Транспортне обслуговування виробництва

Основними завданнями транспортного господарства є:

1) забезпечення чіткого і безперервного функціонування виробни­чого процесу;

2) оптимальне використання всіх видів транспортних засобів;

3) механізація і автоматизація навантажувально-розвантажу­вальних робіт;

4) підвищення продуктивності праці робітників транспортного господарства;

5) зниження собівартості транспортних операцій.

Усі транспортні операції на підприємстві здійснюються за допомогою трьох взаємопов'язаних видів транспорту:- зовнішнього;- міжцехового;- внутрішньоцехового.

Організація діяльності транспортного господарства включає такі етапи:

1) складається відомість і схеми вантажопотоків;

2) вибирається система організації роботи транспорту;

3) розраховується необхідна кількість транспортних засобів;

4) складається графік роботи транспорту.

Вантажооборот — це загальна кількість вантажів, які потрібно пере­містити за певний час (рік, квартал, місяць, добу, зміну). Із суми окремих вантажопотоків складається вантажооборот підприємства.

За даними шахових таблиць, планів цехів і генеральних планів під­приємства складають схеми (діаграми) вантажопотоків, а за вантажо­обігом і вантажопотоками встановлюють тип і структуру парку транс­портних і підйомно-транспортних машин.

Виробнича програма транспортного цеху складається з обсягів пос­луг у натуральному та вартісному виразі.

Планова собівартість одиниці вантажу визначається окремо за вида­ми транспорту діленням планового кошторису витрат по цеху на кіль­кість тонно-кілометрів або тонн перевезених вантажів.

Організація й функції складського господарства

У процесі виробничої діяльності підприємства одержують сировину, матеріали, паливо, напівфабрикати, запасні частини та комплектуючі вироби. Усі ці матеріальні цінності зберігаються на різних складах під­приємства, а їхня сукупність утворює його складське господарство.

На підприємствах створюються такі види складів:

1.За характером ресурсу, який зберігається:

- матеріальні — для зберігання запасів сировини, матеріалів, па­лива, комплектуючих виробів та інших матеріальних цінностей, що надходять на підприємство ззовні;

- виробничі — для зберігання напівфабрикатів власного вигото­влення, а до них також входять центральний інструментальний склад, цехові інструментально-роздавальні комори, склади за­пасних частин та устаткування;

- збутові — для зберігання готової продукції та відходів виробниц­тва, що підлягають реалізації.

2.За місцем розташування і функціональним призначенням:
- цехові;

- заводські.

3.За номенклатурою матеріальних ресурсів, що зберігаються:
- універсальні;

- спеціальні.

4.За рівнем механізації й автоматизації виконуваних робіт:
- автоматизовані;

- механізовані;

- з переважанням ручних процесів.

Розміри складів та їхня кількість залежать від масштабів виробниц­тва та його спеціалізації; обсягу сировини і матеріалів, що споживають­ся; кількості виготовленої продукції і характеру матеріальних ресурсів.

Організація роботи складського господарства підприємства передба­чає приймання, розміщення, зберігання, підготовку до використання у виробничому процесі, видачу, а також облік руху матеріальних ресурсів.

1.14. МЕТОДИ СІТЬОВОГО ПЛАНУВАННЯ

Методи сітьового планування та управління використовують для більш ефективного виконання цих функцій при значних проектах, наукових дослідженнях, будівництві, ремонтних роботах.

Методи СПУ охоплюють три стадії:

- розробку сітьового графіку;

- оптимізацію сітьового графіку;

- оперативне управління та контроль виконання графіку.

Основні елементи сітьового графіку:

- робота - це процеси, що потребують витрат часу. Робота буває реальна, фіктивна.

Позначають роботу: → Робота має тривалість, тобто - час на її виконання, який позначається над стрілкою.

- подія - це підсумок виконаної роботи. Події бувають: початкові, завершальні.

Позначають події: O Подія має свій номер, що позначається в кружечку.

Шлях в сітьовому плануванні – це така послідовність робіт, що з’єднує попередню і наступну подію.

Довжина шляху – це число, що дорівнює додатку тривалості робіт, які увійшли до цього шляху. Найбільший за тривалістю шлях називається критичним. Він визначає тривалість всього комплексу робіт.

Оптимізація сітьового графіку полягає в перерозподілі ресурсів, часу між різними роботами з метою зменшення тривалості критичного шляху.

Розділ 2. Планування, облік і аналіз господарської діяльності підприємства.

ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Дата добавления: 2014-12-07