Фундаментальне значення проблеми буття у філософії. Поняття «онтологія», «буття»

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Тема 7. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ

Питання самоконтролю

1. Що таке національна філософія?

2. Назвіть основні риси філософських пошуків у Київській Русі.

3. Сформулюйте принципи філософії «братських шкіл».

4. Філософські ідеї у Києво-Могилянській академії.

5. Новітній характер філософії Г.Сковороди.

6. Гуманізм філософії Т.Шевченка.

7. Сутність філософії І.Франка.

8. Що таке філософія українського духу?

9. Визначте основні етапи історико філософського процесу в Україні.

1. Фундаментальне значення проблеми буття у філософії. Поняття «онтологія», «буття». 2. Єдність матерії, руху, простору і часу. 3. Людська діяльність, як особливий спосіб саморуху об’єктивної і суб’єктивної реальності

ОНТОЛОГІЯ - це вчення про буття, розділ філософії у якому з’ясовуються фундаментальні проблеми існування, розвитку сутнісного, найважливішого.

Під онтологією розуміють: - ту частину філософії, яка з’ясовує основні, фундаментальні принципи буття, першоначала всього сутнісного (“онтологія” - грец. означає вчення про суще, сутнісне, найважливіше (онто – суще, сутнісне, логія – вчення). Це вчення про першооснови буття, про субстанцію, матерію, простір, час, рух, причинність тощо.
- у марксистській філософії поняття “онтологія” вживається для з’ясування сутності явищ, що існують незалежно від людини, її свідомості (та ж матерія, рух, розвиток, його об’єктивні закони і т.п.)
- у західній філософії в поняття “онтологія” включають найзагальніші принци-пи буття, але вони розглядаються на рівні надчуттєвої, надраціональної інтуїції.

Найбільш загальною категорією філософії (при тому будь-якої за напрямком) є найдавніше поняття “буття”.

t Парменід: справжнє буття є незмінним і сталим, а зміни, що спостерігаються в світі, є оманою. t Геракліт: стабільного, стійкого буття зовсім нема, сутність буття у вічному становленні, в єдності буття і небуття.

БУТТЯ – філософська категорія, що означає: Ø все те, що ми бачимо, що реально існує; Ø все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності (наприклад, радіохвилі, йонізуюче випромінювання, електричне поле, внутрішня зміна тощо); Ø все те, що є уявним, нереальним (наприклад, уявлення про ідеальне, міфологічні образи); Ø реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від свідомості людини (природа, об’єктивні закони); Ø загальний спосіб існування людини, суспільства.

Значення проблеми буття:

v це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого; v ця проблема окреслює граничну межу і специфіку філософського узагальнення та сутнісного розгляду будь-яких явищ реальності; v від розв’язання проблеми буття залежить розуміння та розв’язання усього кола філософської проблематики; v постаючи гранично можливим орієнтиром для людського саме здійснення та філософствування проблема буття стає фактором сенсоутворення та масштабом людських цінностей; v проблема буття концентрує найважливіші аспекти і чинники людського самоутвердження та регулювання людської життєдіяльності.

Буття у сучасній науковій картині світу є:

динамічним

системно - ієрархічним багаторівневим

еволюційно-демонстративним.

Основними формами буття є:

² неорганічні процеси - нежива природа механічні, фізичні, хімічні, геологічні, космічні процеси та їх структурні елементи;

* органічні процеси - жива природа (клітини, організми, популяції, види, біосфера та ін.)

* світ людського буття (географічне середовище, техніка, матеріальне виробництво, суспільство з його підструктурами, буття особистості, світ духовності - суспільні та індивідуальні свідомості).

² буття речового, матеріального;

² буття суб’єктивного ідеального;

² буття біологічного (живого);

² буття соціального (суспільного).

Дата добавления: 2014-12-07