Методика рейтингового оцінювання наукових робіт, що висуваються на конкурс

Загальні положення

Оцінка

Оцінка наукової роботи здійснюється в цілях управління процесом наукових досліджень (розробок) і полягає у визначенні показників, що характеризують плановані і/або досягнуті результати за цілком певний період. Одержувані оцінки можуть бути використані як для порівняння результатів наукової діяльності окремих фахівців і наукових підрозділів, так і для порівняльного аналізу ступеня розвитку різних наукових напрямів в науково-дослідних установах і організаціях. Розумне поєднання методів оцінки і стимулювання наукової роботи орієнтує авторів і колективи, що займаються науковою діяльністю, на підвищення вимог до наукового рівня публікацій, на пошук і впровадження оригінальних рішень задач в процесі досліджень і розробок, на забезпечення вищої наукової значущості і практичної реалізовується одержуваних результатів, на глибоке теоретичне обгрунтування і експериментальну перевірку висновків і рекомендацій, на високу якість технічного і літературного оформлення і викладу наукових положень.

При створенні методик планування і оцінки наукової роботи повинен враховуватися ряд вимог, багато хто з яких є суперечливим:

облік всіх основних форм наукової роботи, використовуваних в установах;

простота і зручність використання;

використання як початкові документально підтверджувані дані;

форма документування, прийнятна для реалізації на ЕОМ;

можливість обліку змін умов діяльності (уточнення цілей діяльності, зміна стану фінансування і т.д.);

відповідність оцінки наукового результату реальному рівню його новизни і значущості для науки і практики.

Всебічна і повна оцінка наукової роботи є завданням, що упирається в багатьох аспектах в "прокляття розмірності". Мистецтво розробки методики оцінки полягає в допустимому спрощенні завдання, відповідному практичним потребам.

Реально створювані методики оцінки наукової роботи засновані на обчисленні суми вагових коефіцієнтів (з поправками, що передбачаються), відповідних видам, що враховуються, і результатам наукової діяльності.

Як приклад нижче описується методика конкурсного відбору кращих наукових робіт серед тих, що висуваються на внутрішньовузівський конкурс, а також необхідної кількості найбільш гідних робіт, що представляються від вузу на зовнішні (всеросійські, регіональні, відомчі та інші) конкурси.

Основна мета впровадження рейтингового оцінювання наукових робіт, що висуваються на конкурс (далі конкурсних робіт), – підвищення об'єктивності оцінки якості наукових робіт на основі впровадження системи кількісних показників.

Організація вироблюваної у вузі експертизи конкурсних робіт з їх рейтинговим оцінюванням покладається на спеціалізований підрозділ, званий далі науково-дослідним відділом (НДВ|), який:

готує наказ начальника вузу про створення конкурсної комісії;

доводить до учасників конкурсу встановлений наказом термін представлення конкурсних робіт в НДО| для проведення експертизи і роздає кожному учасникові конкурсу необхідний для рейтингового оцінювання його роботи оцінний лист, виготовлений друкарським способом або за допомогою комп'ютерного друку;

призначає експертів для рейтингового оцінювання конкурсних робіт, організовує проведення ними експертизи, збирає і узагальнює результати проведеної експертизи;

виробляє пропозиції для конкурсної комісії з конкретного складу кращих наукових робіт, виявлених за наслідками конкурсу, і(або) що представляються від інституту на зовнішній конкурс.

Оцінний лист оформляється як додаток до кожної конкурсної роботи і містить таблицю, рядки якої відповідають приватним рейтинговим показникам, що оцінюють різні аспекти наукової роботи. Рядки таблиці призначені для виставляння експертних значень приватних рейтингових показників, при цьому перший рядок заповнюється виконавцями роботи - автором і його науковим керівником перед здачею остаточно оформленої роботи для експертизи в науково-дослідний відділ|, а другий рядок призначається для виставляння відповідних оцінок експертом, призначеним науково-дослідний відділом|.

Пропозиції науково-дослідного відділу| про склад кращих наукових робіт, виявлених за наслідками експертизи, формуються, виходячи зі встановленої їх кількості за ознакою найбільших значень інтегральних рейтингових показників, одержаних підсумовуванням уручну або за допомогою обчислювальної техніки значень приватних рейтингових показників, визначених в ході експертизи.

Результати експертизи і висновки по кожній конкурсній роботі, пропонованій до складу кращих, розглядаються і затверджуються на засіданні комісії під головуванням начальника інституту або його заступника по учбовій і науковій роботі.

а) Перелік окремих рейтингових показників

Формування рейтингу конкурсної роботи включає оцінку наступних приватних показників:

P1 - ступінь публікації матеріалів конкурсної роботи в наукових виданнях;

P2 – рівень аналізу в конкурсній роботі відомих публікацій по даній проблематиці;

P3 – рівень новизни наукових результатів конкурсної роботи;

Р4 – складність об'єкту і(або) обгрунтування новизни;

P5 – рівень обгрунтування достовірності наукових результатів конкурсної роботи і(або) оцінки точності отриманих результатів;

P6 – ступінь теоретичної значущості наукових результатів конкурсної роботи для відповідної області знань;

P7 – ступінь практичної значущості наукових результатів конкурсної роботи;

P8 – рівень реалізації наукових результатів конкурсної роботи.

б) Визначення значень приватних рейтингових показників

Значення всіх показників, окрім одного (P1), значення якого не обмежене зверху, оцінюються по десятибальній системі, при цьому можуть використовуватися дробові значення, що не виходять з меж допустимих інтервалів оцінних значень.

Нижче приводяться рекомендовані значення приватних показників.

P1 - ступінь публікації матеріалів конкурсної роботи в наукових виданнях. Значення показника визначається як зважена сума балів, що присуджуються за кожний з тих, що є у автора конкурсної роботи вид публікації по даній науковій проблематиці:

.

де qi – ваговий коефіцієнт, що характеризує частку участі автора конкурсної роботи в творчій підготовці i-го виду публікації (i=1.,n);

ci – кількість балів, що присуджуються за i-й вид публікації.

Величина ci визначається за кожну публікацію за участю автора конкурсної роботи відповідно до даними що додається табл. 8.1.

Величина qi визначається по даним, вказаним в науковій роботі, а за відсутності відповідних даних значення коефіцієнта qi приймається рівним 1/n, де n-кількість авторів, вказаних в науковій роботі (для звіту про НДР враховуються співавтори тільки одного з підрозділів або розділів, автором якого є автор конкурсної роботи). За відсутності публікацій матеріалів конкурсної роботи в наукових виданнях (n=0) виставляється 0 балів.

Дата добавления: 2014-12-27