Питання 3. Поняття про принципи навчання, їх характеристика

Принцип (від латин. principium—основа, першооснова) — це керівна ідея, основ правило або вимога до діяльності.

Принципом навчання називають вихідні вимоги до процесу навчання, які вітікають із закономірностей його ефективної организа­ції.

У сучасній дидактиці виділяють наступні принципи:

- гуманістична цілеспрямованість (навчання і виховання всебічно розвиненої особистості з врахуванням її індивідуальності і соціальних умов);

- зв'язок з життям, із завданнями, які вирішують суспільство, колек­тив, особистість в їх єдності;

- співпраця викладача і студента, сім'ї і суспільності, трудового (студентського) колективу в досягненні накреслених завдань навчання і виховання;

- науковість в організації навчання (розробка цілей, відбір змісту, вибір методів і форм організації навчання, розробка нових технологій навчання);

- наочність, єдність абстрактного і конкретного, матеріально-наочного, наочно-образного, словесно-знакового і др.;

- доступність у навчанні, єдність наукового і емпіричного, врахування індивідуальних рівнів розвитку творчих здібностей учнів (студентів);

- міцність, систематичність і послідовність в реаліза­ції змісту і використання нових технологій, методів, форм організації на різних етапах навчання;

- свідоме і активне відношення молоді, що вчиться, до навчання при керівній ролі викладача;

- поєднання різних форм, методів і засобів навчання в залежності від завдань і змісту;

- створення необхідних умов для навчання.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що є методологічною основою процесу навчання? Обгрунтуйте відповідь.

2. У чому полягає двосторонній характер процесу навчання?

3. Назвіть основні етапи засвоєння учбового матеріалу.

4. Для чого необхідно знати принципи навчання?

5. Доведіть взаємозв'язок і взаємообумовленість принципів навчання.

6. Проаналізуйте теорію поетапного формування розумових дій
и рефлекторно-асоціативну теорію. У чому їх достоїнства? Які негативні сторони цих теорій ви можете назвати?

7. Поясніть, використовуючи логічну схему, зв'язок між поняттями "процесс навчання", "навчання", "засвоєння".

8. У логічній схемі основних понять процесу навчання дана структура
діяльності викладача. Виходячи з цієї схеми розкрийте особливості
структури діяльності того, хто вчиться.

10.Виправіть помилки в наступній пропозиції: "Процес засвоєння має та­
ку логічну схему: розуміння, сприйняття, осмислення, узагальнення,
систематизація, закріплення".

11.Назвіть функції процесу навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ

1. Бабанский Ю. К. Педагогика. — М.: Просвещение, 1983. — С. 134.

2. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіа: теорія та історія. — К.: Вища
шк., 1995. —С. 158-159.

3. Дидактика средней школы / Под ред. Н. И. Скаткина. — М.: Просвещение,
1982. —Гл. 1,4.

4. Оконь В. Введение в общую дидактику: Пер. с польск.—М.: Высш. шк., 1990.

5. Онищук В. А. Дидактика современной школы.—К.: Рад. шк., 1987.—Гл. 1,2.

6. Педагогика. Под ред. Ю. К. Бабанского.—М.: Просвещение, 1993. — С. 134.

7. Практикум з педагогіки / За ред. О. А. Дубасенюк, А. В. Іванченко. — К.:
І3МН, 1996. —С. 93-100.

8. Стелъмахович М. Г. Народна дидактика.—К.: Т-во "Знания" УРСР, 1985. —
49 с.

9. Фіцула М. М. Педагогіка. —К.: Академія, 2000. — С. 79-82.

10. Яблонко В. Я. Педагогика производственного обучения. — К.: МЗУУП, 1994. —С. 26-38.

Лекція 9. Система навчання.

Вивчивши дану тему, ви повинні знати і охарактеризувати:

• інформаційно-репродуктивну систему навчання, її особливості;

• проблемно-пошукову систему;

• суть програмованого, ігрового, модульного, комп’ютер­ного навчання;

• необхідність оптимального поєднання систем навчання.

Завдання учбового процесу в сучасних умовах особливо складні і багатозначні. У зв'язку з цим залежно від характеру організації процесу викладання і засвоєння знань, специфіки побудови учбового матеріалу і провідних методів і засобів навчання виділяють декілька основних видів (систем) навчання:

- пояснювально-ілюстра­тивнийе;

- проблемний;

- програмований;

- комп'ютерний.

Поряд з цими як основні виділяють і такі види навчання, як ігрове, модульне, інноваційне, індивідуалізоване і диференційне.

