КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Кількісний склад місцевих бюджетів у 2009 році 2 страница
Реалізація принципу субсидіарності поєднується з вимогою забезпечення повноти надання гарантованих послуг, що оцінюються за критеріями розмежування видатків, передбачених Кодексом. Згідно з ст. 86 Бюджетного кодексу розмежування видатків на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів поділяються залежно від прийнятих критеріїв на три групи: 1) перша група видатків — за критерієм першочерговості виконання видатків і найбільшої наближеності надання гарантованих послуг до їх споживачів; 2) друга група видатків — за критерієм рівноправності громадян в одержанні основних гарантованих послуг; 3) третя група видатків — за критерієм гарантованості надання певних послуг окремими (визначеним відповідним законодавством) категоріям громадян. Таким чином, принцип субсидіарності доповнюється такими критеріями розмежування видів видатків між місцевими бюджетами: — першочерговості виконання видатків і найбільшої наближеності надання гарантованих послуг громадянам; — рівноправності громадян в одержанні гарантованих послуг; — гарантованості надання певних послуг окремим категоріям громадян, визначених відповідним законодавством. Крім принципу і критеріїв розмежування видів видатків між місцевими бюджетами Кодекс у ст. 86 визначає і джерела фінансування зазначених трьох груп видатків. Вони здійснюються в такому порядку: — видатки, віднесені до першої групи, фінансуються за рахунок коштів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст; — видатки, віднесені до другої групи, фінансуються за рахунок коштів бюджетів міст Автономної Республіки Крим, міст обласного значення, а також районних бюджетів; — видатки, віднесені до третьої групи, фінансуються за рахунок бюджетів Автономної Республіки Крим та областей. Бюджети міст Києва і Севастополя у зв'язку з їх спеціальним статусом, наданим цим містам відповідно до ст. 133 Конституції України, здійснюють фінансування видатків, віднесених до всіх трьох груп. Схема розмежування видів видатків між місцевими бюджетами за прийнятими критеріями наведена на рис. 16.3.
Прийнятий Бюджетним Кодексом України порядок розмежування видатків за ланками бюджетної системи відповідно до фіксованих критеріїв має на меті забезпечення стабільного та об'єктивного порядку здійснення видатків на забезпечення бюджетними послугами, підвищення відповідальності за своєчасність і якість їх надання. Для досягнення основної мети регулювання міжбюджетних відносин щодо забезпечення бюджетними ресурсами виконання встановлених повноважень видатки місцевих бюджетів розподілені на такі, що враховуються, і такі, що не враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів. Таке розмежування використовується лише на стадії бюджетного планування та використовується лише для обрахунку обсягу між бюджетних трансфертів, що мають бути передані з одного бюджету до іншого для гарантованого забезпечення фінансовими ресурсами повного обсягу бюджетних послуг. Таке розмежування не порушує самостійність і свободу дій у прийнятті рішень органами місцевої влади та місцевого управління відносно видатків бюджетів у процесі складання та затвердження місцевих бюджетів. Воно полягає в тому, що таке розмежування націлене на визначення обсягу міжбюджетних трансфертів для кожного бюджету, виявлення видатків, за які держава відповідає та зберігає за собою право на контроль за ефективністю використання цих коштів. Питання для самоконтролю 1. У чому полягає сутність міжбюджетних відносин? 2. Між ким і з якою метою відбуваються міжбюджетні відносини? 3. Чому бюджети країни неможливо забезпечити фінансовими ресурсами винятково за рахунок власних коштів? 4. У чому полягає мета міжбюджетних відносин? 5. Яка правова основа перерозподілу бюджетних коштів в системі міжбюджетних відносин? 6. Як поділяються видатки бюджетів? 7. На які видатки виділяє кошти держава? 8. Які видатки держави можуть бути передані на виконання органам місцевого самоврядування? 9. Які видатки здійснюються органами місцевого самоврядування? 10. Охарактеризуйте методи між бюджетного регулювання. 11. Дайте визначення бюджетного регулювання. 12. Які видатки здійснюються за рахунок коштів державного бюджету? 13. Які видатки здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету? 14. Які видатки місцевого бюджетів здійснюються за рахунок трансфертів з Державного бюджету України? 15. Назвіть види видатків, які мають місцевий характер? 16. Назвіть органи, що здійснюють видатки на забезпечення конституційного ладу державної цілісності та суверенітету. 17. Які органи здійснюють видатки, визначені функціями держави і можуть бути передані на виконання АРК та місцевого самоврядування? 18. Визначте поняття забезпечення здійснення видатків. 19. Які органи забезпечують виконання обласного та районного бюджетів? 20. Які органи забезпечують виконання сільських, селищних та міських бюджетів? 21. Згідно з якими Законами України місцеві державні адміністрації та відповідні виконавчі органи забезпечують виконання бюджетів? 22. Чим зумовлена необхідність передачі державою права бюджетам на здійснення видатків? 23. Як проявляється принцип субсидіарності в державному регулюванні передачі прав бюджетам на здійснення видатків? 24. У чому полягає правова основа та організаційно-фінансовий механізм передачі бюджетних ресурсів окремим бюджетам? 