Особисте страхування від нещасних випадків та транспорті (крім залізничного, авіаційного, водного транспорту та трубопровідного)

Указаний вид обов’язкового страхування поширюється на:

1. пасажирів автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, на станції;

2. працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі — водії), а саме: водіїв автомобільного, електротранспорту; кондукторів; працівників бригад медичної допомоги.

Перелічені особи вважаються застрахованими:

- пасажири з моменту оголошення посадки автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки;

- водії тільки на час обслуговування поїздки.

Порядок проведення зазначеного виду обов’язкового страхування детально визначено Положенням про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996р. № 959.

Чинним законодавством чітко не визначено органи, уповноважені провадити перевірку з питань додержання перевізниками вимог Закону України «Про страхування». Проте такий обов’язок слідує з вимог нормативно-правових документів, які регламентують дозвільні процедури з надання послуг перевезення, провадять ліцензування указаного виду господарської діяльності.

Зокрема, за законами України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затвердженими спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України № 9/119 від 01.02.2008р., такими органами є територіальні підрозділи Державтоінспекції.

В ході перевірки суб’єктів господарювання (перевізників) необхідно витребувати відомості про укладення між ними та страховими компаніями договорів страхування, перевірити їх відповідність вимогам затвердженого Кабінетом Міністрів України положення про страхування.

Крім того, вивчити на підприємстві документацію щодо фактів настання страхових випадків, повноти виплати постраждалим особам відшкодування. Відомості про факти настання страхових випадків необхідно порівняти з даними Державтоінспекції, Держгірпромнагляду.

Особливу увагу необхідно приділити фактам вчинення ДТП за участі перевізників, з’ясувавши, чи відшкодовано постраждалим особам заподіяну шкоду, якщо ні, вжити заходів щодо її стягнення у відповідності до вимог ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

Оскільки страхові виплати покликані у першу чергу забезпечити реабілітацію потерпілих від страхових випадків, необхідно принципово реагувати на терміни проведення страхових виплат.

Дата добавления: 2014-12-07