І. Франко

Прийняття Руссю християнства зміцнило зносини Русі з Болгарією, яка була попередницею її на шляху християнізації. Історичних документів про зносини стародавньої християнської Русі з Болгарією у нас нема, але ми маємо речові докази таких зносин в церковних та інших книгах, перекладених з грецької на стародавню церковну мову в Болгарії і занесених на Русь в цю першу епоху.

О.Білецький

Д.Чижевський

М.Возняк

О.Творогов

Коли в Західну Європу пішов Гомер, Софокл, Платон і Аристотель, Україна дістала з Візантії через південних слов’ян тільки те, що могла прийняти і що мала грецька література візантійського періоду, себто замість літератури класичної Греції головне оповідання про Христа та святих, богословські статті й поучення, все те з виразним аскетичним характером /…/ Ширенню таких засад і мали служити й пам’ятки письменства, що оповідали про те, як жили святі й пустинники і якої слави вони діждалися від Бога за своє відречення від світу. А що візантійський аскетизм заперечував науку, і Візантія не дала Україні зорганізованої школи, вплив аскетичних писань на життя давньої України був величезний і всесильний.

Вага перекладної і позиченої літератури була чимала; це була жива школа літературного мистецтва /…/ Саме постання й надзвичайно хуткий і широкий розвиток оригінальної староукраїнської літератури є найліпшим доказом того, що чужа література не лежала на Україні марно.

Київській Русі Візантія давала тільки те, що вважала за потрібне імпортувати в слов’янські землі /…/ Передавалося лише те, що було абсолютно необхідне для потреб нового християнського культу, або те, що своїми властивостями і змістом могло сприяти візантійській культурній гегемонії над «варварами», що їх вона «цивілізувала». А втім, труднощі зв’язків і різні політичні обставини перешкоджали планомірно керувати імпортом, до того ж мнимі «варвари» аж ніяк не збиралися безперечно підкорятися візантійській гегемонії.

Тема 3. Оригінальна література Київської Русі.

Літописання

План:

1. Система жанрів києворуської літератури. Функціональний принцип утворення жанрів.

2. Поняття про літописи. Зародження жанру та його самобутність, зв’язки з історіографічною прозою європейських народів. Наукові теорії про виникнення давньоруського літописання.

3. «Повість врем’яних літ» (ПВЛ):

a) основні зведення, редакції та списки;

b) ідейний зміст та композиція літопису;

c) форми літописної оповіді;

d) зв’язок ПВЛ з фольклором;

e) історичні повісті і сказання у складі літопису;

f) стиль літопису;

g) роль ПВЛ розвитку української історичної прози (Б.Лепкий, Ю.Опільський, С.Скляренко, В.Малик, Р.Іванченко, П.Загребельний та ін.).

3. Загальна характеристика Київського літопису (ХІІ ст.). Перевага фактографічного матеріалу над белетристикою.

4. Галицько-Волинський літопис (ХІІІ ст.): тематично-ідейний зміст, композиція, художні особливості. Ремінісценції літопису в українськй літературі ХІХ-ХХ ст. (М.Костомаров, І.Франко, М.Вороний, Л.Мосендз, Р.Іванченко та ін.).

Тексти:

Ø Галицько-Волинський літопис // Великий неспокій. – К., 1992. – С.385-405.

Ø Київський літопис // Там само. – С.359-384.

Ø Повість врем’яних літ. – К., 1990.

Література:

1. Алєшковський М. «Повість временних літ» та її редакція // Укр. іст. журн. — 1967. — №3. — С.37-47.

2. Алешковский М. Повесть временных лет. – М., 1971.

3. Берека А. Природа у «Повісті минулих літ» // Рідна школа. — 1999. — №4. — С.31-41.

4. Білецький О. Галицько-Волинський літопис // Білецький О. Зібр. творів... – Т.І. – С.250-260.