25. Як регламентовано передачу головного розпорядника коштів державного (місцевих бюджетів) товарів та оплати послуг і робіт окремим бюджетам здійснюваних за рахунок видатків на централізовані заходи економічного і соціального розвитку та державних цільових програм? 26. У чому полягає механізм передачі коштів з державного бюджету іншим бюджетам? 27. Як проявляється принцип субсидіарності в розмежування видів видатків за критерієм першочерговості видатків і наближеності надання гарантованих послуг до їх споживачів? 28. Як проявляється принцип субсидіарності в розмежуванні видів видатків за критерієм рівноправності громадян в одержанні основних гарантованих послуг? 29. Як проявляється принцип субсидіарності в розмежуванні видів видатків за критерієм гарантованості послуг окремих категоріям громадян, визначеним їм відповідним законодавством? 30. Як регламентовано джерела фінансування видатків, визначених критеріями їх розмежування? 31. У чому полягають особливості міст Києва і Севастополя у розмежуванні видів видатків між місцевими бюджетами за зазначеними критеріями субсидіарності? Тема 17. РОЗМЕЖУВАННЯ ВИДАТКІВ МІЖ БЮДЖЕТАМИ § 1. Видатки державного бюджету України § 2. Видатки місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів § 3. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягів міжбюджетних трансфертів § 4. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів § 5. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обсягів міжбюджетних трансфертів § 1. Видатки державного бюджету України Видатки державного бюджету — це витрати на загальнодержавному рівні, необхідні для виконання державою її функцій. За рахунок державного бюджету України здійснюються видатки, пов'язані з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією України, а також інших функцій, які не можуть бути передані на виконання органам місцевого самоврядування. Статтею 87 Бюджетного кодексу України передбачено, що з Державного бюджету України здійснюються видатки на: 1) державне управління: - законодавчу владу; - виконавчу владу; - Президента України; 2) судову владу; 3) міжнародну діяльність; 4) фундаментальні та прикладні дослідження, сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення; 5) національну оборону (крім заходів та робіт із мобілізаційної підготовки місцевого значення); 6) правоохоронну діяльність, гарантування безпеки держави та цивільний захист населення і територій (крім заходів, визначених пунктом 16 частини першої статті 91 цього Кодексу); 7) освіту: - загальну середню освіту: спеціалізовані школи (зокрема і школи-інтернати) державної власності, загальноосвітні школи соціальної реабілітації; - професійно-технічну освіту (на оплату послуг із підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах державної власності); - вищу освіту (на оплату послуг із підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах державної власності); - післядипломну освіту (на оплату послуг із підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах державного замовлення у навчальних закладах державної власності); - позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми, відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; - інші заклади й заходи в галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 8) охорону здоров'я: - первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні й поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України); - спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медико-са- нітарні частини, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України); - санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», та інвалідів, загальнодержавні реабілітаційні установи та комплекси для інвалідів згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України); - санітарно-епідеміологічний нагляд (санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції, заходи боротьби з епідеміями); - інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 9) соціальний захист та соціальне забезпечення: - виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, визначені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом; - державні програми соціальної допомоги (грошова допомога біженцям; компенсації за медикаменти; програма протезування; програми й заходи із соціального захисту інвалідів, зокрема програми й заходи Фонду соціального захисту інвалідів; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з її території, розміщенням іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України; щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань; довічні державні стипендії; кошти, що передаються до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; програми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, інші види цільової грошової допомоги, встановлені законом); - державну підтримку громадських організацій інвалідів та ветеранів, які мають статус всеукраїнських; - державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї; - державну підтримку молодіжних та дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї згідно з переліком, що затверджений Кабінетом Міністрів України; - державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян; - забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів та державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; - інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що гарантують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, що затверджений Кабінетом Міністром України; 10) культуру й мистецтво: - державні культурно-освітні програми (національні й державні бібліотеки, музеї та виставки