Урок 6

V.Висновок.

Вч. Сьогодні ми продовжували слідкувати за розвитком образів в увертюрі Л. ван Бетховена „Егмонт”, пригадали пісню „Синові” та розпочали вивчати пісню „Гей ви, козаченьки”.

ТЕМА: Розвиток образів у різних видах мистецтва:

в літературі, кіно, музиці.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- познайомити з біографією М. Скорик;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (ораторія) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Що створює зміст музики;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Вступне слово вчителя:

Вч. Є два види програмовості: картинна та сюжетна. Картинна програмовість відбиває один образ, що не зазнає змін (наприклад, природа, свято, подія тощо). Сюжетна програмовість виражає сюжетний розвиток образів.

Картинна програмовість – “Лебідь” Каміля Сен-Санса та Ленінградська симфонія Дмитра Шостаковича. Увертюра „Егмонт” мала сюжетну драматургію: у ній розвивались образи нідерландського народу, іспанських завойовників, був навіть момент смерті Егмонта.

Сьогодні ми познайомимось з програмовим твором «Гуцульський триптих», в основі якого – сюжет повісті Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. Цей музичний твір народжувався одночасно з однойменною кінострічкою Сергія Параджанова, тому й музична драматургія (тобто розвиток образів) підпорядкована літературному та кіноджерелу.

Відомості про кінострічку „Тіні забутих предків”

Вч. Вірменський кінорежисер Сергій Параджанов відзняв стрічку за повістю українського письменника Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”. У ній він охопив і розкішний мальовничий ландшафт Карпат, і красу побуту, що з любов’ю описана в кожному найдрібнішому предметі домашнього вжитку гуцулів, і звичайні, старі як світ, житейські історії кохання, шлюбу, зради та смерті. Можна сказати, що Параджанов охопив Вічність з її незмінним неперервним рухом часу та досконалу природу, що байдуже вбирає в себе людські добро й зло.

Його також захопила можливість інтерпретації сюжетних перипетій трагедії „гуцульських Ромео та Джульєтти” – Івана та Марічки. Незважаючи на песимістичність історії (герої гинуть), стрічка стверджує оптимістичну думку про те, що життя – це мить прекрасна і натхненна.

Відомості про «Гуцульський триптих» М. Скорика.

Вч. Музику до стрічки „Тіні забутих предків” Сергій Параджанов запропонував написати двадцятисемирічному композиторові Мирославу Скорику. У той час молодий митець набув великої популярності у молодіжних колах. Пропозиція композиторові дуже сподобалась, адже образи Карпат та гуцульський фольклор були його мистецькою стихією.

Через рік після створення фільму народився „Гуцульський триптих” (або „Гуцульська симфонієта”) для симфонічного оркестру за мотивами повісті Михайла Коцюбинського „Тіні забутих предків”.

Музичний твір увібрав у себе три основні образи-символи. Перший – тема дитинства Івана та Марічки (у фільмі вона з’являється в епізодах-ремінісценціях дитинства героїв, котрі своєю сліпучою радістю створюють яскравий контраст „сьогоденню”). Другий образ-символ – тема кохання Івана та Марічки (епізод зустрічі героїв і сцена смерті Марічки). Третій образ-символ – танок і смерть Івана (епізоди видіння Івана, блукання його в горах, танок із лісовим духом (чугайстром) і загибель).

Три образи-символи народили триптих – твір із трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки задуму, а інколи спільності змісту та сюжету.

У триптиху Мирослава Скорика частини отримали назви: перша – „Дитинство”, друга – „Іван і Марічка”, третя – „Смерть Івана”.

Триптих – твір із трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки задуму, а інколи спільності змісту та сюжету

II. Слухання. М. Скорик. “Гуцульський триптих”. ІІ ч. “Іван і Марічка”

Прослухаймо другу частину „Гуцульського триптиха” Мирослава Скорика – „Іван і Марічка”, побудовану на темах-образах любові та смерті.

Визначте форму твору.

Слухання.

Вч. Образи-теми прослуханого твору можна чітко структурувати на три частини. Перша і третя частини – образ кохання. Його мелодія у виконанні скрипок наближена до схвильованої людської мови, зачаровує своєю ніжною красою. Середній розділ – образ смерті. Він побудований на інтонаціях народних похоронних голосінь, наслідує звучання голосу трембіт. Тривожно-трагічні мотиви трембіт лунали по черзі, справляючи враження простору, об’ємної перспективи звучання.

Таким чином, музична драматургія твору побудована за принципом контрасту. Вона утворює тричастинну репризну форму.

Розповідь про М. Скорика

Вч. У композиторській творчості Мирослав Скорик плідно й багатогранно працював у стилі неофольклоризму або „нової фольклорної хвилі”. Цей напрямок породив численні варіанти синтезу народнопісенної основи з музичними інтонаціями сьогодення, з елементами попередніх стилів, таких як бароко чи романтизм. Ідеї цього напрямку були надзвичайно близькими композиторові, адже він виріс на зразках гуцульського, бойківського, подільського фольклору, знав його з дитинства; це була його „рідна музична мова”.

Скорик експериментував, поєднуючи найдревніші пласти музичного фольклору зі стильовими прикметами різних епох та сучасними композиторськими техніками. Так народнопісенну обрядовість він поєднував із бароковими сюїтою та поліфонією, із сучасними джазом та авангардом. Таке поєднання йому вдавалося найкраще за всіх сучасних українських композиторів.

„Гуцульським триптихом” розпочалася серія творів, яку критики віднесли до „нової фольклорної хвилі”. „Гуцульський триптих” став одним із перших творів, які принесли Скорику всесвітню популярність.

За даними ЮНЕСКО, стрічка „Тіні забутих предків” з музикою Мирослава Скорика увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів.

III. Теорія. Що створює зміст музики.

Вч. Якщо ми запитаємо у декількох слухачів, як вони розуміють музику, яку щойно прослухали, але при цьому не повідомляючи про її зміст, то відповідь буде різноманітною, або приблизно однаковою. А це тому, що кожен слухач сприймає і відчуває музику по – своєму. Виразність музичного твору, перш за все, залежить від ладу, який створює колорит разом з темпом, ритмом, тембром, метром та динамікою. Проте провідну роль у музиці відіграє мелодія, яка несе у собі основні риси музичного образу і, на відміну від інших засобів виразності, спроможна самостійно передавати відповідні думки, емоції та настрої людини.

IV. Виконання пісні Г. Татарченко «Гей, ви, козаченьки».

Вч. Робота над піснею “Гей ви, козаченьки”

Українське минуле й досі надихає багатьох митців. Так було і з уже відомою нам піснею „Гей ви, козаченьки”. Пригадаймо її!

Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Караоке. Пісня “Гей ви, козаченьки”

Дата добавления: 2014-12-07