Загальна характеристика цивільного законодавства України

ТЕМА 2.1. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО.

Цивільне право є однією з провідних галузей права, що регулюють особисті майнові і немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, іноземні держави, територіальні громади й інші суб'єкти публічного права.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Усі фізичні особи здатні мати цивільні права й обов'язки (цивільну правоздатність), що виникає з моменту народження людини.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку. Юридичні особи у залежності від порядку їх створення підрозділяються на юридичних осіб приватного і публічного права. Юридичні особи приватного права створюються на підставі встановчих документів, визначених Цивільним кодексом України. Юридичні особи публічного права створюються розпорядницькими актами Президента України, органів державної влади й органів місцевого самоврядування.

Загальними принципами цивільного законодавства є:

v неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

v неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України і законами;

v свобода договору;

v свобода підприємницької діяльності, не забороненої законом;

v судовий захист прав і інтересів;

v справедливість, сумлінність і розумність.

Основу цивільного законодавства складають Конституція України, Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. (набрав чинності 01.01.2004 р.), а також інші закони України, прийняті відповідно до Конституції і цього кодексу.

Майнові відносини, регульовані цивільним законодавством, пов'язані з придбанням, володінням, використанням і розпорядженням майном й іншими нематеріальними благами.

Особисті майнові відносини забезпечують природне і соціальне існування фізичної особи, оскільки виникають у результаті здійснення нею особистих прав і свобод, наприклад, право на життя, охорону здоров'я, родину, особисту недоторканність, право на ім'я, повагу честі і достоїнства, на особисте життя, таємницю кореспонденції і т. п.

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі і цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні цінності.

Цивільні права й обов'язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права й обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є:

1) договори й інші угоди;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) заподіяння майнової (матеріальної) шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Угодою є дія особи, спрямована на придбання, зміну чи припинення цивільних прав і обов'язків. Зміст угоди не повинен суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства. Особа, яка здійснює угоду, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, під якою розуміють здатність своїми діями здобувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки. Цивільна діє-і правоздатність юридичних осіб виникає з моменту їх державної реєстрації. Повна дієздатність громадян настає, звичайно, з досягненням повноліття, тобто 18 років. Неповну дієздатність мають фізичні особи, що не досягли 14 років. Крім того, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, а також якщо вона страждає психічними розладами.

У випадку порушення цивільних прав і інтересів вони можуть бути оскаржені в судовому порядку. Способами захисту особистих немайнових і майнових прав можуть бути:

v визнання цивільних прав;

v визнання угоди недійсною;

v припинення дії, що порушує право;

v відновлення положення, що існувало до порушення права;

v примусове виконання обов'язку в натурі;

v зміна чи припинення правовідносин;

v відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди;

v визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Дата добавления: 2014-12-07