Взаємодія цефалоспоринів з іншими лікарськими засобами

Препарат	Несумісні комбінації
Цефалексин	Взаємодія поки ще невідома
Цефазолін	Розчин цефазоліна не можна змішувати в одному шприці з іншими антибіотиками; не застосовувати одночасно з антикоагулянтами та сильними діуретиками (фуросемід, етакринова кислота), пробенецид знижує ниркову екскрецію цефазоліну
Цефуроксим	При одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою, колістином, поліміксином підвищується ризик нефротоксиячності; при одночасному застосуванні з еритроміцином знижується ефективність обох антибіотиків; при застосуванні з фенілбутазоном або пробенецидом знижується нирковий кліренс цефуроксиму. Цефуроксим несумісний в одному шприці з аміноглікозидами
Цефаклор	Підсилює дію непрямих антикоагулянтів
Цефотаксим	Несумісний з іншими антибіотиками в одному шприці
Цефтазидим	Несумісний в одному шприці з аміноглікозидами; при одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою підвищується нефротоксичність
Цефтриаксон	Несумісний з розчинами, що містять кальцій. Несумісний з амсакрином, ванкомицином, флуконазолом та аміноглікозидами. Цефтриаксон та хлорамфонікол знижують антибактеріальний ефект один одного
Цефоперазон	Несумісний в одному шприці з аміноглікозидами
Цефиксим	Взаємодія поки що невідома
Цефепим	Несумісний в одному шприці з метронідозолом, ванкоміцином, гентаміцином, тобраміцином, нетилміцином. Ото – та нефротоксичність підсилюється при одночасному застосуванні з аміноглікозидами, фуросемідом, етакриновою кислотою
Цефамандол	Не змішувати з аміноглікозидами (інактивація); несумісний хімічно з метронідазолом, не можна змішувати в одному шприці з іншими препаратами; підвищує нефротоксичність діуретиків та антибіотиків; знижує рівень протромбіну, тому несумісний з антикоагулянтами (пероральними) та тромболітичними препаратами, підвищує токсичність алкоголю; пробенецид, саліцилати, індометацин сповільнюють ниркову екскрецію цефамандолу.
Цефокситин	Несумісний з іншими антибіотиками в одному шприці.
Цефтибутен	Не виявлено несумісності з антацидними препаратами які містять алюміній та магній, ранітидином та теофіліном, що вводиться в/в

Карбапенеми належать до антибіотиків бета – лактамної структури. Вони мають надширокий спектр дії та справляють бактерицидний ефект. Механізм дії пов’язаний з взаємодією з ПЗБ-2 типу внутрішньої стінки мембрани бактерій і, таким чином, порушується синтез клітинної стінки. Карбопенеми володіють стійкістю до плазмідних лактамаз широкого та розширеного спектру та унікальною стійкістю до хромосомних бета – лактамаз.

Фармакокінетичні параметри іміпенему/циластатину (тієнаму) та меропенему (меронему) є схожими. Вони мають слабкий зв’язок з білком, виводяться переважно з сечею. Наявність у складі тієнаму циластатину, запобігає руйнуванню іміпенему ферментом дегідропептидазою-1 у нирках. Циластатин є високоспецифічним інгибитором цього ферменту. Меропенем має вищу стабільність відносно ниркової дегідропептидази-1 за рахунок введення в його молекулу метильної групи в положенні С₁ карбапенемового ядра, відсутність циластатину зменшує нефротоксичність препарату. Карбапенеми застосовують в лікуванні переважної більшості інфекційних захворювань тяжкого перебігу. Дозовий режим наведено в таблиці 11.