Психологічний аналіз захворювань серцево-судинної системи

ТЕМА 4

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ТІЛЕСНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

МОДУЛЬ II

За Ф. Александером, хворі на гіпертонію характеризуються:

v стримуванням агресивних імпульсів, пов’язаних із тривожністю, чи їхнім витісненням;

v пригніченням сексуальної сфери, почуттям провини через незаконний зв’язок;

v конфліктом між пасивно залежними нахилами і компенсаторними агресивними ворожими імпульсами;

v заздрістю і ворожими почуттями до конкурентів через страх поразки.

Хворі на мігрень характеризуються:

v затримкою емоційного розвитку, високим інтелектом, складностями сексуальної адаптації, надмірною залежністю від матері;

v ханжеським типом особистості: честолюбство, скритність, спокій, гордощі, чутливість, деспотичність, відсутність почуття гумору;

v ворожими імпульсами, які спочатку спрямовано проти людей, які виділяються своїм інтелектом, а потім проти власної природи.

Хворі на аритмію характеризуються:

v зв’язком із тривогою та гнівом;

v витісненими ворожими імпульсами;

v тим, що зустрічається в боязних та скутих людей;

v як варіант, вузькоспрямованою фобічною тривогою.

За Н. Пезешкіаном, хворі на гіпертонію характеризуються:

Ø здатністю реагувати на зовнішній тиск внутрішнім тиском;

Ø через аналіз таких метафор, як “чинити тиск”, “випускати пару”, “закипіла кров у жилах”, “підстрибнути як ужалений”, “дійти до краю”, “урвався терпець”, “піддати пару”, “підхльоснути”;

Ø порівнянням із хижаком, зачиненим у клітці в пошуках шансу на напад чи втечу;

Ø напруженням через вимушену ввічливість, внутрішньою боротьбою з агресивністю, честолюбством, перфекціонізмом, неадекватно завищеними очікуваннями, потребою у схваленні;

Ø вимогливим, контролювальним типом батьків із такими настановами: “розумний поступиться першим”, “головне – це спокій”, “зосередься”, “спочатку пропусти інших”, “будь ввічливим”;

Ø проблемами з такою актуальною здатністю, як терпіння, а саме нетерплячістю по відношенню до пунктуальності, акуратності, вірності, працелюбності, бережливості.

Люди із захворюваннями крові характеризуються:

v здатністю "потом і кров'ю" реагувати на перенавантаження та незадоволення потреби;

v вербалізацією в таких метафорах: “висмоктати кров”, “вижимати соки”, “плоть від плоті”, кривава помста”, “закипіла кров у жилах”, “cтікати кров'ю”, “хвилює мою кров”;

v проблемами з такими актуальними здатностями, як сумніви та впевненість;

v батьківською концепцією реагувати на конфлікти активацією негативної фантазії;

v впертістю, догматизмом, фіксацією, фанатизмом, амбівалентністю, почуттям провини, страхом, недовірою, безнадією, надмірними вимогами.

Хворі на головний біль та мігрень характеризуються:

v здатністю давати вихід напруженню і конфліктам через голову;

v через аналіз таких метафор, як “ламати голову”, “задіти за живе”, “втратити голову”, “бути без голови”, “бути головним болем”, “мати німб навколо голови”, “голова розколюється”, “ризикувати головою”, “підставляти лоба”, “тримати вухо востро”, “стискувати зуби”, “закушувати губу”, “бути твердолобим”, “високо тримати голову”, “покірно схиляти голову”, “з холодною головою”, “втратити голову”, “битися головою об стінку”;

v батьками, які цінують розум і досягнення;

v неспроможністю розслабитися й отримати задоволення;

v неадекватно завищеними цілями, яких складно досягти;

v стосунками з іншими, які залежать від вигоди для роботи;

v песимістичними поглядами;

v такими концепціями: “я не маю часу”, “перш за все робота”, “я все зроблю сам”, “я не роблю наполовину”, “треба хоч трохи думати головою”;

v проблемами з такою актуальною здатністю, як акуратність, а саме педантичність, нав’язливий контроль, “хаос – порядок” тощо.

Хворі на аритмію та інфаркт міокарду характеризуються:

v через аналіз таких метафор: “бути м’якосердим”, “брати близько до серця”; “мати щось на серці”; “згнітивши серце”; “серцеїд”; “відданий усім серцем”; “завмерло серце”; “говорити від щирого серця”; “камінь на серці”; “порадити від щирого серця”; “це розриває мені серце”; “удар у самісіньке серце”;

v відчуттям нестачі материнської любові, зумовленим розлученням чи смертю;

v наявністю неавторитетного батька, конфлікту домінантності між батьками, обмеженим спілкуванням сім’ї з іншими;

v проблемами з такою актуальною здатністю, як пунктуальність (очікування на пунктуальність від інших, переживання щодо порушень графіку);

v страхом розчарування;

v схильністю до дотримання традицій.

