Ірпінь 2011 3 страница

В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. У разі смерті одного з князів, його місце посідав молодший, що спричиняло переміщення всіх князів. Внаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом.

Канонізований - зарахований до числа святих; у переносному значенні - визнаний незапереч­ним авторитетом, зразком

ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

	Великий князь

Князівська рада (Дума)

Молодша дружина (гриди, отроки)

Рядовичі

Старша дружина (бояри)

Апарат управління княжого двору

Апарат управління державою

Посадники, воєводи, тисяцькі, данники (призначалися з бояр по містах)

ЗМІНА ФОРМ ПРАВЛІННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ІХ – ХІІІ ст.

Етап розвитку державності	Форма правління	Характерні риси
Становлення	Дружинна держава	В основі – примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини, який сформувався на основі княжої дружини, що виконувала роль не лише війська, а й радників князя
Розквіт	Централізована монархія	Уся повнота влади – в руках князя, який спирався на князівську раду, до якої входили старші дружинники і вихідці зі старої племінної знаті – бояри
Роздробленість	Федеративна монархія	Влада князя обмежувалася його уділом. Найважливіші для усієї Русі питання вирішувалися на князівських з‘їздах (снемах). Боротьба за Київ між різними гілками династії Рюриковичів. Зростання ролі віче і боярства

ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

• КНЯЗЬ – головний носій державної влади (законодавча, судова, військова і виконавча; необмежена влада), представник держави на міжнародній арені; військову підтримку князя забезпечувала дружина, ідеологічну – церква;
• КНЯЗІВСЬКА РАДА – дорадчий орган при князі (від давньослов‘янської ради старійшин), складалася з старших дружинників, міської знаті, представників вищого духовенства; у разі відсутності князя виконувала його функції; питання обрання нового князя;
• ВІЧЕ – народні збори всіх дорослих чоловіків, що вирішували важливі громадські та державні питання (від племінних зборів у давніх слов‘ян).

3. Феодальна роздробленість Русі (ХІІ – XIV ст.)

1054-1068 рр. - князювання в Києві Ізяслава Ярославовича.

1068 р. - поразка руських дружин Ярославовичів на р. Альті від половців. Виступ киян проти князя Ізяслава.

1073 р. - початок боротьби за київський стіл між Ярославовичами.

1097 р. - Любецький з'їзд князів.

Сутність феодальної роздробленості полягає у зміцненні самостійності удільних князівств.

ПРИЧИНИ ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ:

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення;
• Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище загальнодержавних; розвиток вотчинного землеволодіння;
• Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло розвиток місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин;
• Зміна торгівельної кон‘юнктури, унаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі;
• Посилення експансії кочовиків на руські землі.

Найвпливовіший був київський князь, а решта князів корилася йому як найстаршому, найавторитетнішому. Такі відносини називають васалітетом, а форму правління в державі – монархією. Монархію, у якій усі частини держави підпорядковувалися стольному правителю, називають централізованою.

За наступників Ярослава Мудрого та їхніх нащадків на зміну централізованій мо­нархії прийшла федеративна, де осібні землі-князівства мали чималі права й суперничали величчю з Києвом.

Федерація (від лат. – «союз, об'єднання») – форма державного устрою, союзна держава, що складається з кількох державних утворень, за якими зберігається певна самостійність.

Вотчинне землеволодіння передбачало закріплення тих або тих територій за певною гілкою князівського роду.

Вотчина – земельне володіння феодала, яке передавалось у спадщину, його можна було продати, обміняти, поділити.

Уділ – частка члена князівської сім'ї в родовому володінні.

Князівські вотчини – володіння, що належали батькам. Вотчинні землі закріплювалися за певними гілками князівського роду й могли передаватися у спадок дітям та онукам.

1072 р. – перший князівський з‘їзд, схвалення «Правди Ярославичів».

1113-1125 рр. – князювання в Києві Володимира Мономаха.

1125-1132 рр. – князювання в Києві Мстислава Володимировича.

1185 р. – похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, невдовзі описаний у поемі «Слово о полку Ігоревім».

1187 р. – найдавніша згадка назви «Україна» в Київському літописі.

Монголо-татарська навала на руські землі

1223 р. – битва на р. Калка, русичі зазнали ніщивної поразки.

1237-1238 рр. – монголо-татари під керівництвом хана Батия спустошили Північно-Східну Русь.

1239 р. – захоплення монголо-татарами Чернігова.

7 грудня 1240 р. – захоплення монголо-татарами Києва.

Золота Орда – державне утворення монголо-татар на Волзі.

Залежність від Золотої Орди виявлялася в трьох формах:

1) видача ярликів (грамот) на князювання, причому без вра­хування конкретних прав на престол, що призвело до численних інтриг;

2) сплата данини. Князі виходились під наглядом представників ханів – баскаків. Збиралося 14 видів ординських даней і повинностей (безпосередньо для хана, торгові збори, візничі повинності, «корм» баскакам та ін.);

3) забезпечення монгольської армії рекрутами.