національного значення, заповідники національного значення, міжнародні культурні зв'язки, державні культурно-освітні заходи); - державні театрально-видовищні програми (національні театри, національні філармонії, національні та державні музичні колективи й ансамблі та інші заклади й заходи мистецтва згідно з переліком, що затверджений Кабінетом Міністрів України); - державну підтримку громадських організацій культури й мистецтва, що мають статус національних; - державні програми розвитку кінематографії; - державну архівну справу; 11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств; 12) фізичну культуру і спорт: - державні програми підготовки резерву і складу національних команд та забезпечення їхньої участі у змаганнях державного і міжнародного значення (утримання центральних спортивних шкіл вищої спортивної майстерності згідно з переліком, що затверджений Кабінетом Міністрів України, формування національних команд, проведення навчально-тренувальних зборів і змагань державного значення із визнаних видів спорту; підготовка й участь національних збірних команд у міжнародних змаганнях із олімпійських та неолімпійських видів спорту (включно з Олімпійськими іграми та Всесвітніми іграми з неолімпійських видів спорту), фінансова підтримка баз олімпійської підготовки згідно з переліком, що затверджений Кабінетом Міністрів України); - державні програми з розвитку фізичної культури, спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів (центри державного значення з фізичної культури і спорту інвалідів, проведення навчально-тренувальних зборів, всеукраїнських змагань із видів спорту для інвалідів, заходів із фізкультурно-спортивно'ї реабілітації інвалідів, утримання національних збірних команд із видів спорту для інвалідів, забезпечення їх підготовки та участі в міжнародних змаганнях (включно з Паралімпійськими та Дефлімпійськими іграми), фінансова підтримка паралімпійського руху та баз пара- лімпійської і дефлімпійської підготовки згідно з переліком, що затверджений Кабінетом Міністрів України); - державні програми фізкультурно-спортивно'ї спрямованості; 13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки; 14) програми реставрації пам'яток архітектури, спорудження (створення) пам'ятників і монументів державного значення; 15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики; 16) державні інвестиційні програми (проекти); 17) державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха; 18) створення та поповнення державних запасів і резервів; 19) обслуговування державного боргу; 20) проведення виборів у випадках, передбачених законом, та всеукраїнських референдумів; 21) інші програми, які мають винятково державне значення. Постановами Кабінету Міністрів України визначений перелік закладів та заходів у галузях освіти, охорони здоров'я та інших, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1133 затверджено перелік позашкільних навчальних закладів та заходів із позашкільної роботи з дітьми, а також закладів та заходів у галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету відповідно до підпунктів «ґ» і «д» пункту 7 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України; постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2002 р. №342 затверджено перелік закладів охорони здоров'я та програм у галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету відповідно до підпунктів «а», «б», «в» і «г» пункту 8 статті 87 Бюджетного кодексу України; постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 р. №1557 затверджено перелік закладів мистецтва та перелік заходів у сфері культури й мистецтва, видатки на які здійснюються з державного бюджету відповідно до підпункту «б» пункту 10 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України; постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. №527 затверджено перелік центральних спортивних шкіл вищої спортивної майстерності, видатки на утримання яких здійснюються з державного бюджету відповідно до підпунктів «а», «б», пункту 12 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України. § 2. Видатки місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів Бюджетний кодекс України визначає ті види видатків місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів (статті 88, 89, 90 Бюджетного кодексу України). Це видатки, які визначаються функціями держави й можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності. Держава регулює їх здійснення й бере на себе зобов'язання щодо забезпечення відповідними ресурсами. Видатки, пов'язані з виконанням місцевими органами влади переданих законом повноважень, здійснюються за рахунок переданих державою фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів із державного бюджету України. Склад доходів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів і закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування, регламентовано статтею 64 Бюджетного кодексу України, за районними бюджетами - частиною другою статті 66, за бюджетом Автономної Республіки Крим та обласними бюджетами - частиною першою статті 66. До видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, належать такі: на державне управління, освіту, охорону здоров'я, на соціальний захист та соціальне забезпечення, на культуру та мистецтво, фізичну культуру і спорт. Видатки місцевих бюджетів, згідно з критеріями розмежування видів видатків між місцевими бюджетами, що визначені статтею 86 Бюджетного кодексу України, поділені на три групи й залежать від рівня місцевого бюджету. Перша