Філософія Стародавньої Індії

Зародки філософського мислення в Індії сягають глибокої давнини (2500 - 2000 рр. до н.е.) і відображені у Ведах, Брахманах, Упанішадах.

² «Веди» - це збірник текстів на честь богів написані віршами і прозою.

² «Брахмани» - це своєрідні коментарі до текстів Вед, у яких особлива увага звертається на тлумачення одвічного смислу ритуалів.

² «Упанішади» - завершальний етап у розвитку Вед.

ШКОЛИ ІНДІЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ:

Ортодоксальні, класичні (даршан) філософські школи: міманса, ваданта вайшешика, санкх’я, ньяя і йога. Основою світу вони проголошують Брахмана, Бога, субстанцію.

Ø міманса, ваданта: сходинки, які ведуть до осягнення брахмана - медитація, долання безкінечності перевтілень - сансара, яка породжена кармою - відплатою за попереднє життя;

Ø вайшешика: школа своєрідного атомізму; визнає дев’ять субстанцій - землю, воду, світло, повітря, ефір, час, простір, душу і розум;

Ø санкх’я: основою світу є матерія і атман-принцип індивідуальності і духовності;

Ø ньяя: приділяла увагу теорії пізнання і логіці, розробила вчення про силогізми;

Ø йога: сформулювала сукупність правил регулювання фізіологічних і психічних процесів.

Неортодоксальні, некласичні філософські школи: буддизм, джайнізм, чарвака-локаята.

Ø буддизм — його засновником вважають індійського принца Сідхарху Гаутаму (563-483рр. до Р.Х. ), який отримав ім'я Будди — Просвітленого. Філософська доктрина буддизму стверджує, що життя людини повне страждань, і важливо покласти їм край.

«Чотири благородні істини» проголошені Буддою учням:

- життя - це страждання (народження, хвороба, старість і т.д.);

- причиною страждань є бажання і жага життя;

- припинення страждань можливе лише шляхом відмови від спраги життя, залишення її;

- шлях до позбавлення страждань є восьмиразовим (правильне судження, правильне рішення, правильна мова, правильне устремління, правильне життя, правильна увага, правильне зосередження).

Людина, яка здатна пройти вказаним шляхом, стає Буддою і досягає стану «нірвани» - абсолютного спокою, звільнення від пристрастей і бажань

Ø Джайнізм - вважає, що перервати карму (долю, прокляття) сансари можна аскетичним життям;

Ø Чарвака-локаята - основою світу вважає п’ять елементів - воду, вогонь, землю, повітря, ефір.

Основні риси староіндійської філософії:

ØФормування на базі міфологічно-релігійного світогляду. Ø Зосередженість на морально-етичних проблемах. Ø Своєрідність ставлення до Вед. ØСпоглядальний характер і слабкий зв’язок з наукою. Ø Змалювання духу як безликого, бездіяльного явища. Ø Народження логіки. ØПобудова соціальної філософії на принципах етики страждань і щастя.

Дата добавления: 2014-12-07