СОЦІАЛЬНА ПІРАМІДА РУСІ ХІ – ХІІІ ст.

Великий князь Київський

Удільні князі

Бояри

Князівські дружинники

Міщани Вільні смерди селяни залежні (рядовичі, закупи)

Основні групи залежного населення Київської Русі

Верства	Особливості становища
Смерди	Особисто вільні селяни, мали власне господарство, земельні наділи, виплачували данину державі й виконували на її користь певні повинності
Закупи	Тимчасово залежні селяни, втратили власне господарство, змушені працювати на землевласника за купу (грошову позику)
Рядовичі	Тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм і працювали в його господарстві
Челядь	Різні категорії залежного населення, що втратили своє господарство і працювали на землевласника. Їх дозволялося продавати, дарувати, передавати у спадок
Холопи	Особи, що перебували у повній власності землевласника

З розвитком феодальних відносин да­нина почала перетворюватись на феодальну ренту – економічну реалізацію земельної власності. Були три види ренти: відробіткова, натуральна, грошова. Переважала натуральна рента – оброк.

4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії

Періодизація розвитку Галицько-Волинської держави

Період	Особливості
1199-1205 рр.	Виникнення і становлення об‘єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславича
1205-1238 рр.	Тимчасовий розпад Галицько-Волинської держави, посилення боротьби за владу боярства
1238-1264 рр.	Відновлення єдності та зміцнення Галицько-Волинської держави за Данила Романовича Галицького
1264-1340 рр.	Розвиток Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького. Поступове ослаблення і занепад князівства

В 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич здійснив похідна Галич і об‘єднав Волинське і Галицьке князівства.

В 1205 р. після смерті Романа Мстиславича Галицько-Волинське князівство розпадається внаслідок спустошливої війни, розв‘язаної галицькими боярами. Спираючись на підтримку міст, служилого боярства й дворянства, син Романа Мстиславича – Данило Романович утверджується спочатку на Волині, потім зайняв у 1238 р. Галич, а в 1240 р. – Київ.

В березні 1238 р. війська Данила розгромили німецьких лицарів під Дорогочином.

У 1245 р. Папа Інокентій IV скликав церковний собор, на якому обговорювалися питання взаємин з монголо-татарами. В 1253 р. Інокентій IV оголосив хрестовий похід проти монголо-татар. В цьому ж році Данила Галицького в Дорогочині коронував папський легат Опізон. Проте Рим не допоміг у боротьбі з Ордою, тому Данило розірвав контакти з папою й вирішив боротися з Ордою власними силами. Незважаючи на перемогу в 1254 р. над ханом Курамсою, Данило Галицький змушений був визнати владу Золотої Орди і хана Бурундая в 1259 р.

По смерті Данила Галицького 1264 р. з приходом до влади його наступників почався поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Міжнародна обстановка була дуже складною. В Литві до влади прийшло угруповання феодалів-язичників на чолі з князем Тройденом, яке посилило наступ на землі Волині. Інтерес до галицьких земель проявляли польські феодали.

На початку XIV ст. в результаті міжусобної боротьби золотоординських ханів послаблюється їх вплив на Південно-Західну Русь-Україну. Цими сприятливими обставинами скористався галицько-волинський князь Юрій Львович (1301–1315 рр.) – онук Данила Галицького. Період його князювання характеризується зростанням міст і сіл, розвитком ремесел, торгівлі, піднесенням культури. В 1303 р. започатковано Галицьку митрополію. Втім вже зі смертю останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ (Болеслава – онука Юрія Львовича) Галицько-Волинське князівство остаточно занепадає.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте основні концепції походження Київської Русі. Аргументуйте власну точку зору на давньоруський державотворчий процес.

2. Визначте основні етапи формування давньоруської державності, стисло їх охарактеризуйте.

3. Чи були економічні чинники серед причин феодальної роздробленості? Аргу­ментуйте відповідь.

4. Чи означає феодальної роздробленість розпад держави?

5. У чому, на Ваш погляд, причина перемог монголо-татарського війська в Русі? Охарактеризуйте специфіку монголо-татарського панування.

6. Чому Галицько-Волинське князівство вважаємо продовженням державницької традиції на українських теренах?

7. Чому, на Ваш погляд, князівська влада переймалася шкільництвом?

8. Аналізуючи поступ і вплив православ’я визначте, яким воно було – руським чи візантійським (грецьким)? Аргу­ментуйте відповідь.

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Походження назв “Русь”, “Україна”.

2. Історичні постаті давньоруської історії (на вибір).

3. Утвердження християнства в Київській Русі і його роль в етнополітичній та етнокультурній консолідації суспільства.

4. Розвиток торгівельно-ремісничих центрів у Галицько-Волинській державі.

Тема 3.

ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

(XIV – сер. XVII ст.)

Дата добавления: 2014-12-07