Урок 5

ТЕМА: Боротьба образів.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- познайомити з біографією Л. Бетховена;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (ораторія) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного

- Метрична будова мелодії;.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів.

- засвоєння поняття музична драматургія, сонатна форма та її складові.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Вступне слово вчителя:

Відомості про структуру увертюри Л. ван Бетховена „Егмонт ”

Музична драматургія увертюри Людвіга ван Бетховена „Егмонт” почалася із зіткнення двох непримиренних ворогів – народу Нідерландів та іспанських завойовників. Зіткнення звучить у вступі та в експозиції. А в розробці та репризі буде запекла боротьба! І навіть смерть Егмонта. Наприкінці увертюри (в коді) з’явиться образ перемоги.

ІІ. Слухання. Л. ван Бетховен. Увертюра „Егмонт” (повністю)

Прослідкуйте за конфліктом, зіткненням образів, їх боротьбою, сценою смерті головного героя та перемогою народу Нідерландів.

Спробуйте побачити драматургію образів у кольорі, схематично.

Аналіз прослуханого твору

Стисла розробка твору відображає боротьбу образів. Реприза розвиває другу тему, викладену владними за характером акордами в ритмі сарабанди, – образ іспанських завойовників. Настирливий розвиток цієї теми раптово переривається, і після кількох митей повної тиші звучать чотири ледве чутні протяжні сумні акорди у виконанні дерев’яних духових. Це відображення загибелі Егмонта.

Однак з останнього акорду виростає і стрімко розвивається радісна й переможна кода – незвично розгорнута і тривала. Автор показує, що перемога нідерландського народу над завойовниками досягнута ціною загибелі героя. Таким чином, боротьба образів привела до тріумфального, переможного, радісного фіналу.

Висловлювання російського композитора Дмитра Кабалевського про увертюру “Егмонт”: “Бетховен ніби веде нас сходами, все вище і вище, – туди, де урочисто, грізно і радісно звучить Перемога, де святкує свій тріумф Ніка Самофракійська…”

Розповідь про Л. ван Бетховена

Людвіг ван Бетховен належить до тих небагатьох митців, які залишаються нашими супутниками назавжди. До його музики можна повертатися знову й знову, знаходити щось нове й нове, не помічене раніше.

Ще в дитинстві ми разом із піснею „Бабак” співчували маленькому бродячому музикантові. Пізніше – захоплювалися ліричними образами його сонат. З кожним наступним твором Бетховена нам відкривався світ, в центрі якого – героїчна особистість, що бореться з долею, здатна на самопожертву та подвиг. Цей героїчний порив із надзвичайною силою прозвучав у симфоніях: Третій („Героїчній”) і П’ятій. І ось тепер ми розкрили філософію життєвого зіткнення, боротьби, перемоги завдяки бетховенським образам увертюри „Егмонт”.

Не можна не дивуватися тому, що самотній, хворий, майже витиснутий з музичного світу того часу Бетховен у найтяжчі роки створював твори, сповнені мужності та душевної чистоти. Якщо вам потрібно перебороти незгоди, труднощі, повірити в майбутнє, – згадайте людину-борця та його геніальну музику. За словами Дмитра Кабалевського, Бетховен „дав людству своїм мистецтвом скарбницю радості на багато віків уперед”.

III. Теорія. Особливі метро ритмічні характеристики музики.

Вч. Всі музичні твори, пісня, танець або марш, виконуються у встановленому темпі, що створює певний характер. відчуття темпу залежить від того, який є проміжок між наголошеними звуками. Якщо проміжки між наголошеними звуками однакові – це строгий метр (розмір). Якщо ж, а це буває досить часто, наголошені звуки розміщені то ближче, то далі один від одного і відстань між ними часто змінюється, - це змінний метр (розмір).

Вч. Подивіться на вправу і скажіть, який розмір використаний у першій вправі і в другій?

Уч. Відповіді.

IV. Розучування пісні Г. Татарченко «Гей, ви, козаченьки».

Вч. спочатку згадаємо образи матері і сина в пісні «Синові».

Караоке. Пісня “Синові”

Сл. В. Симоненка,

муз. А. Пашкевича

Вч. Патріотичний зміст і героїчний характер – ознаки не лише бетховенської музики, а й пісні “Гей ви, козаченьки”. Звідси – чіткий ритм пісні та темп маршу.

“Гей ви, козаченьки”

Сл. В. Крищенка,

муз. Г. Татарченка

Розучування пісні “Гей ви, козаченьки”

Розучіть пісню „Гей ви, козаченьки”, враховуючи її чіткий ритм та маршовий характер.

Визначте фрази мелодії, їх подібність та відмінність. Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

Дата добавления: 2014-12-07