Головне призначення пояснювально-ілюстративного навчання — озброїти науковими знаннями тих, що вчиться (студентів) системою, умінь і навиків, за допомогою яких вони можуть не лише отримати нові зна­ния, але і активно користуватися ними в житті. Цей вид навчання є репро­дуктивним. Вчитель, пояснюючи матеріал, приділяє більше часу разъяс­нению складних питань, підтверджує пояснення ілюстраціями і прикладами. Матеріал викладається в описовій формі виходячи з наукових знань по даному предмету.

Пояснювально-ілюстративне навчання передбачає доступність, систематичність, послідовність, наочність, повноту викладу матеріалу. У його основу покладені підручники, навчальні посібники, мето­дичні рекомендації. Наочний зміст включає виклад теоретичного матеріалу, питання для самоконтролю, вправи, завдання, практичні і лабораторні роботи. Використовуються в основ­ному словесні, наочні, практичні методи. Взаємини вчителя і тих, що вчмться авторитарні, орієнтовані на фронтально-колективні методи роботи.

Пояснювально-ілюстративне навчання передбачає використання технічних засобів навчання, проведення уроків засвоєння знань, уроків-практикумів, уроків—лабораторних робіт, комбінованих уроків, уроків контролю знань.

Проблемне навчання вимагає насичення учбового матеріалу ситу­аціями, які сприяють розвитку творчої пізнавальною діяльності. Воно передбачає використання таких методів, як пошуковий, прогностичний, експериментально-дослідницький (рідше), ігровий, евристичний і ін. Залежно від міри самостійності тих, що вчаться проблемне навчання включає три рівні: I — педагог ставить проблему, виучуваний самостійно її вирішує; II — студентові пропонується самостійно поставити і вирішити проблему; III — учень повинен сам побачити проблему, сформулювати її і знайти спосіб рішення (класифікація С. Крутецького).

Проблемне навчання диференційовано враховує рівень готов­ности тих, що вчаться до пізнавальної діяльності. При цьому диферен­ціація здійснюється не за оцінкою знань, а по інтересу до предмету, глибини знань, культури пізнавальної діяльності.

Недоліком проблемного навчання є ситуативний характер, але у поєднанні з іншими видами таке навчання є ефективним, оскільки розвиває самостійність, творчість і ініціативу учнів.

Програмоване навчання передбачає управління процес­сом оволодіння знаннями тих, що вчаться, уміннями, навиками і підвищення самостійності у навчанні. Головні ознаки програм­ованого навчання: учбовий матеріал дається невеликими дозами, логічно завершеними, доступними для цілісного сприйняття; засвоєння кожної частини учбового матеріалу перевіряється шляхом специаль­ных завдань; учень відразу взнає, чи правильно він відповів (зворотний зв'язок). Таким чином, цей вид нанавчання забезпечується способами контролю і самоконтролю.

Залежно від характеру розміщення матеріалу, його дозування і зв'язків між його частинами виділяють лінійні, комбіновані і розгалужені програми.

Програми будуються так:

доза + завдання для перевірки доза + завдання для проверки
учебный матеріал учбовий матеріал

Розгалужена програма передбачає вибір однієї відповіді з безлічі інших. Комбінована програма є сполучення лінійної і розгалуженої програм.

Засобами програмованого навчання можуть бути програмовані підручники, збірки завдань і вправ, зошити з друкарською основою, перфокарти, сигнальні картки, комп'ютерні повчальні програми.

Одним з видів програмованого навчання є алгоритмі­зація навчання (алгоритм—це строга вказівка, як виконувати ті або інші дії, пізнавальні завдання, операції і т. п.). Алгорітміза­ція навчання передбачає побудову моделей правильного мислення, послідовних розумових дій, які коротшим шляхом ведуть до вирішення учбових завдань (наприклад, вирішення рівнянь алгебри, знаходження родинних слів і т. п.). Проте захоплення ал­горитмізацією може привести до формалізму, шаблону. Тому її треба застосовувати в міру.

Позитивна роль програмованого навчання полягає в тому, що воно допомагає забезпечити оперативний контроль за засвоєнням зна­нь, індивідуалізує навчання, дає можливість працювати в опти­мальному темпі і здійснювати самоконтроль у навчанні.

Основне завдання комп'ютерної навчання —навчити людину вивільнюватись від рутинної, шаблонної розумової діяльності, пере­кладаючи її на ЕОМ. В той же час при правильній організації таке навчання може сприяти розвитку творчого відношення людини до світу. З появою комп'ютерів виникла нова культура— культура діалогу з машиною. Комп'ютерні програми активізують пізнавальну діяльність, підвищують інтерес до знань, техніки, сприяють розвитку самостійності і активності у вирішенні пізнавальних завдань.

Дата добавления: 2014-12-07