КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розв’язання типового варіанта. 1. Задано трикутник з координатами вершин А(–2; 4); В(6; –2); С(8; 7)
1. Задано трикутник з координатами вершин А (–2; 4); В (6; –2); С (8; 7). Необхідно знайти: 1) довжину сторони АВ; 2) рівняння сторін АВ і АС та їх кутові коефіцієнти; 3) рівняння медіан, що проведені з вершин А і В, координати центру ваги трикутника; 4) величину кута А в радіанах з точністю до двох знаків; 5) рівняння висоти СТ, проведеної з вершини С на сторону АВ; 6) координати точки М, розташованої симетрично точці В відносно до прямої СТ; 7) Побудувати трикутник АВС медіани, висоту в системі координат . Зробити малюнок.
►1) Відстань між точками A (x 1, y 1) і B (x 2, y 2) площини визначається за формулою: (11.1)
Застосовуючи (11.1), знаходимо довжину сторони АВ: . 2) Рівняння прямої, що проходить через точки A (x 1, y 1) i B (x 2, y 2), має вигляд . (11.2)
Щоб скласти рівняння сторони АВ, підставляємо в (11.2) координати точок А і В:
4 y – 16 = –3 x – 6; 3 x + 4 y – 10= 0 (AB). Для знаходження кутового коефіцієнта прямої АВ (КАВ), розв’я-жемо отримане рівняння відносно у: 4 y = –3 x + 10; y = . Отже, K AB = . Підставляючи в (11.2) координати точок А і С, здобуваємо рівняння прямої АС:
10 y – 40 = 3 x + 6; 3 x – 10 y + 46 = 0 (AC), звідки кутовий коефіцієнт KAC = . 2. Нехай точка D – середина відрізку ВС, а точка Е – середина відрізку АС. Для визначення координат точок D і Е застосовуємо формули: ; y = ; xD = ; yD = , D , xE = ; yE = , E . Підставляючи координати точок А і D в (11.2), маємо рівняння медіани АD:
6 y – 24 = x – 2; x + 6 y – 22 = 0 (AD). Аналогічно знаходимо рівняння медіани ВЕ: 5 x + 2 y – 26 = 0 (BE). Центр ваги трикутника знаходиться в точці N перетину його медіан. Щоб знайти координати цієї точки, необхідно розв’язати систему рівнянь прямих АD і ВЕ. Унаслідок розв’язку системи маємо х = 4, у = 3. Отже, N (4; 3) – точка перетину медіан. Крім того, відомо, що точка перетину медіан ділить кожну медіану у відношенні 2:1 (починаючи з вершини), тобто . Тому координати точки N можна знайти також, застосовуючи формули ділення відрізку в даному відношенні: x = . (11.3) Підставляючи в (11.3) координати точок В і Е та вважаючи l = 2, маємо:
3) Гострий кут між прямими, кутові коефіцієнти яких, відпо-відно, дорівнюють К 1 та К 2, можна знайти за формулою
. (11.4) Шуканий кут А утворюється прямими АВ і АС, кутові коефі-цієнти яких знайдено раніше. Отже, застосовуючи формулу (11.4), маємо: tg A = = Ð A = arctg 1,3548»53,480. Скориставшись таблицями переведення градусної міри в радіанну, знаходимо Ð A» 0,935 рад. 4) Рівняння прямої, що проходить через дану точку в даному напрямку, має вигляд y – y 1= K (x – x 1). (11.5) Для знаходження кутового коефіцієнта висоти СТ скористаємось умовою перпендикулярності прямих СТ і АВ: = –1. Оскільки , то Підставляючи в (11.5) координати точки С, а також значення знайденого кутового коефіцієнта висоти СТ, маємо: ; 3 y – 21 = 4 x – 32; 4 x –3 y – 11 = 0 (CT). 5) Пряма АВ перпендикулярна до прямої СТ, а шукана точка М, симетрична точці В (2; –2) відносно до прямої СТ, належить прямій АВ. Крім того, точка Т є серединою відрізку МВ. Визначимо координати точки Т. Для цього розв’яжемо систему рівнянь, яку утворюють рівняння прямих АВ і СТ. 6) Враховуючи, що точка Т (2,96; 0,28) – середина відрізку МВ, а також користуючись формулами (11.3), знайдемо координати точки М: 2,96 = ХM = -0,28; 0,28 = YM = 2,56. 7) Трикутник АВС, медіани АD і ВЕ, точку N їх перетину, висоту СТ, що побудовані в системі координат , подано на рис. 1.
Рис. 1 2. Скласти канонічне рівняння гіперболи, що симетрична відносно до осей координат і проходить через точки А (8; 2 ) і В (–6; ). Знайти півосі, фокуси, ексцентриситети та рівняння асимптоти цієї гіперболи, а також усі точки перетину гіперболи з колом, центр якого знаходиться на початку координат, а радіус R = 6. ► Канонічне рівняння шуканої гіперболи має вигляд . (11.6) За умови задачі точки А і В знаходяться на гіперболі, отже координати цих точок задовольняють рівнянню (11.6). Підставляючи в рівняння (11.6) замість поточних координат Х та У координати даних точок, одержуємо систему двох рівнянь відносно до параметрів a і b. або Віднімаючи від першого рівняння друге, маємо 28 b 2 – 7 a 2 = 0, звідси a 2 = 4 b 2. Після підставляння у перше рівняння маємо: 64 b 2 – 48 b 2 = 4 b 2 b 2, b 2 = 4, тоді a 2 = 16. Шукане рівняння гіперболи має вигляд: (11.7) Півосі гіперболи а =4; b =2. Визначаємо фокуси гіперболи F 1(– C; 0) i F 2(C; 0). Користуючись рівністю c 2 = a 2 + b 2, маємо: c 2 =16+4=20, c = . Отже, F 1(2 ,0) та F 2(–2 ,0) – фокуси гіперболи. Ексцентриситет гіперболи визначаємо за формулою . Рівняння асимптот гіперболи мають вигляд i . Отже, i шукані рівняння асимптот. Рівняння кола, центр якого знаходиться на початку координат, має вигляд x 2 + y 2 = R 2. Враховуючи, що R = 6, маємо
x 2 + y 2 = 36. (11.8) Щоб знайти координати точок перетину гіперболи з колом, необхід-но розв’язати сумісно систему рівнянь (11.7) і (11.8). Отже, маємо: 5 y 2 = 20; y = ±2; x = ± . Точки перетину гіперболи з колом: M 1(;2); M 2(– ;2); M 3(– ;2); M 4 (;–2). Побудуємо в системі координат ХоУ гіперболу і коло (рис. 2)
Рис. 2 ◄ 3. Написати рівняння кривої, кожна точка якої знаходиться на однаковій відстані від точки F (4; 3) і прямої у =1. Отримане рівняння привести до простішого виду і побудувати криву. ► Нехай M (x, y) – довільна точка шуканої кривої. Опустимо з неї перпендикуляр до прямої y =1 (Рис.3). Очевидно, абсциса точки В дорівнює абсцисі точки М, а ордината точки В дорівнює 1, тобто B (x, 1). З умови задачі MF = MB. Таким чином, для кожної точки M (x, y) шуканої кривої справедлива рівність
або (x – 4)2 + y 2 – 6 y + 9 = y 2 – 2 y + 1; (x -4)2=4 y -8. Остаточно, (11.9) Геометричним образом отриманого рівняння є парабола з вершиною в точці O 1(4, 2). Рівняння параболи зведемо до простішого виду. Для цього нехай х – 4 = Х; у – 2 = У. Тоді рівняння (11.9) перетворюється до виду Y = . (11.10) Перенесемо початок координат у точку О 1(4, 2), побудуємо нову систему координат ХО 1 У, вісі якої, відповідно, паралельні осям Ох і Оу. Рівняння (11.10) є рівнянням параболи з вершиною в точці О 1 і віссю симетрії О 1 У (Рис. 3). Рис.3 ◄ 4. Дано координати точок: А (–1; 4; 2); В(0; 3; 3); С(4; –5; 3) і М(1; –3; 5). Потрібно: 1) скласти рівняння площини Q, що проходить через точки А, В, С; 2) скласти канонічні рівняння прямої, що проходить через точку М перпендикулярно площині Q; 3) знайти точки перетину отриманої прямої з площиною Q та з координатними площинами х0у, х0z, y0z. ► 1) Рівняння площини, що проходить через 3 точки А (х 1; у 1; z 1), В (х 2; у 2; z 2) і С(х 3; у 3; z 3). (11.11)
Підставляючи координати точок А, В, С в (11.11), маємо
,
або, розкладаючи визначник за елементами першого рядка, маємо (x + 1)8 + (y – 4)4 + (z – 2)(–4) = 0, 2(x + 1) + y – 4 – z + 2 + 0; 2 x + y – z = 0 – рівняння площини Q. 2) Пряма в просторі задається канонічними рівняннями (11.12) де а, в, с – координати точки, через яку проходить пряма, а m, n, p – координати напрямного вектора цієї прямої. Умови перпендикулярності прямої (11.12) до площини Ax + By + + Cz + D = 0 мають вигляд: Запишемо умови перпендикулярності шуканої прямої до площи-ни Q: Цим умовам, зокрема, задовольняють наступні координати: m = 2; n = 1; p = –1. Отже рівняння шуканої прямої: . (11.13). 3) Запишемо рівняння прямої (11.13) у параметричному вигляді. Нехай = t, де t - деякий параметр. Тоді х = 2 t + 1; y = t – 3; z = – t + 5. (11.14) Підставивши (11.14) в рівняння площини Q, маємо 2(2 t + 1) + (t – 3) – (– t + 5) = 0; 6 t – 6 = 0; t = 1. Покладаючи в (11.14) t = 1, знаходимо координати точки Р перетину прямої (11.13) з площиною Q. Отже, P (3; –2; 4). Нехай Р1 – точка перетину прямої (11.13) з координатною площиною х0у. Очевидно, що в цьому разі z = 0. Тоді, покладаючи в (11.14) z = 0, маємо t = 5; x = 11, y = 2. Отже, Р 1 (11, 2, 0) – точка перетину прямої (11.14) з площиною x0y. Аналогічно знаходимо P 2(7; 0; 2) – точку перетину прямої (11.13) з площиною х0z; P 3 – точка перетину з площиною у0z.
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1885; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |