Культура та релігійні уявлення східних слов’ян. Племінні об'єднання східних слов'ян на території сучасної України.

Основні поняття та терміни: історичні джерела, археологічна культура, палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік, ранній залізний вік, антропогенез, соціогенез, ремесло, осілий спосіб життя, кочовий спосіб життя, колонізація, велике переселення народів, велике розселення слов’ян.

2. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства

3. Люди кам’яного та бронзового віків на території України

5. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Криму.

План семінарського заняття № 1. Давні слов’яни

1. Найдавніші писемні та археологічні джерела про слов'ян

2. Проблема «прабатьківщини» слов'ян в історіографії

3. Слов’яни під час Великого переселення народів

4. Суспільне та господарське життя давніх слов’ян

5. Культура та релігійні уявлення східних слов’ян

6. Племінні об'єднання східних слов'ян на території сучасної України.

1. Здійснити історіографічний огляд одного з періодів історії України, використовуючи новітні публікації істориків

2. Розкрити вплив природних умов на господарське та культурне життя населення України у кам’яному віці.

3. Простежити еволюцію релігійних уявлень у стародавню добу

4. Визначити регіональні особливості неолітичної революції на теренах України

5. Дати стислу характеристику енеолітичних культур на території України

6. Проаналізувати культурно-етнічні зміни доби бронзи на теренах України

7. Порівняти особливості кіммерійського, скіфського та сарматського мистецтва

8. Проаналізувати вплив античних держав Північного Причорномор’я на політичний та економічний розвиток українських земель

Додаткова література: 29, 35, 36, 45, 52, 72, 82, 111, 116.

1. Архантропи з’явилися на території України:

3. Час існування на території України трипільської археологічної культури:

4. Першим населенням на теренах України, згаданим у писемному джерелі, були:

5. Винайдення важкоозброєнної кінноти було здобутком:

6 Скіфська держава (Велика Скіфія) на землях України існувала в:

7. Які племена відомі під збірною назвою сармати?