Кількісний склад місцевих бюджетів у 2009 році 3 страница

- районні та міські програми й заходи щодо реалізації державної політики стосов­но дітей, молоді, жінок, сім'ї, зокрема утримання, а також програми районних і місь­ких центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

5) державні культурно-освітні й театрально-видовищні програми (театри, рай­онні (міські) бібліотеки або централізовані бібліотеки районної (міської) централі­зованої бібліотечної системи, музеї, виставки, палаци й будинки культури, школи естетичного виховання дітей, включно із закладами та установами комунальної влас­ності, яким надано статус національних, зоопарки загальнодержавного значення дер­жавної власності);

6) державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчаль­но-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл рес­публіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи з фізич­ної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості й спортивних споруд місцевого значення.

Третя група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію за­ходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або ре­алізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Здійснюються вони з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Статтею 90 Бюджетного кодексу України визначено склад видатків, що здійсню­ються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів. Це видатки на:

1) державне управління:

- представницьку та виконавчу владу Автономної Республіки Крим;

- обласні ради;

2) освіту:

- загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, загальноосвітні санаторні школи-ін- тернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні навчальні заклади для ді- тей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки, навчально- реабілітаційні центри (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх навчальних закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, ди­тячих будинків, навчально-реабілітаційних центрів, визначених у підпункті «в» пунк­ту 2 статті 89 цього Кодексу, та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей);

- професійно-технічну освіту (на оплату послуг із підготовки кваліфікованих ро­бітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних за­кладах державної та комунальної власності, видатки на що враховуються під час ви­значення міжбюджетних трансфертів у державному бюджеті);

- вищу освіту (на оплату послуг із підготовки фахівців, наукових та науково-пе­дагогічних кадрів на умовах регіонального замовлення у вищих навчальних закладах комунальної власності, а також на умовах державного замовлення у вищих навчаль­них закладах державної власності за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України);

- післядипломну освіту (на оплату послуг із підвищення кваліфікації та перепід­готовки кадрів на умовах регіонального замовлення в навчальних закладах комуналь­ної власності);

- позашкільну освіту (заходи республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з позашкільної роботи з дітьми);

- інші державні освітні програми;

3) охорону здоров'я:

- консультативну амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні рес­публіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

- спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізо­вані лікарні, поліклініки, включно зі стоматологічними, центри, диспансери, госпі­талі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинки дитини, станції переливання крові);

- санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

- інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, бази спец- медпостачання, центри здоров'я і заходи санітарної освіти, регіональні заходи з ре­алізації державних програм, інші програми й заходи);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

- державні програми соціального захисту та соціального забезпечення: допомога з догляду за інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу; виплати компен­сації реабілітованим; дитячі будинки-інтернати; навчання й працевлаштування інва­лідів; будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів; будинки-інтерна- ти для дітей-інвалідів; центри з нарахування та здійснення соціальних виплат; притулки для дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (крім від­повідних притулків, центрів і гуртожитків, визначених у підпункті «а» пункту 4 стат­ті 89 цього Кодексу); пільгове медичне обслуговування громадян, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи; компенсаційні виплати інвалідам на бензин (пальне), ремонт, техобслуговування автотранспорту й транспортне обслуговування, а також на встановлення телефонів інвалідам І та ІІ груп; відшкодування витрат на поховання учасників бойових дій та інвалідів війни; центри соціальної реабілітації ді- тей-інвалідів, центри професійної реабілітації інвалідів;

- республіканські Автономної Республіки Крим та обласні програми й заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, в тому числі утри­мання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних цен­трів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- інші державні соціальні програми;

5) культуру й мистецтво:

- державні культурно-освітні програми (республіканські Автономної Республіки Крим та обласні бібліотеки, музеї та виставки, включно із закладами та установами комунальної власності, яким надано статус національних);

- державні театрально-видовищні програми (філармонії, музичні колективи й ан­самблі, театри, палаци та будинки культури республіканського Автономної Респуб­ліки Крим і обласного значення, інші заклади та заходи в галузі мистецтва, включ­но із закладами та установами комунальної власності, яким надано статус національних);

- інші державні культурно-мистецькі програми;

6) фізичну культуру і спорт:

- державні програми з розвитку фізичної культури і спорту (утримання та на­вчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республі­канського Автономної Республіки Крим та обласного значення (крім шкіл, визначе­них у підпункті «б» пункту 6 частини першої цієї статті), заходи з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

- державні програми з розвитку фізичної культури, спорту, фізкультурно-спортив­ної реабілітації інвалідів (центри республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацькі спортивні школи для інвалідів усіх типів; проведення заходів із фізкультурно-спортивної реабілі­тації інвалідів, навчально-тренувальних зборів і змагань республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з фізичної культури і спорту інвалідів).

