Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Історичні типи світоглядів. Співвідношення філософії, міфу і релігії





Доверь свою работу кандидату наук!
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Основне коло філософських проблем: світ і людина, буття і свідомість. Філософія і світогляд.

Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень про світ, переконань та ідеалів, знань і почуттів, оцінок, через призму яких людина відноситься до дійсності, до інших людей і самої себе. Студентам важливо уяснити, що світогляд людини має інтегративний, цілісний характер, а не є простою сумою його складових частин. Разом з тим світогляд не є чимось аморфним, безс­труктурним: в ньому виділяються відносно самостійні компоненти. До най­важливіших з них відносяться: знання, цінності, почуття, переконання, оцін­ка минулого і віра в майбутнє, воля. Студенти повинні вміти розкрити зміст зазначених елементів світогляду і показати їх роль в функціонуванні світо­гляду.

Знання – це ідеальне відображення дійсності в свідомості людини. Слід зауважити, що у світогляд входять не всі і не будь-які знання, а лише ті, які є життєво важливими для людини.

Цінності позитивне або негативне відношення до явищ оточуючого світу, яке грунтується на потребах та інтересах людей, культурі певного со­ціуму.

Почуття емоційно-чуттєве переживання людиною явищ природи, дій і вчинків інших людей і своїх власних дій.

Переконання інтелектуально-емоційна позитивна оцінка певних ідеа­лів, норм, дій і вчинків, на які людина орієнтується у своєму житті.

Оцінка минулого і віра в майбутнє теж входять в структуру світогляду. Людина живе не лише в "тепер", яке є миттєвістю, а й проектує своє майбут­нє, а також оцінює минуле.

Воля психологічна здатність людини підпорядковувати свою діяль­ність, вчинки свідомо поставленим цілям. Воля – це серцевина особистості, те, що робить людину особистістю.

В структуру світогляду варто включити і самосвідомість. Це – один із найістотніших компонентів свідомості, який полягає в усвідомленні себе в якості суб’єкта практичної і пізнавальної діяльності, в оцінці своїх дій, потреб і інтересів, своїх почуттів, думок, мотивів поведінки та ідеалів, сво­го становища в природному і соціальному середовищі.



Ще раз хочемо наголосити на тому, що світогляд, як і свідомість зага­лом, має цілісний характер і тому всі структурні елементи світогляду взаємо­пов’язані між собою і взаємовпливають один на одного.

Світогляд має історичний характер. Це означає, що індивідуальний світогляд змінюється на протязі життя окремої людини, а суспільний світо­гляд еволюціонує з поступом людства.

На протязі історії людської цивілізації сформувалися три типи світо­гляду: міфологія, релігія і філософія.

Міфологія (від грецького "міф" переказ, оповідь і "логос" вчення) – це такий спосіб розуміння природних і суспільних явищ, що полягає в одухо­творенні і персоніфікації цих явищ, наділенні їх людськими за характером, але фантастично розвиненими, і спотвореними властивостями. Міфологія є універсальним типом світогляду первісних суспільств; всі етноси своїм пер­шим світоглядом мають міфологію. Для філософського осмислення міфоло­гічного світогляду важливо звернути увагу на: 1) тематику міфів, яка охоп­лює світоглядні проблеми; 2) на ідентичність цієї тематики у різних народів.

Міфологічній формі світогляду притаманні антропоморфізм, тобто ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх. Тому усвідомлення факту поділу світу на світ речей та світ антропоморфних істот означало початок розпаду міфу. Уособлення ж сил природи (символізм) також є пізньою стадією міфу, що особливо характерно для античної міфології. Міф є історично першою формою самосвідомості, котра відокремилася від практики. Тут криються витоки його антропоморфізму. Для міфологічного світогляду характерним є усвідомлення роду як колективної особи, переконаної у наявності спільного предка – тотема. Також міфологічний світогляд значною мірою обернений у минуле, адже тотемний предок був до того ж як ідеал діяльності.

Оскільки міфологічний світогляд антропоморфний, то неминуче формування анімістичної картини буття, тобто одухотворення всього сущого. Це олюднення природи є наслідком не розчленованості буття на суб’єкт та об’єкт, а нероздільність людини і космосу, людини і природи означає, що у світогляді домінує світовідчуття.

Релігія (від. лат. religio набожність, святиня) – така форма світогляду, в якій присвоєння людиною світу здійснюється через його подвоєння на зем­ний і небесний, потойбічний і поцейбічний, грішний і сакральний. Принци­пово важливо уяснити, що найважливішою ознакою релігії є існування над­природної істоти – Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра в Бога. При вивченні особливостей зазначеного типу світогляду варто мати на ува­зі, що сучасні світові релігії виникають внаслідок тривалого розвитку попе­редніх релігійних уявлень (тотемізму, анімізму, язичництва). Слід також уяс­нити, які регулятивні функції виконує релігія в житті соціуму, як вона сприяє консолідації суспільства.

Якщо для міфа головним є обґрунтування зв’язку індивіда з родом, то для релігії – досягнення єдності з Богом як втіленням святості та абсолютною цінністю. В цьому полягає позитивне значення релігії, бо чим є життя, коли все піддається нігілістичному запереченню, добре відомо людині останнього століття.

Філософія є таким історичним типом осмислення світу, який вирішує всі світоглядні питання виключно раціональним, логічним шляхом, відкидаючи міфи, емоції, віру і т.п. феномени людини. Основна відмінність філо­софського світогляду від міфологічного і релігійного полягає в тому, що він складає лише ядро світогляду, тоді як релігія і міфологія повністю співпадають з відповідним світоглядом.

Варто також зазначили, що світогляд у певній своїй формі притаман­ний будь-якому суспільству і будь-якій людині. Причому формування вищого типу світогляду не приводить до повного зникнення попередніх його форм: вони співіснують, хоча історично попередній тип світогляду й відсувається на задній план і виконує підпорядковуючу роль в порівнянні з доміну­ючою формою. Так, міфологія не зникає з утворенням релігії і філософії і почасти виконує в першій з них чи не найголовнішу роль. Відомо, наприклад, наскільки міфологічним був світогляд людей радянської доби стосовно проблем "світлого майбутнього", ролі вождів в його створенні і у відношенні до влас­ного народу. Це ж стосується, хоча і в меншій мірі, й інших сучасних суспільств.

 

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 2013; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. Види інноваційних стратегій та їх співвідношення
  2. Визначення процентного співвідношення фенотипових класів у потомстві дигетерозиготи за зчепленими генами
  3. Власність як економічна категорія. Історичні типи та форми власності.
  4. Дайте визначення поняття “менеджмент” у широкому і вузькому розумінні. Охарактеризуйте співвідношення категорій “управління”, “менеджмент”, “адміністрування”, “керування”.
  5. Дайте визначення поняття “організації” як функції управління. Охарактеризуйте співвідношення категорій “організація”, “організаційна діяльність”, “організаційна структура”.
  6. До питання про генезис релігії.
  7. Елементи системи права, їх співвідношення.
  8. Із цього рівняння одержимо наступне співвідношення
  9. Інформація для розрахунків потреби підприємства у власних і позикових коштах та їх раціонального співвідношення, тис. грн
  10. Історичний огляд проблеми співвідношення віри і розуму на Заході
  11. Історичні етапи розвитку грошових відносин.
  12. Історичні етапи розвитку економічної думки.

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.