Особливості організації проведення перевірок за окремими видами страхування

Як вже зазначалось вище, в Україні до переліку обов’язкових внесено 39 видів страхування. В той же час, з огляду на відсутність встановлених Кабінетом Міністрів України порядку та правил проведення обов’язкового страхування, на сьогодні в Україні діє тільки половина видів такого страхування.

З огляду на запроваджений чинним законодавством доступ до інформації, яка становить страхову таємницю, проведення прокурорських перевірок необхідно організовувати через призму з’ясування стану додержання вимог законодавства про страхування страхувальниками та застрахованими особами, тобто суб’єктами господарювання, які знаходяться на піднаглядній території.

В умовах економічної нестабільності суб’єкти господарювання часто вдаються до різних джерел економії. Як наслідок, свідомо не укладають договори обов’язкового страхування, порушуючи тим самим не тільки закон, але й створюючи тим самим умови, які унеможливлюють усунення чи компенсації негативних наслідків страхових випадків.

В той же час, організовуючи перевірку щодо окремих видів обов’язкового страхування, необхідно в першу чергу зосередити увагу на законності надання такого виду послуг страховою компанією.

З огляду на викладене, в ході перевірки додержання суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо здійснення окремих видів обов’язкового страхування, необхідно з’ясувати, чи отримано страховиком, з яким укладено відповідний договір страхування, ліцензію на здійснення такого виду страхування. Така інформація може бути отримана, як у страховика, так і з Держфінпослуг (інформація доступна на Інтернет-сайті державної установи).

4.1. Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру (далі — об’єкти підвищеної небезпеки), проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об’єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об’єктах підвищеної небезпеки.

Категорії об’єктів підвищеної небезпеки, які підлягають обов’язковому страхуванню, максимальні розміри страхових тарифів, а також суми страхових виплат, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002р. №1788, якою також визначено відповідний порядок страхування.

Організовуючи перевірку на предмет додержання вимог Закону України «Про страхування» щодо цивільної відповідальності об’єктів підвищеної небезпеки, необхідно витребувати їх перелік з територіальних органів Міністерства надзвичайних ситуацій, санітарно-епідеміологічної служби та Держгірпромнагляду.

З огляду на те, що наявність у страхувальників договорів обов’язкового страхування перевіряється під час проведення планових перевірок об’єктів підвищеної небезпеки центральними органами виконавчої влади, які згідно із законодавством мають повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, та уповноваженими ними організаціями (МНС – м.Львів, вул.Підвальна,6, Держгірпромнагляд – м.Львів пл.Міцкевича,8), першочергово прокурорську перевірку необхідно зосередити на діяльності саме цих органів.

З цією метою, в ході перевірки, у територіальних підрозділах органів контролю та безпосередньо у суб’єктів господарювання, у віданні яких перебувають об’єкти підвищеної небезпеки, необхідно ознайомитись з акти проведених перевірок, перевірити відповідні договори страхування, порівнявши їх умови з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002р. №1788.

Окрім того, у ході перевірки необхідно встановити, чи мали місце на об’єктах підвищеної небезпеки страхові випадки, якщо так, то чи проведено страхові відшкодування. Якщо таке відшкодування не було проведено - з’ясувати причини.

У випадку, якщо на об’єктах підвищеної небезпеки мали місце страхові випадки, а заподіяна ними шкода не була відшкодована та не може бути відшкодована внаслідок відсутності укладеного договору обов’язкового страхування, порушення умов договору та визначеного Кабінетом Міністрів України порядку і правил проведення обов’язкового страхування, що зумовили законну відмову страховика у проведенні виплат, відносно службових осіб суб’єкта господарювання необхідно провести перевірку у порядку ст. 97 КПК України на предмет можливої наявності у їх діях ознак складу службових злочинів.

Одночасно слід вирішити питання про відшкодування заподіяної шкоди з винних осіб у порядку ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та гл.82 Цивільного кодексу України.

Дата добавления: 2014-12-07