Трудовий розпорядок і організація заробітної плати

Порядок поведінки і взаємодії між працівниками на конкретному підприємстві в процесі трудової діяльності називається внутрішнім трудовим розпорядком. Він визначається правилами, що затверджуються трудовим колективом з подачі власника і профспілкового комітету на основі типових правил. У цих правилах конкретизуються обов'язки власника, адміністрації, працівників підприємства, правила прийому на роботу, встановлюються режими робочого часу і часу відпочинку, види заохочень, порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Тривалість робочого часу в нашій країні регулюється як у централізованому порядку, так і колективними договорами, а також в індивідуальному порядку в рамках конкретного трудового договору. Роз-різняють нормальний, скорочений і неповний робочий час.

Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Скорочений робочий час встановлюється для деяких працівників: неповнолітніх; зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці; діяльність яких пов'язана з особливим характером роботи (лікарі, вчителі), чи станом здоров'я (інваліди). Причому встановлення скороченого робочого часу не впливає на розмір заробітної плати.

Неповний робочий час може встановлюватися як при влаштуванні на роботу, так і в період роботи. При встановленні неповного робочого часу (на відміну від скороченого) оплата праці відбувається пропорційно відпрацьованому часу, а при відрядній оплаті — у залежності від виробітку.

Заробітна плата являє собою винагороду, обчислювальну, як правило, у грошовому вираженні, яку власник згідно трудового договору виплачує працівнику за виконану ним роботу. Структурно заробітна плата складається з трьох частин: основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Законодавством України передбачено дві сфери регулювання заробітної плати: на державному і договірному рівнях.

Державний рівень складається в законодавчому встановленні мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, а також шляхом встановлення податків на доходи працівників. Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі партнерських угод, укладених на державному, регіональному і виробничому рівнях. Головним принципом при цьому є недопущення погіршення положення працівників шляхом зниження рівня гарантій, передбачених законодавством чи угодою більш високого рівня.

Дата добавления: 2014-12-07