Методичні рекомендації до самостійної роботи. Загальна характеристика трудових спорів

Тема 1.1: ПРЕДМЕТ, МЕТОД, ФУНКЦІЇ ТА СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА.

Тема 2.5. Трудові спори

Загальна характеристика трудових спорів. Поняття і види трудових спорів. Класифікація трудових спорів. Причини виникнення трудових спорів.

Органи, що розглядають трудові спори. Принципи розгляду трудових спорів. Підвідомчість трудових спорів.

Індивідуальні трудові спори. Органи з розгляду індивідуальних трудових спорів. Комісія з трудових спорів (КТС): порядок створення, компетенція. Порядок і строки розгляду індивідуального трудового спору в КТС. Винесення рішення та його виконання.

Розгляд індивідуальних трудових спорів у місцевих судах. Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у судах.

Поняття і види строків з розгляду трудових спорів.

Колективні трудові спори. Органи з вирішення колективних трудових спорів: примирна комісія; трудовий арбітраж. Порядок їх створення та компетенція. Порядок прийняття і виконання рішення щодо колективного трудового спору. Незалежний посередник. Національна служба посередництва і примирення.

Право на страйк і його реалізація. Правові наслідки законного і незаконного страйку.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ І

Трудове право займає важливе місце серед інших галузей права, і важливість ця пояснюється значенням праці в суспільстві. Отже, глибоке засвоєння матеріалу цієї теми сприятиме кращому опануванню інших тем дисципліни “Трудове право”, що пропонуються до вивчення. Завдання-мінімум у процесі вивчення цієї теми – оволодіння змістом елементарних понять трудового права, а саме: що таке трудове право, трудові відносини та які ознаки їм характерні; яким чином слід розглядати відносини, що тісно пов’язані з трудовими відносинами; якими правовими способами здійснюється регулювання суспільних трудових відносин та якими ознаками характеризуються методи трудового права; за якими факторами здійснюється диференціація правового регулювання праці; які специфічні функції притаманні трудовому праву; системи трудового права як галузі права. Завдання-максимум полягає у виявленні теоретичних проблем у галузі трудового права і вміння розмежовувати трудове право від суміжних галузей права.

Критеріями, за допомогою яких здійснюється поділ усієї системи права на окремі самостійні галузі права, є: предмет правового регулювання, метод, принципи права, наявність системи законодавства, зацікавленість законодавця у виділенні окремої галузі тощо. Але основним все ж вважається предмет правового регулювання.

Предмет правового регулювання слід розглядати як складові якісно відособлені суспільні відносини, правове забезпечення яких досягається за допомогою норм певної галузі. В трудовому праві ними в першу чергу є трудові відносини. Необхідно також враховувати, що наряду з цим, суспільно-трудові відносини за своїм характером є досить різноманітними і залежно від підстав їх фактичного виникнення поділяються на кілька окремих видів. Кожен з таких видів трудових відносин потребує і специфічного правового регулювання, яке забезпечується різними галузями права.

Питання щодо предмета трудового права слід розглядати як суспільно-трудові відносини, які виникають в результаті укладення трудового договору між працівником і роботодавцем.

Трудові відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору, становлять основу трудового права, однак лише ними предмет цієї галузі не вичерпується. Існує ще ціла низка суспільних відносин, які забезпечують функціонування трудових відносин, що теж регулюються нормами трудового права.

Необхідно в обов’язковому порядку засвоїти, що предметом трудового права є трудові відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору, і відносини, що тісно пов’язані з трудовими: працевлаштування, навчання і підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників, щодо контролю дотримання законодавства про працю, вирішення трудових спорів, а також відносини соціального партнерства.

