Урок 1

НА ДРУГИЙ СЕМЕСТР НАВЧАЛЬНОГО РОКУ.

Команда DROP TABLE

Команда ALTER TABLE.

ALTER TABLE -изменяет уже созданную таблицу.

Синтаксис команды:

ALTER TABLE < имя таблицы > ADD < имя столбца >

< тип данных > < размер >

Новый столбец становится последним столбцом в таблице. Можно добавлять в таблицу нескольких столбцов с помощью одной команды в этом случае их разделяют запятой.

Добавим в таблицу Банки столбец имя клиента

ALTER TABLE БАНКИ ADD ИМЯ КЛИЕНТА CHAR(10)

DROP TABLE -удаляет пустую таблицу из базы данных.

Нужно сначала удалить все данные из таблицы, т.е. сделать ее пустой, а затем уже удалить таблицу из базы данных. Таблица, имеющая строки, не может быть удалена. Синтаксис команды, удаляющей пустую таблицу из системы:

DROP TABLE < имя таблицы >

После выполнения команды, имя таблицы больше не распознается как имя таблицы, команды не могут работать с объектом, имя которого было указано в команде DROP. Перед выполнением команды следует удостовериться, что эта таблица не содержит внешних ключей для какой-либо другой таблицы.

ТЕМА: Композиція музичного твору.

ТЕМА УРОКУ: Композиція музичного твору.

Опера.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- познайомити з біографією М. Глінки;

- аналізування драматургії та композиції музичних

творів різних жанрів і форм (увертюра) щодо відо-

браження мозаїки навколишнього світу;

- визначення основних типів музичної драматургії:

контрастного, конфліктного, безконфліктного.

- характеристика особливостей побудови сонатної

форми як співставлення та розвитку різнохарактер-

них образів;

- взаємозв’язок звуків у ладі.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рідного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвиток вокально – хорових навичок.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

демонстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Вступне слово вчителя:

Вч. Ми вже вчили музичні образи, а тепер складатимемо з них цілі композиції. Будемо визначати образи і розглядати, як вони утворюють цілісний музичний твір.

Композиція – структура (будова) музичного твору, співвідношення йог о частин.

Багато композиторів звертаються до творчості письменників – так виникають музичні образи. Наприклад, за поемою – казкою Олександра Пушкіна „Руслан і Людмила” російський композитор Михайло Глінка написав оперу. Головні музичні образи цієї опери – Руслан та Людмила.

Світозар, великий київський князь, влаштував бенкет на честь заручин своєї дочки Людмили та витязя Руслана. Раптом у хоромах пролунав страшний грім – і Людмила зникла! У відчаї Світозар пообіцяв руку княжни тому, хто врятує її з володінь злого карлика Чорномора.

На пошуки Людмили вирушили славні витязі Ратмир, Фарлаф та Руслан. Чорно мор приспав княжну і прийняв виклик Руслана на смертний бій. Чарівним мечем Руслан відрізав карлику бороду, в якій була його могутність. Друг і помічник Руслана, чарівник Фінн звільнив Людмилу від чар злого Чорномора. Вона прокинулась і впала в обійми Руслана.

Усі ці образи опери мають музичні характеристики – арії, аріозо.

Ми прослухаємо увертюру до опери „Руслан та Людмила”. Саме вона пов'язана з найголовнішими образами опери.

Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.

Вч. Увертюра складається з трьох частин. Перша – експозиція. У ній, як правило, звучать основні образи. Музичною мовою дві основні теми увертюри називають головною та побічною партіями.

Експозиція увертюри до опери „Руслан та Людмила” є ілюстрацією до найважливішого музичного матеріалу опери, втіленням світлих сил казки. Головна партія – молодецька, заклична, героїчна, радісна – втілює образ Руслана. Побічна партія – співуча, лірична, захоплена – втілює образ Людмили. В єдності тем – образів утілена справжня композиторська майстерність.

