КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Сукупність перерахованих функцій зумовлюють загальну – регулятивну – роль емоцій в психічному житті людини
Класифікація емоцій Емоції класифікують в залежності від сфери явищ, що визначають їх появу. Одну з найбільш повних класифікацій запропонував Б.І. Додонов. В ній виділяються: альтруїстичні емоції, комунікативні емоції, глоричні емоції, праксичні емоції, пугнічні емоції, романтичні емоції, гностичні емоції, естетичні емоції, гедоністичні емоції, акизитивні емоції. Виділяють також так звані фундаментальні емоції. Емоція вважається фундаментальною, якщо вона має власний механізм виникнення та виражається особливими мімічними та пантомімічними засобами. Вважається, що такі емоції вроджені. До фундаментальних емоцій відносять (за К.Є.Ізардом): § інтерес-хвилювання – позитивна емоція, яка мотивує навчання, розвиток навичок та вмінь, активізує процеси пізнання, стимулює допитливість; § радість – позитивне емоційне збудження, яке виникає при появі можливості повного задоволення актуальної потреби. В суб’єктивному плані це найбільш бажана емоція. Радість може виникнути в результаті послаблення дії негативного чинника; § горе-страждання – емоція, яка викликається комплексом причин, пов’язаним з життєвими втратами. Часто переживається, як почуття самітності, жалості до себе, почуття непотрібності, нерозуміння оточенням; § гнів – виникає при явному розходженні поведінки іншої людини з нормами етики, моралі; § відраза – часто виникає разом з гнівом. Відраза являє собою бажання позбутися від когось або чогось; § презирство – емоція, що відображає деперсоналізацію іншої людини або цілої групи, втрату їх значущості для індивіда, переживання переваги в порівнянні з ними; § страх – переживання, що викликано отриманою прямою або непрямою інформацією про реальну або уявлювану небезпеку, очікування невдачі. Страх є найсильнішою негативною емоцією; § подив – різке підвищення нервової стимуляції, яке виникає після якоїсь несподіваної події; § сором – виникає як переживання неузгодженості між нормою поведінки та фактичною поведінкою, прогнозування осудливої або різко негативної оцінки оточуючих на свою адресу; § вина – емоція схожа на сором, оскільки також виникає в результаті неузгодженості між очікуваною та реальною поведінкою. Вина виникає при порушеннях морального або етичного характеру, причому в ситуаціях, коли людина відчуває особисту відповідальність. Емоції проявляються у певних психічних переживаннях, відомих кожному на власному досвіді, і в тілесних явищах. Як і відчуття, емоції мають позитивний і негативний почуттєвий тон, зв’язані з почуттям задоволення чи невдоволення. Почуття задоволення при посиленні переходить в афект радості. На підставі тілесних переживань Кант поділяв емоції на стенічні (радість, наснага, гнів) – збудливі (підвищувальний м’язовий тонус, силу) і астенічні (страх, туга, сум) – що послаблюють. Розподіл емоцій на стенічні й астенічні має схематичний характер. Деякі афекти важко віднести до тієї чи іншої рубрики, і навіть той самий афект при різній інтенсивності може виявляти то стенічні, то астенічні риси. По тривалості плину емоції можуть бути короткостроковими (гнів, переляк) і тривалими. Структура емоційної сфери людини Різні форми переживання почуття – емоції, афекти, настрої, стресові стани та почуття – утворюють емоційну сферу особистості, яка являється одним з регуляторів поведінки людини та пізнання, вираженням складних відносин між людьми. Структура емоційної сфери особистості (за С.Л. Рубінштей-ном) складається з трьох основних рівнів: § рівень безпредметних емоційних явищ (настроїв) – тобто недиференційованих емоційних станів суб’єкта, які не спрямовані до якогось об’єкта; § рівень предметних почуттів, що виникають з приводу якогось предмету – ці почуття бувають інтелектуальними (прикладом може бути почуття смішності якогось предмету), моральними, естетичними; § рівень світоглядних почуттів, які не прив’язані до якогось предмету, а характеризують загальне відношення людини до життя (прикладом може слугувати почуття гумору, почуття трагічного, комічного).
Дата добавления: 2014-12-27; Просмотров: 542; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |