Основні принципи трудового права України

Життя будь-якої людини в суспільстві пов'язане з трудовою діяльністю, що є основним джерелом одержуваних нею матеріальних благ. Тому трудове право є однією з провідних галузей сучасного права України.

Трудове право регулює відносини, що виникають у процесі реалізації особою свого конституційного права на працю. Трудове право за своєю сутністю є правом захисту інтересів робітників і представляє систему норм, що містять, з одного боку, комплекс гарантій для найманих робітників, а з іншого,— визначених зобов'язань для роботодавців.

Предметом трудового права є складна система трудових відносин, серед яких виділяється система індивідуальних відносин трудового найму і система колективних трудових відносин.

Основними суб'єктами трудового права є сторони трудових відносин — працівники і роботодавці.

Найбільш важливі принципи трудового права закріплені в джерелах трудового права, до яких належать Конституція України, Кодекс законів про працю України (КЗпП), ратифіковані нашою державою конвенції і рекомендації Міжнародної організації праці (МОП), підзаконні нормативно-правові акти, акти соціального партнерства, акти місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, локальні нормативно-правові акти.

До основних принципів трудового права належать:

v свобода і равенство праці;

v заборона використання примусової праці і дискримінації в трудових відносинах;

v забезпечення права кожного вільно розпоряджатися своїми здібностями до праці та обирати вид діяльності;

v захист трудових прав працівників;

v забезпечення права на охорону здоров'я в процесі праці;

v забезпечення права на винагороду за працю;

v встановлення механізму соціального партнерства в країні та ін.

Особливістю трудового права є застосування принципу єдності і диференціації в правовому регулюванні трудових відносин. Тому норми трудового права можна розділити на дві групи:

1) загальні норми, що поширюються на всіх працівників;

2) спеціальні норми, розповсюджувані тільки на визначені категорії працівників (неповнолітніх, інвалідів, жінок і т. д.).

Основні права працівників закріплено в КЗпП. Це право на працю, на відпочинок, на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні союзи і на вирішення колективних трудових суперечок (конфліктів), на участь у керуванні підприємством, на матеріальне забезпечення в старості, а також у випадку хвороби, повної чи часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу у випадку безробіття, на право звертання до суду для розв'язання трудових суперечок.

У свою чергу працівники зобов'язані трудитися чесно і сумлінно, вчасно і точно виконувати розпорядження власника чи уповноваженого ним органа, дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Роботодавцем в Україні може виступати як держава, так і державні і комунальні підприємства, установи й організації, приватні підприємства і фізичні особи.

Держава в Україні проводить активну політику у сфері зайнятості населення і забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці (жінкам, що мають дітей; самотнім матерям; особам передпенсійного віку і т. п.).

Спеціальним органом працевлаштування в Україні виступає державна служба зайнятості. Тому непрацюючі громадяни, що звертаються за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у службі зайнятості.

У разі відсутності придатної роботи громадянину надається правовий статус безробітного, який включає основні права, обов'язки і гарантії, включаючи виплату грошової допомоги з безробіття.

Дата добавления: 2014-12-07