Й. Кононович-Горбацький

- “матерія не пасивна, як вважав Арістотель, а активна, бо з неї виводяться всі форми... Вся природа – це субстанція діяння” - “в інтелекті немає нічого, чого б не було раніше у відчуттях”. І.Гізель, – “активна сила кожної речі” залежить від “всемогутності божої”;

- матерія (безумовно, створена богом) не може бути знищена ні в якісному, ні в кількісному відношенні. Вона не виникає і не зникає в процесі її перетворення, а лише переходить з одного стану в інший;

- вважав, що речі рухаються самі по собі і це відбувається внаслідок діяння протилежних сил, “де немає протилежностей, немає ні виникнення, ні знищення”, тобто немає руху. “ С.Яворський

- “Будь-яке пізнання залежить від відчуттів”.

Філософія Києво-Могилянської академії – цінне надбання української духовної культури.

ФІЛОСОФІЯ Г.С. СКОВОРОДИ

Г.С. Сковорода (1722 – 1794 рр.)

Філософська концепція Г.Сковороди – пантеїзм “Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, – то й усе світле, щасливе, блаженне. Оце і є філософія”. Філософія, в творчості Г. С. Сковороди, означається як “Любомудріє”.

Створив власну, цілісну і багато в чому оригінальну філософську концепцію, сповнену духовних прагнень, а, головне - відроджуючи традиції давньоруського філософствування, спрямованого на органічне поєднання життя та філософської мудрості.

Провідні ідеї філософії Г.Сковороди:

- Вчення про людину, про самопізнання як єдиний шлях до Бога і до щастя; - «Наука про людину та її щастя - найважливіша з усіх наук»; - Принцип філософської системи є вчення про двонатурність світу: все суще складається з двох натур - видимої (матеріальної), і невидимої (божественної); - Вчення про три світи, які складають все існуюче:

² перший є загальний світ, “де живе усе породжене”, “він складається із незчисленних світів і є великий світ” макрокосм;

² другий світ – це мікрокосм людини;

² третій – символічний світ Біблії. Символи Біблії “ведуть думку нашу до розуміння вічної натури”;

- Ідея подвійної природи трьох світів;
- “Філософія серця” як осередку духовного життя людини та головного інструменту самопізнання;

- Етичний ідеал “нерівної рівності” та ідея “сродної праці”. Людська доля залежить від природних нахилів, а тому у кожній людині є нахил до “сродної” собі справи.

- Перед людиною стоїть завдання пізнати себе, тобто зрозуміти, осмислити себе як особливий перехід між світовими натурами, і, відповідно, визначити своє місце у світовій брамі.

- Єдиною метою всіх людей є наближення до Бога, але кожна людина має свій шлях до Бога, своє призначення.

Життєве кредо - «Світ ловив мене, та не впіймав»

УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Представники: О.Новицький (1806 – 1884), С.Гогоцький (1813 – 1898), Т.Шевченко (1814 – 1861), М.Костомаров (1817 – 1885), П.Юркевич (1827 – 1874), М.Драгоманов (1841 – 1895) та ін.

С. Гогоцький

- вперше в Російській імперії створив чотиритомну філософську енциклопедію – “Філософський лексикон” (1857);

- розглядав історію філософії як єдино можливу систему логічно узгодженого знання

Дата добавления: 2014-12-07