Для засвоєння питання про предмет, метод і функції трудового права доцільно скласти структурно-логічні схеми в яких детально визначити: аспекти трудового права; ознаки трудових відносин; відносини тісно пов’язані з трудовими відносинами; види відносин у процесі працевлаштування громадян; відносини у зв’язку з підготовкою кадрів і підвищення кваліфікації; особливості відносини у зв’язку з професійною підготовкою кадрів на виробництві; форми професійного добору кадрів; особливості процедурних відносин у трудовому праві; ознаки методу трудового права; підстави диференціації у правовому регулюванні праці; специфічні функції трудового права.

Завершуючи опрацювання вищезазначених питань, треба знати, що “Трудове право” – галузь права, що регулює трудові відносини працівників і роботодавця, а також інші тісно пов’язані з ними похідні від них відносини; воно визначає права та обов’язки у сфері праці суб’єктів трудового права та відповідальність за їх порушення.

Вивчення функцій трудового права повинно бути спрямовано на засвоєння того, що це основні напрями впливу його норм на поведінку (свідомість, волю) працівників у процесі праці для досягнення мети і завдань трудового законодавства.

Далі потрібно ознайомитися з поняттям системи трудового права як галузі права і засвоїти те, що це об’єднання трудових норм в єдине упорядковане ціле з їх одночасним розподілом на відносно самостійні й водночас взаємопов’язані частини, на інститути та підінститути.

Опанування змісту системи трудового права як галузі права полягає в засвоєнні того, що вона структурно складається з двох частин: Загальної та Особливої частини Кодексу Законів про працю України (КЗпП).

У Загальній частині КЗпП визначається одне з принципових питань – регулювання трудових відносин (сфера дії трудового законодавства) і визначаються питання організації й застосування праці працівників попри галузеву належність, а також предмет трудового права, суб’єктивний склад учасників трудових відносин. Основну увагу приділіть тому, що до неї входять норми, які поширюються на всі суспільні відносини трудового права, норми, що визначають основні принципи й завдання правового регулювання праці, основні трудові права працівників, недійсність умов договорів про працю, особливості регулювання праці деяких категорій працівників, співвідношення законодавства України та міжнародних договорів у сфері праці.

Розглядаючи норми Особливої частини трудового права, слід мати на увазі, що вони конкретизують положення Загальної частини та регламентують окремі види суспільних відносин та їх елементи, об’єднуючись в інститути та підінститути.

Варто враховувати, що в КЗпП є окремі глави зі спеціальними нормами щодо праці жінок (гл. ХІІ КЗпП), праці молоді (гл. ХІІІ КЗпП), щодо пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням (гл. ХІV КЗпП), які не є інститутами трудового права, конкретизують норми інституту. Необхідно знати, що для цих категорій працівників визначено особливості правового регулювання охорони їх праці, регулювання робочого часу і часу відпочинку тощо. Не є самостійним інститутом і правові норми, що регулюють нормування праці (гл. VІ КЗпП), вони є інститутом оплати праці.

Від системи трудового права як галузі права необхідно відрізняти систему трудового законодавства, систему навчальної дисципліни трудового права та систему науки трудового права.

Вивчення питання про розмежування трудового права від суміжних галузей права слід розпочати з відновлення у пам’яті знань набутих при вивченні основних положень галузей права, а саме цивільного і адміністративного законодавства та права соціального забезпечення тощо.

Питання для самоконтролю.

1. Що називають трудовими відносинами?

2. Назвіть найважливіші ознаки трудових відносин.

3. Що є об’єктом і змістом трудових відносин?

4. Хто є суб’єктами трудових відносин?

5. Які є відносини тісно пов’язані з трудовими відносинами?

6. На які види поділяються відносини у процесі працевлаштування громадян?

7. На які види поділяються відносини у зв’язку з підготовкою кадрів і підвищенням кваліфікації?

8. Які особливості мають відносини у зв’язку з професійною підготовкою кадрів на виробництві?

9. Що називають формами професійного добору кадрів?

10. Назвіть особливості процедурних відносин у трудовому праві.

11. Назвіть ознаки методу трудового права.