I I. Слухання музики М. Глінка. Опера “Руслан і Людмила”. Увертюра (експозиція)

Вч. Для композиції є важливим принцип поєднання та взаємодії образів, тобто принцип драматургічного розвитку. В експозиції використаний принцип контрасту: неподібні між собою образи, що символізують один світ – світ добрих сил.

Для конфлікту потрібні інші образи. А поки що, за словами Михайла Глінки, увертюра “ летить на повних вітрилах ”! Її музика стрімка, динамічна, розгортається, ніби на одному пориві.

Принцип драматургічного розвитку – принцип поєднання та взаємодії образів.

Михайло Іванович Глінка (1804 - 1857) – видатний російський композитор ХІХ століття, основоположник російської класичної музики. Здобувши серйозну музичну освіту в Європі, Глінка зумів глибоко усвідомити особливості російської національної музики.

Перші музичні враження Глінки пов’язані з народними піснями, які він чув у сільській садибі батьків. Ще в дитинстві Михайло долучився до професійної музики (слухав концерти кріпосного оркестру, часто сам брав у них участь).

У 20 - х роках був популярний у музичних колах як піаніст і співак. Тоді ж з’явилися перші твори Глінки, серед яких яскраво вирізняються романси. У 30 - х роках Глінка подорожував Італією, Австрією, Німеччиною; там він познайомився з музичним життям найбільших європейських центрів.

Вивчення шедеврів італійського оперного мистецтва викликало в композитора бажання писати так само досконало, але „по – російськи ”. Повернувшись до Росії, композитор створив романси, симфонічні твори, дві опери ("Життя за царя", або „Іван Сусанін” та "Руслан і Людмила ").

Як виконавець і педагог Глінка велику увагу приділив мистецтву співу; він служив капельмейстером петербурзької Придворної співочої капели. Щоб підібрати голоси для цієї капели, Глінка їздив до України. На його думку, „серафимські” (тобто ангельські) голоси можна було знайти саме там. В Україні Глінка познайомився з чудовим співаком Семеном Гулаком - Артемовським, майбутнім українським композитором, автором опери „ Запорожець за Дунаєм ”.

У 40 - 50- х роках Глінка подорожував Францією, Іспанією, Польщею. Під враженням від іспанської музики він створив " іспанські увертюри ": "Арагонську хоту " та " Ніч у Мадриді ".

Творчість Глінки – це свідчення могутнього підйому національної культури. У російській музиці Глінка має таке значення, як Пушкін – у поезії. Обидва геніальні, обидва основоположники нового російського мистецтва, обидва глибоко національні митці, що черпали великі сили з коріння свого народу, обидва створили нову російську мову. Один – у поезії, інший – у музиці.

I I I. Теорія.

Вч. Для кожного музичного твору композитор обирає певний лад (мажор, мінор) як систему звуків. В основі музичного твору лежить узгоджений взаємозв’язок стійких та нестійких звуків. Стійких ступенів у ладі є три – I – III – V, а всі інші нестійкі – II, IV,VI, VIII. Звуки, розміщені на нестійких ступенях, намагаються перейти до більш стійких.

Проспівайте мелодію народної пісні, виз-начіть стійкі та нестійкі ступені.

Неможливо завершити мелодію пісні чи музичний твір на нестійкому звукові.

I V. Розучування пісні Г. Струве «Шкільний корабель».

Вч. Демонстрація пісні “ Шкільний корабель ”

Розучування пісні “Шкільний корабель”

Вч. Розучуючи пісню, визначте фрази мелодії, їх подібність і відмінність.

Зверніть увагу на кульмінацію кожної фрази.

V. Підсумок роботи.

Вч. Образи Руслана та Людмили є складовими композиції поеми Олександра Пушкіна та композиції опери Михайла Глінки. Знайомству з головними образами допомагає увертюра.

Дата добавления: 2014-12-07