Бюджетним кодексом України розширено перелік видатків, що враховуються під час визначення обсягів міжбюджетних трансфертів, за рахунок видатків на:

- фінансування центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів; центрів професій­ної реабілітації інвалідів (пп. а п. 4 ч. 1 ст. 89, пп. а п. 4 ст. 90);

- фінансування центрів соціально-психологічної реабілітації дітей; соціальні гур­тожитки для бюджетів міст республіканського та обласного значення, районних та обласних бюджетів (пп. а п. 4 ч. 1 ст. 89, пп. а п. 4 ст. 90);

- утримання позашкільної освіти (заходи районного значення, республікансько­го Автономної республіки Крим і обласного значення з позашкільної роботи з діть­ми) (пп. д п. 1 ч. 1 ст. 89);

- виплату грошової компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги (пп. а п. 4 ч. 1 ст. 89).

§ 3. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягів міжбюджетних трансфертів

Статтею 93 Бюджетного кодексу України для виконання спільних проектів або для спільного фінансування об'єктів відповідно до рішень органів місцевого само­врядування передбачено передачу коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів:

- міська (міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного зна­чення), районна рада може передати кошти на здійснення видатків місцевих бюдже­тів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів згідно зі статтею 89 цього Кодексу, сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді у вигляді міжбюджетного трансферту відповідно до сільського, селищного, місь­кого (міста районного значення) бюджету;

- сільська, селищна, міська (міста районного значення) рада може передати кош­ти на здійснення видатків місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів згідно зі статтею 88 цього Кодексу, районній, місь­кій (міста республіканського Автономної Республіки Крим, обласного та районного

Рис. 17.1. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів

значення), селищній, сільській раді у вигляді міжбюджетного трансферту відповідно до районного, міського (міста республіканського Автономної Республіки Крим, об­ласного та районного значення), селищного, сільського бюджету;

- міська (міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного зна­чення) рада може передати кошти на здійснення видатків місцевих бюджетів, що вра­ховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів згідно зі статтею 89 цього Кодексу, районній раді у вигляді міжбюджетного трансферту до районного бюд­жету;

- районна рада може передати кошти на здійснення видатків місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів згідно зі стат­тею 89 цього Кодексу, міській раді (міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) у вигляді міжбюджетного трансферту до міського (міс­та республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджету.

Передача фінансових ресурсів у вигляді міжбюджетних трансфертів здійснюється на підставі спільних рішень відповідних рад і укладених договорів.

Розмір коштів, що передаються на фінансування видатків, має бути пропорцій­ним частці користувачів гарантованими послугами в повній вартості цих послуг, яка розраховується на підставі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості для ор­ганів влади, що передають ці кошти.

При розрахунках обсягів фінансування видатків також враховується кількість на території міста (республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного зна­чення), району бюджетних установ, інших суб'єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання гарантованих послуг, визначених пунктом 2 час­тини першої статті 86 Бюджетного кодексу України. Якщо таких установ недостат­ньо, то обчислений обсяг видатків на здійснення цих послуг враховується під час ви­значення міжбюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають ці послуги.

Передача коштів між місцевими бюджетами повинна бути відображена при пла­нуванні бюджетів як тих органів, що передають кошти, так і тих органів місцевого са­моврядування, що отримують відповідні міжбюджетні трансферти. Угоди про переда­чу коштів мають бути укладені до 1 серпня року, що передує плановому (рис. 17.1).

§ 4. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обсягу

міжбюджетних трансфертів

Бюджетний кодекс України чітко визначає як ті види видатків місцевих бюдже­тів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів (статті 88, 89, 90 Бюджетного кодексу України), так і ті, що не враховуються (стаття 91 Бюд­жетного кодексу України).

Склад видатків місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обся­гу міжбюджетних трансфертів, які мають місцевий характер, та на програми місце­вого значення, які здійснюються з місцевих бюджетів відповідно до пункту 3 части­ни першої статті 82 та частини другої статті 83 Бюджетного кодексу України, визначено в статті 91 Бюджетного кодексу України. Це видатки на:

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

в) програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно- технічних навчальних закладів;

г) заклади соціального захисту для бездомних громадян, центри соціальної адап­тації осіб, звільнених з установ виконання покарань;

ґ) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

д) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам по­хилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;

е) надання ветеранським організаціям фінансової підтримки та кредитування;

4) відшкодування різниці між сумою цін (тарифів) на житлово-комунальні послу­ги, що затверджувались або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання);

5) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоуст­рою населених пунктів;

6) культурно-мистецькі програми місцевого значення, зокрема зоопарки загаль­нодержавного значення комунальної власності;

7) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

8) місцеві програми з розвитку фізичної культури та спорту;

9) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

10) транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін (тарифів) на перевезення людей у пасажирському транспорті за рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядуван­ня, відповідно до наданих повноважень;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (зокрема роботи, що їх проводять спеціалізовані монтажно-експлуатаційні підрозділи);

в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення;

11) заходи з організації рятування на водах;

12) обслуговування місцевого боргу;

13) програми природоохоронних заходів місцевого значення;

14) управління комунальним майном;

15) регулювання земельних відносин;

16) заходи у сфері захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій тех­ногенного та природного характеру в межах повноважень, установлених законом;

17) заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення;

18) проведення місцевих виборів у випадках, передбачених законом, та республі­канських Автономної Республіки Крим і місцевих референдумів;

19) членські внески до асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добро­вільних об'єднань;

5 Із

Із

_с

Рис. 17.2. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів (до ст. 91)

Щ

сл со со

20) підвищення кваліфікації депутатів місцевих рад;

21) інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згід­но із законом.

Перелік видатків, установлених статтею 91 Бюджетного кодексу України (рис. 17.2) місцевих бюджетів, не є вичерпним і може бути розширений відповідно до пун­кту 21 частини першої цієї статті видатками на інші програми, пов'язані з виконан­ням власних повноважень, які можуть затверджуватися відповідною радою згідно із законом. Принцип самостійності бюджетів надає право місцевим радам встановлю­вати своїми рішеннями види додаткових місцевих програм та обсяги їх фінансуван­ня. У таких випадках відповідні видатки здійснюються винятково за рахунок власних надходжень відповідних місцевих бюджетів, установлених статтею 69 Бюджетного кодексу України, а не за рахунок трансфертів із державного бюджету.

Згідно з частиною 7 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», видатки місцевих бюджетів, обсяг яких не враховується під час визначен­ня обсягу міжбюджетних трансфертів, визначаються як видатки, пов'язані з вико­нанням власних повноважень місцевого самоврядування. їх фінансування прово­диться за рахунок доходів, визначених статтею 69 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до принципу самостійності бюджетів та частини 2 статті 85 Бюджет­ного кодексу України, Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконав­чі органи відповідних рад, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не ство­рені згідно із законом) зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктом 3 частини 1 статті 82 Бюджетного кодексу України, з відповідних місцевих бюджетів.

Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, ком­пенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого ві­ку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування й по­требують сторонньої допомоги, згідно з підпунктами д,е пункту 3 частини 1 цієї статті, та відшкодування різниці між сумою ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, затверджені або погоджені рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання) згідно з пунктом 4 частини першої цієї статті проводити­муться в межах коштів, передбачених рішеннями сесій органів місцевого самовря­дування.

Частинами 4, 5 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІУ визначено, що в разі встановлення органом місцево­го самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможлив­лює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з від­повідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між установленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані з установленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання при­бутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Отже, нова редакція Бюджетного кодексу дає органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків як відповідно переліку, так і додаткових — на вико­нання завдань місцевих бюджетних програм, що позитивно вплине на соціально- економічний розвиток відповідного регіону.

§ 5. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обсягів міжбюджетних трансфертів

Відповідно до статей 140 і 143 Конституції України та статті 28 Закону «Про міс­цеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування мають право об'єднуватися або укладати угоди з метою проведення спільних програм, реалізації спільних проектів на договірних засадах у рамках виконання власних повноважень.