За І. Г. Малкіною-Пих, хворі на гіпертонію характеризуються:

Ø виникненням загострення в ситуаціях хронічного напруженого очікування;

Ø провокаційними ситуаціями тривалого стану страху, нестачі часу, стримуваної агресії;

Ø складностями самоствердження;

Ø страхом втрати прихильності;

Ø роздратованістю у зв’язку з нездоланним опором;

Ø нападами гніву в дитинстві;

Ø схильністю до роботи за інших, працелюбністю, обов’язковістю, відповідальністю, сором’язливістю, відмовою від власних потреб на користь інших, щоб отримати схвалення.

Люди, які страждають на головний біль, характеризуються:

v зумовленістю загострень зовнішнім та внутрішнім конфліктами;

v надмірними претензіями, очікуванням успіху та схвалення у поєднанні з почуттям провини з дитинства;

v честолюбством із надміром активності та одноманітністю життя;

v прагненням досконалості;

v складностями з повним розслабленням.

Хворі на ішемічну хворобу серця та інфаркт характеризуються:

Ø поведінкою типу А (благополуччя у творчому спокої та нав’язливі роздуми в разі неуспіху). Виділяють такі варіанти поведінки типу А:

1) замкненість, стриманість у міміці та жестах, майже без проявів бурних емоцій, та коли вже дійшло до того, то неможливість тривалий час заспокоїтися;

2) уміння приховувати свої почуття;

3) товариськість, експресивність;

Ø тим, що розчарування, розставання та неуспіх є загрозою для здоров’я;

Ø зумовленістю синдромами гіперактивності (честолюбство, працьовитість, цілеспрямованість та ретельність); надкомпенсації (зовнішній тиск провокується поведінкою і призводить до перенапруження, характерні надурочні та порушення сну); руйнування (страждання, емоційна стриманість, соціальна пристосованість зовні, а виснаженість та депресія всередині).

За Р. Дальке – Т. Детлефсеном, люди, які страждають на головний біль, характеризуються:

v тим, що людина, яка цінує розумне, надає перевагу тверезому підходу, може досягти значних висот, але при цьому позбавитися підтримки “знизу”, оскільки не відчуває своїх коренів (на “висоті” голова починає крутитися і тому “б’є тривогу”);

v честолюбством, завищеними претензіями, прагненням наполягти на своєму;

v використанням раціонального мислення для обмеження власного “я”, забезпечення домінування власного Его;

v неправильним використанням власного розуму, переслідуванням сумнівних цілей;

v тим, що організм швидко реагує на появу проблем.

Хворі на мігрень характеризуються:

v однобічністю мислення;

v проблемою сексуальності (якщо людина з головним болем намагається “відділити свою голову від тіла”, то людина з мігренню переносить одну з проблем тіла в голову); напад мігрені – це “оргазм у голові”;

v порушенням травлення;

v небажанням мати нічого спільного зі змістом несвідомого;

v конфліктом між потягом і розумом. Розум має свої корені в умінні користуватися власним тілом. Якщо цей зв’язок розірвати, почнеться застій енергії, який проявиться в різних симптомах хвороби:

Ø якщо активність (секс, агресія) блоковано на рівні мисленнєвої підготовки активності, то з’являється головний біль;

Ø якщо активність блоковано на рівні вегетативної нервової системи (підготовка тіла до дії), тобто на рівні функцій організму, то це призводить до гіпертонії;

Ø якщо активність блоковано на рівні нервової системи (втілення уявлення в діях), розвивається розсіяний склероз (див. тему 7);

Ø якщо активність гальмується на рівні м’язів (втілення дії в рухах), то виникають захворювання рухового апарату (ревматизм чи подагра) (див. тему 7).

Гіпертонія та гіпотонія пов’язані зі взаємодією крові та стінок судин. Якщо кров відповідає сутності, то стінки судин відповідають межам, на які орієнтується особистість у своєму розвитку, та опору цьому розвитку. Гіпотонік буквально не стоїть на варті, не встає в позу, не має стійкості. А гіпертонік, навпаки, стійкий, тримає себе в руках тощо. Гіпотонік та гіпертонік намагаються уникнути конфліктів, але різними засобами. Гіпотонік біжить від конфлікту на рівень несвідомого, а поведінка гіпертоніка характеризується втечею в діяльність, яка відволікає.

Проблеми судин можуть втілитися у варикозі. Якщо стінки судин слабкі, то в людини спостерігається відсутність опори і схильність піддаватися зовнішньому тиску. Такі люди образливі та мстиві. Їм не вистачає напруження та еластичності. Для вільної течії необхідна здатність змінюватися. Зупинка в розвитку зумовлює утворення тромбу. Коли свідомість людини стає інертною, її думки не виходять за межі прийнятих норм, в організмі застигає все, що має бути рухливим.

Аритмія буває у тих людей, яких ніякі емоції не здатні вивести з рівноваги. “Божевільним” серце стає тоді, коли сама людина не здатна “з глузду з’їхати” від хвилі емоцій.

Інфаркт міокарду – серцевий удар – це сума всіх не виведених назовні ударів. Переоцінка своїх сил і домінування волі відрізає людину від потоку життя. Розірватися може тільки тверде серце. Люди з хворим серцем – це ті, хто хотів би дослухатися тільки до голосу розуму, хто відводить емоціям незначну роль у житті.

Дата добавления: 2014-12-27