5. Білоус П. Жанрова система української літератури (період Київської Русі) // Слово і час. – 2002. - №2. – С.19-23.

6. Білоус П. Коростенська трагедія Х століття: міфоепічний контекст // Білоус П. Світло зниклих світів… – С.65-108.

7. Білоус П. «Повість минулих літ»: історія чи література? // Білоус П. Актуальні питання… – С. 207-223.

8. Білоус П. Руський автор: імперсональність чи індивідуальність // Там само. – С. 194-206..

9. Білоус П. Синтез книжності і фольклору в недатованій частині “Повісті минулих літ” // Білоус П. Світло зниклих світів… – С. 102-108.

10. Білоус П. Літописи: у пошуках моделі української історії. — Житомир, 1998.

11. Бичко А. Джерела становлення києворуської історіографії // Духовна спадщина Київської Русі: Зб. статей. – Вип. 1. – Одеса, 1997. – С.116-121.

12. Брайчевський М. Легенда про Кия // Київ. – 1992. – № 2. – С.132-155.

13. Возняк М. Історія... – Кн. І. – С.186-215.

14. Генсьорський О. Галицько-Волинський літопис: Процес складання, редакції і редактори. – К., 1958.

15. Горський В. та ін. Давньоруські любомудри. – К., 2004. — С.73-108.

16. Грушевський М. Історія... – Т.2. – С.98-140.; Т.3. – С.5-35, 132-185.

17. Денисенко А. Нестор-літописець // Київська старовина. — 1993. — №1. — С.36-38.

18. Еремин И. Киевская летопись как памятник литературы // Еремин И. Литература Древней Руси. – М.- Л., 1966. – С.98-151.

19. Еремин И. Лекции и статьи... – С.38-64.

20. Еремин И. Повесть временных лет как памятник литературы // Еремин И. Литература Древней Руси. – М.–Л., 1966. – С.42-94.

21. Єфремов С. Історія... – С.92-98.

22. Кузьмин А. Начальные этапы древнерусского летописания. – М., 1977.

23. Кусков В. История древнерусской литературы. – М., 1989. – С.43-49.

24. Літопис Руський: Зв Іпатським списком / Пер. Л.Махновця. – К., 1989.

25. Лихачев Д. Зарождение и развитие жанров древнерусской литературы. Система литературных жанров Древней Руси // Лихачев Д. Исследования по древнерусской литературе. - Л., 1986. – С.56-95.

26. Лихачев Д. Монументально-исторический стиль древнеславянских литератур // Славянские литературы: VІІІ Международного съезда славистов: Доклады. – М., 1978. – С.119-149.

27. Лихачев Д. Русские летописи и их культурно-историческое значение // Древнерусская литература в исследованиях: Хрестоматия. – М., 1986. – С.162-190.

28. Менделеева Д. История литературы Древней Руси. — М., 2008. — С. 29-51.

29. Рыбаков Б. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. – М., 1963.

30. Сліпушко О. Софія Київська. – К., 2002. – С.103-346.

31. Толочко П. Давньоруські літописи і літописці Х-ХІІІ ст. – К., 2005. — С.9-82, 133-184, 199-218, 255-346.

32. Федорак Н. Поетика Галицько-Волинського літопису. – Львів, 2005.

33. Чижевський Д. Історія... – С.72-75, 114-123, 161-174.

34. Шайкин А. Эпические герои и персонажи в «Повести временных лет» // Русская литература. — 2002. — 3;. — С.3-13.

35. Шахматов О. Літописи // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5-ти томах. – К., 1969. – Т.1. – С.87-96.

36. Шевчук В. Збережено на віки: Про «Повість врем’яних літ» та її авторів // Шевчук В. Дорога в тисячу років. – К., 1990. – С.16-24.

37. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.22- 41.

38. Яременко В. На замовлення вічності // Повість врем’яних літ. – К., 1990. – С.474-498.

Поміркуйте над висловлюваннями:

Дата добавления: 2014-12-07