12. Назвіть підстави диференціації у правовому регулюванні праці?

13. Що називають апаратом держави?

14. Охарактеризуйте зміст принципу поділу державної влади.

15. Що таке трудове право?

16. Що визначає трудове право?

17. Що називають функціями трудового права?

18. Назвіть специфічні функції трудового права?

19. Що таке система трудового права?

20. Що в себе включає система галузі трудового права?

21. Дайте визначення складовим системи трудового права.

22. Які суспільні відносини регулюються трудовим правом?

23. Дайте визначення системи трудового права як галузі права, науки та навчальної дисципліни.

24. Чим система галузі трудового права відрізняється від системи КЗпП?

25. Як розмежувати трудове право від суміжних галузей права?

26. У чому полягає відмінність трудового права від суміжних галузей права?

27. Основні тенденції розвитку трудового права.

Література.

Нормативно-правова:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року – К.: Вікар, 1997. – 64 с.

2. Законодавство України про працю: Нормативні акти / упорядник і науковий редактор В. Вакуленко - К., 1999. - Т. 1-3.

3. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / За ред. В. М. Вакуленка, О. П. Товстенка. - К., 2000.

4. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Упоряд. О. П. Товстенко; Наук. ред. Е. Ф. Демський. - К., 2000.

5. Кодекс законів про працю України: Офіційний текст зі змінами та доповненнями станом на 28 січня 2005 року - К.: Форум, 2005. – 168 с.

6. //www.liga.kiev.ua; //www.rada.gov.ua

Основна:

7. Болотіна Н.Б. Трудове право України: підручник. – К.: Вікар, 2003.

8. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б.С. Стичинський, І.В. Зуб, В.Г. Ротань. - К: Видавництво А.С.К., 2003.

9. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник. – Х.: Консум, 2002.

10. Трудове право України: Навчальний посібник / За ред. П.Д. Пилипенка. - К.: “Істина”, 2005.

11. Трудове право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. П. А. Бущенко, І. А. Вєтухова. - Харків, 2001.

12. Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. - К., 2000.

13. Трудове право України: Курс лекцій. / За ред. Л.П. Грузінової, В.Г. Короткіна. - К.: МАУП, 2003.

14. Трудовое право в вопросах и ответах: Учебно-справочное пособие / Под ред. Жернакова. - Харьков, 2000.

15. Сьомич М.І. Трудове право [Електрон. ресурс]: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу / М.І. Сьомич, 2007. – Спосіб доступу: Електрон.чит. зал ПУСКУ.

Додаткова:

16. Гавел О. Основні концептуальні підходи до визначення змісту трудового договору // Право України. - 2000. - № 12.

17. Жернаков В. Правове регулювання праці: співвідношення трудового і цивільного права // Право України. - 2000. - № 7. - С. 49.

18. Лаврінчук І. Процесуальне забезпечення трудових прав в Україні // Право України. - 2001. - № 1.

19. Пилипенко П. Трудові відносини як предмет трудового права в Українській державі // Державність. - 1993. - № 3.

20. Пилипенко П. Про концепцію трудового права в Україні // Право України. - 1993 - № 4.

Солодовник Л. Юридичні факти - підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. - 2000. - № 1.

21. Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Відп. ред. Н. М. Хуторян. - К., 1999.

22. Хуторян Н. М. Розвиток трудових правовідносин в умовах ринку // Право України. - 1992. - № 8.

23. Хуторян Н. М., Дріжчана С. В., Бабаскін А. Ю., Стадник М.П. Проблеми вдосконалення трудового законодавства на сучасному етапі // Правова держава/- Вип. 8. - К., 1997.

24. Ярошенко О. Щодо основних прав та обов'язків роботодавців // Право України. - 2000. - № 4.

25. Ярошенко О. Щодо дискримінації в реалізації права на працю // Право України. - 2000. - № 7.

Дата добавления: 2014-12-07