група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів. Такі видатки здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення. Статтею 88 Бюджетного кодексу України визначено склад видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Це видатки на: 1) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення; 2) освіту: - дошкільну освіту; - загальну середню освіту (навчально-виховні комплекси «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад» за умови, що загальноосвітній навчальний заклад — І ступеня); 3) сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки. Друга група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України. Здійснюються вони з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, а також районних бюджетів. Тобто це видатки, від яких виграють переважно мешканці компактно розташованого адміністративно-територіального утворення. До видатків, що здійснюються з районних бюджетів і бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України, належать видатки на: 1) державне управління: - органи місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення; - органи місцевого самоврядування районного значення; 2) освіту: - дошкільну освіту (в містах республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення); - загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади (серед них: загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів, спеціалізовані школи (крім шкіл, визначених у підпункті «а» пункту 7 частини першої статті 87 цього Кодексу), ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи); навчально-виховні комплекси «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад» (крім навчально-виховних комплексів, визначених у підпункті «б» пункту 2 частини першої статті 88 цього Кодексу); - навчальні заклади для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні навчальні заклади для ді- тей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки, навчально- реабілітаційні центри (якщо не менш ніж 70 відсотків кількості учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-си- ріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячих будинків, навчально-реабілітаційних центрів припадає на територію відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї; - інші державні освітні програми; - вищу освіту (на оплату послуг із підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах І?ІУ рівнів акредитації державної та комунальної власності відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів); - позашкільну освіту (заходи районного значення з позашкільної роботи з дітьми); 3) охорону здоров'я: - первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки й амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки, а також дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти); - програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров'я і заходи із санітарної освіти); 4) соціальний захист та соціальне забезпечення: - державні програми соціального забезпечення: притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей і соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (якщо не менше 70-ти відсотків кількості дітей, які перебувають у цих закладах, припадає на територію відповідного міста чи району); територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів; центри професійної реабілітації інвалідів, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування й потребують сторонньої допомоги; - державні програми соціального захисту: - допомога сім'ям із дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам із дитинства, ді- тям-інвалідам, тимчасова державна допомога дітям; - додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років військовослужбовцям Служби безпеки України, працівникам міліції, особам начальницького складу податкової міліції, рядового й начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони; пенсіонерам із числа слідчих прокуратури; дітям (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового й начальницького складу кримінально-виконавчої системи, державної пожежної охорони, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатним членам сімей, які перебували на їхньому утриманні; звільненим із військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби; батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; батькам та членам сімей осіб рядового й начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які загинули (померли), пропали безвісти або стали інвалідами під час проходження служби; реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; суддям у відставці; пенсіонерам із числа спеціалістів із захисту рослин відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про захист рослин»; громадянам відповідно до пункту «ї» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, частини другої статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту»; особам, які мають таке право згідно зі статтею 48 Гірничого закону України; ветеранам праці; дітям війни; багатодітним сім'ям, інвалідам, дітям-інвалі- дам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); - компенсації особам, які згідно зі статтями 43 та 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; - компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян; - виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом «гроші ходять за дитиною»; - державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;
Дата добавления: 2014-12-29; Просмотров: 386; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |