Загальна характеристика системи органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні

Державна влада в Україні здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, які розглядає і вирішує питання державного і громадського життя, що вимагають врегулювання законами України, а також здійснює установчі і контрольні функції, передбачені Конституцією.

До повноважень Верховної Ради України належать:

внесення змін у Конституцію України;

призначення всеукраїнського референдуму;

прийняття законів;

призначення виборів Президента України;

заслуховування щорічних і позачергових послань Президента про внутрішнє і зовнішнє положення України;

усунення Президента України з посади в порядку особливої процедури (імпічменту);

здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України та ін.

Конституція України встановлює, що виключно законами України визначаються:

права і свободи людини і громадянина;

громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців і осіб без громадянства;

права корінних народів і національних меншин;

правовий режим власності;

правові основи і гарантії підприємництва;

основи зовнішніх відносин та ін.

Крім того, Конституція передбачає, що в економічній сфері виключно законами України встановлюються:

© Державний бюджет України і бюджетна система;

© система оподаткування, податки і збори;

© основи створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного й інвестиційного ринків.

Конституційний склад Верховної Ради (парламенту) складає 450 депутатів, що обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням терміном на 4 роки.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть знаходитися на державній службі або мати інший представницький мандат, їм гарантується депутатська недоторканність.

Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод людини і громадянина.

Президент України має такі повноваження:

v забезпечує державну незалежність, національну безпеку і пра-вонаступництво держави;

v звертається з посланнями до народу і з щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради;

v приймає рішення щодо визнання іноземних держав;

v призначає позачергові вибори до Верховної Ради в терміни, встановлені Конституцією;

v припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом ЗО днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

v призначає за узгодженням з Верховною Радою Прем'єр-міністра України;

v припиняє повноваження Прем'єр-міністра України, приймає указ про його відставку та ін.

Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

При Президенті України діє Адміністрація Президента, її функції полягають у тому, щоб давати Президенту зважені ради для прийняття рішень, попередньо готувати проекти документів, проводити експертну оцінку даних про соціально-економічне положення суспільства, аналізувати і давати рекомендації щодо ефективного рішення існуючих проблем.

Вищим органом у системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Основними напрямками діяльності виконавчої влади в Україні є реалізація двох основних функцій: виконавчої і розпорядницької. Виконавча функція характеризується тим, що ці органи безпосередньо виконують нормативні розпорядження та інші акти законодавчої влади. Розпорядницька функція характеризується тим, що для виконання актів законодавчої влади органи виконавчої влади від свого імені видають управлінські акти, дають відповідні розпорядження.

Так, Кабінет Міністрів України:

· забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики дер

· жави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

· вживає заходів із забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

· забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної політики, політики в сферах праці і зайнятості населення;

· розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

· забезпечує рівні умови розвитку усіх форм власності, здійснює керування об'єктами державної власності відповідно до закону;

· організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи та ін.

Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади (комітети, адміністрації, управління) України здійснюють управління дорученими їм сферами громадського життя, несуть відповідальність за їх розвиток і в межах своїх повноважень видають акти, ор-ганізують і контролюють їх виконання. Ці нормативно-правові акти (накази, інструкції, статути, правила) для додання їм юридичної чинності підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Виконавчу владу в областях і районах здійснюють місцеві державні адміністрації, їх склад формують голови місцевих державних адміністрацій, що призначаються і звільняються з посади Президентом України.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

v виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

v законність і правопорядок, дотримання прав і свобод громадян;

v виконання державних і регіональних програм соціально-економічного і культурного розвитку, програм охорони навколишнього середовища;

v підготовку і виконання відповідних обласних і районних бюджетів, звіт про виконання цих бюджетів;

v взаємодію з органами місцевого самоврядування.

Судові органи України, що відрізняються одне від одного компетенцією і юрисдикцією, мають однакове призначення - захист прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, територіальної цілісності, дотримання законності і справедливості в суспільстві. Більш докладно їх функції буде розглянуто в темі 13.

Відзначимо тільки, що відповідно до Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. А це означає, що судовому захисту підлягають усі права, свободи й обов'язки громадян, а також те, що всі суспільні відносини, урегульовані нормами права, у випадку виникнення спору можуть бути предметом судового розгляду.

Місцеве самоврядування є правом територіального об'єднання людей — жителів села, селища і міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Воно може здійснюватися територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні і міські ради і їх виконавчі комітети.

Сільські, селищні, міські ради мають виняткову компетенцію, під якою розуміють питання, розв'язувані тільки на їх пленарних засіданнях, а саме:

затвердження регламенту ради;

створення і ліквідація постійних й інших комісій ради, затвердження їх складу;

утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності;

винесення рішення про проведення місцевого референдуму;

винесення рішення про випуск місцевих позик та ін.

Виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад мають повноваження в сферах і галузях: соціально-економічного і культурного розвитку, планування, обліку, бюджету, фінансів і цін, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, побутового обслуговування, освіти, охорони здоров'я, культури та ін.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші засоби, землю, природні ресурси, підприємства, житловий фонд, нежилі приміщення, установи культури, спорту, охорони здоров'я, а також на кошти, отримані від їх відчуження.

Районні й обласні ради від імені територіальних громад здійснюють управління об'єктами їх спільної власності, що задовольняють загальні потреби територіальних громад.

Відповідно до Конституції держава гарантує і направляє свої зусилля на розвиток місцевого самоврядування.

Дата добавления: 2014-12-07