Предмет і функції філософії

Філософія покликана тримати увесь час у полі уваги та у актуальному стані всі основні виявлення людини як людини:

£ її предмет є історично змінним, оскільки історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини

£ уся історія філософії фактично входить у окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми здатні окреслити «топографію» людськості

£ філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної неперервності людської свідомої та ідентифікації.

Предметом будь-якої філософської системи, будь-якого її напрямку є відношення “людина – світ” і виходячи із відповідей на дане питання філософи поділились на два основних напрямки: матеріалізм і ідеалізм.

НАПРЯМКИ ФІЛОСОФІЇ

МАТЕРІАЛІЗМ (від лат. materialis – речовинний) – філософський напрямок, який виходить з того, що природа, буття, матерія є первинними, а свідомість, мислення, дух – вторинними.

ІДЕАЛІЗМ ( від грецьк. Idea – ідея, образ, поняття) – філософський напрямок, протилежний матеріалізму, який виходить з того, що свідомість, мислення, дух є первинними, а природа, буття, матерія – вторинними.

Об’єктивний ідеалізм за основу дійсності приймає безособистісний дух, розум, свідомість (“абсолютний дух”, “абсолютний розум”, “чиста свідомість”).

Суб’єктивний ідеалізм конструює світ на основі особливостей індивідуальної свідомості і ставить цей світ в залежність від неї, від “Я”.

Функції філософії

Функція(від лат. – виконання, звершення) – спосіб діяння якоїсь системи, органу, котрий спрямований на досягнення певного результату

світоглядна	Þ філософія допомагає людині знайти і обґрунтувати свої життєві орієнтири, з’ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей
пізнавальна	Þ філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності
логічна	Þ філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції
соціально-адаптивна	Þ філософія допомагає зорієнтуватися у складних проявах суспільного життя і виробляти власну життєву позицію
критична	Þ роявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу
виховна	Þ філософія сприяє розвитку самоповаги, самовдосконаленню, пошуку життєвих сенсів
загально-методологічна	Þ її основоположні принципи, закони, понятійний апарат можуть бути використані у будь-яких сферах наукового пізнання як загальні методи дослідження тих чи інших явищ

Гуманістичний потенціал філософії проявляється:

- по-перше, розглядає людину як єдино можливий суб’єкт. Людина включається в предмет філософії в контексті співвідношення “людина-світ”;

- по-друге, філософія утверджує людину як найвищу цінність світу, творця знання взагалі і філософського, зокрема;

- по-третє, філософія завдяки своєму логічному арсеналу, своїми формами і методами створення понять, узагальнень, розвиває теоретичне мислення, мову, сутнісні сили людини, її пізнавальні можливості.

Філософські методи мислення:

Ø діалектичний метод - будь-яке явище перебуває у процесі зміни, розвитку, в основі якого - взаємодія (боротьба) протилежностей;

Ø феноменологічний метод - головне завдання - це формування понять, якими оперує філософія;

Ø трансцендентальний метод - визначення сущого дається через розкриття суб’єктивних умов (засад) його конституювання (формоутворення);

Ø метод герменевтики - передбачає проникнення в смисл деяких феноменів на основі з’ясування їх місця і функції в культурі.

Дата добавления: 2014-12-07