Основи конституційного ладу в Україні

ТЕМА 1.2. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО.

Конституція - це система правових норм, що мають вищу юридичну чинність і регулють відносини між людиною і суспільством, з одного боку, і державою — з іншого, а також основи організації і побудови самої держави. Вища юридична сила конституції полягає в тому, що її норми завжди мають перевагу перед положеннями законів й інших нормативно-правових актів. Усі нормативні акти мають прийматися тільки відповідно до процедур, встановлених діючою конституцією. А будь-який акт, що суперечить конституції, має бути визнаний недійсним.

Конституційне (державне) право є провідною галуззю права України, оскільки його положення регламентують найбільш важливі відносини в суспільстві: основи державного ладу; правовий статус людини і громадянина; принципи організації державної влади — символи держави і т. п.

Конституційне право України як галузь права являє собою систему правових норм і нормативно-правових актів, інших джерел права, що регулюють відносини народовладдя. Провідна роль конституційного права в правовій системі нашої держави визначається ще й тим, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Предметом конституційного права України є особливе коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації і здійснення публічної влади в Україні - державної і регіональної (місцевого самоврядування).

Суб'єктами державно-правових відносин є: народ України, населення адміністративно-територіальних одиниць, Верховна Рада України, Президент України, депутати Верховної і місцевих Рад, політичні партії, громадські організації, трудові колективи, громадяни України, іноземці і т. д. Особливістю суб'єктів конституційних відносин є володіння ними політичною правосуб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав і обов'язків, що мають політичний зміст.

Джерелами конституційного права України, під якими розуміють діючі нормативно-правові акти, що містять конституційно-правові принципи і норми, є:

Конституція (Основний закон) України;

конституційні закони, що вносять зміни і доповнення до Конституції України;

звичайні закони, що містять конституційне-правові принципи і норми;

інші акти Верховної Ради України й акти всеукраїнського референдуму;

визначені нормативні акти Президента України;

деякі нормативні постанови Кабінету Міністрів України;

окремі акти представницьких органів місцевого самоврядування (наприклад, їх регламенти);

рішення Конституційного Суду України.

Поняття «конституційний лад» визначає сукупність основни^ подітико-правових принципів, відносин між людиною, громадянським суспільством і державою. Основи конституційного ладу - це ключові конституційно-правові норми, що визначають і закріплюють найважливіші принципи правового статусу суб'єктів державних правових відносин.

Конституція проголошує Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою. Як унітарна держава Україна має єдині:

а) державні органи;

б) систему законодавства;

в) територію;

г) громадянство;

д) символіку й ін.

В Україні встановлені республіканську форму правління. Тому єдиним джерелом влади визнається тільки народ.

Народовладдя в Україні реалізується на основі Конституції без-^ посередньої (прямої) чи представницької (виборної) демократії. До ' інститутів прямої демократії, що забезпечують затвердження державного рішення прямим волевиявленням народу, належать: референдум; обговорення проектів нормативних актів; участь у виборах державної влади; загальні збори громадян; звіти депутатів і виконавчих органів перед населенням.

Представницька демократія — це спосіб реалізації волі народу через обраних ним представників в органи влади — насамперед народних депутатів, Президента, депутатів органів місцевого самоврядування.

Референдум являє собою голосування населення всієї держави (загальнодержавний референдум) чи визначеної частини її населення з метою вирішення найбільш важливих питань державного і громадського життя.

Під виборчою системою України розуміють передбачений законодавством порядок формування представницьких органів держави. Усі норми права, що регламентують цей порядок, у сукупності складають виборче право.

Основними принципами виборчого права в Україні є:

v загальне, рівне і пряме виборче право шляхом таємного голосування;

v вільне і рівноправне висування кандидатів у депутати;

v рівні можливості для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії;

v неупередженість до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування;

v свобода агітації.

v Більш детально порядок організації і проведення виборів регламентують: Закони України «Про вибори народних депутатів України» від 18.10.2001 р., «Про вибори Президента України» від 05.03.1999 р., «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних і міських голів» від 14.01.1998 р.

Під територіальним устроєм держави розуміють її територіальну організацію, тобто систему відносин між державою в цілому (її центральною владою) і територіальними складовими (населенням і діючими органами суспільної влади).

Відповідно до розділу IX Конституції України територіальний устрій України базується на засадах єдності і цілісності державної території, по'єднання централізації і децентралізації державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, екологічних, географічних, демографічних, етнічних, і культурних особливостей.

Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. У зв'язку з цим можна стверджувати, що адміністративно-територіальний устрій України є трьохрівне-вим: вищий рівень складають Автономна Республіка Крим, області і міста Київ і Севастополь; середній - райони і міста республіканського й обласного підпорядкування, райони в містах; нижній — міста районного підпорядкування, селища і села. Відповідно до цих територіальних одиниць будуються системи державних органів і місцевого самоврядування. Реалізація державної влади в Україні здійснюється згідно принципу її поділу на законодавчу, виконавчу і судову.

Громадське життя в Україні, відповідно до Конституції, ґрунтується на принципах політичного, економічного та ідеологічного різноманіття. Жодна ідеологія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Зовнішньополітичну діяльність України спрямовано на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримки мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародної спілки на основі загальноприйнятих принципів і норм міжнародного права.

Дата добавления: 2014-12-07