Статтею 92 Бюджетного кодексу України передбачена передача коштів між міс­цевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів:

- міська (міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного зна­чення), районна рада може передати кошти на здійснення видатків місцевих бюдже­тів, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів згід­но зі статтею 91 Бюджетного кодексу, Верховній раді Автономної Республіки Крим, обласній раді у вигляді міжбюджетного трансферту відповідно до бюджету Автоном­ної Республіки Крим, обласного бюджету;

- сільська, селищна, міська (міста районного значення) рада може передати кош­ти на здійснення видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів згідно зі статтею 91 Бюджетного Кодексу, район­ній, міській (міста районного значення), селищній, сільській раді у вигляді міжбюд- жетного трансферту відповідно до районного, міського (міста районного значення), селищного, сільського бюджету;

- передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих рад, прийнятих кожною зі сторін, і укладання договору. Усі договори про передачу коштів між міс­цевими бюджетами, згідно з такими рішеннями, слід укладати до 1 жовтня року, що передує плановому.

Тобто, згідно з Бюджетним кодексом України територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спіль­них проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ (частина 7 статті 75 Бюджетного кодексу України).

У випадках, коли органи місцевого самоврядування не в змозі самостійно та ефек­тивно проводити видатки, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджет­них трансфертів, перелік яких наведено у статті 91 Бюджетного кодексу України, ці ор­гани можуть ухвалити рішення про передачу частини або всіх своїх повноважень іншим органам місцевого самоврядування, які можуть забезпечити такі повноваження ефек­тивніше. При цьому обов'язково передаються необхідні фінансові ресурси. Передача фінансових ресурсів здійснюється у вигляді міжбюджетних трансфертів, передбачених статтею 106 Бюджетного кодексу України.

Передача коштів між місцевими бюджетами повинна бути відображена при пла­нуванні бюджетів як тих органів, що передають кошти, так і тих органів місцевого самоврядування, що отримують відповідні міжбюджетні трансферти (рис. 17.3).

Рис. 17.3. Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів

З метою оптимальності обґрунтування доцільної передачі коштів між місцевими бюджетами статтею передбачено перенесення терміну укладення угод про передачу видатків, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, між місцевими бюджетами — на 1 жовтня (ч. 3, ст. 92).

Питання для самоконтролю

1. Назвіть видатки, що здійснюються з державного бюджету.

2. Які основні напрямки видатків із державного бюджету України?

3. Яким нормативно-правовим актом визначені видатки, що здійснюються з дер­жавного бюджету?

4. Назвіть соціально захищені статті видатків Державного бюджету.

5. В яких законодавчих актах визначені соціально захищені видатки?

6. Який орган визначає перелік заходів та закладів, що забезпечують виконання за­гальнодержавних функцій?

7. Які видатки здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів?

8. Яким нормативно-правовим актом визначено повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування?

9. Чи можливе фінансування з районного бюджету сільського клубу?

10. Хто є головним розпорядником коштів бюджетів сіл, селищ та міст районного значення?

11. Назвіть видатки, які здійснюються з районних бюджетів, міст республікансько­го АРК та обласного значення і враховуються під час визначення міжбюджетних тран­сфертів?

12. Яким нормативно-правовим актом визначені повноваження органів виконавчої влади?

13. Чи можливе виділення коштів із районного чи обласного бюджету на виконання програм, які мають загальнодержавний характер?

14. З якою метою надається дотація вирівнювання?

15. Яким документом визначається перелік головних розпорядників коштів районних бюджетів, міст республіканського АРК та обласного значення?

16. Які видатки здійснюються з бюджетів АРК та обласних бюджетів і врахову­ються при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів?

17. Чи можливе виділення коштів з обласного бюджету на виконання програм район­ного бюджету?

18. Назвіть підстави для надання дотації вирівнювання бюджетам АРК та облас­ним бюджетам.

19. Яким документом визначається передача коштів з бюджетів АРК та обласних бюджетів до Державного бюджету?

20. Які видатки здійснюються за рахунок переданих державою фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів, а також трансфертів із ДБУ?

21. За рахунок яких доходів проводиться фінансування видатків місцевих бюджетів, які пов 'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування?

22. Чи мають право місцеві ради встановлювати своїми рішеннями види видатків на інші програми, пов 'язані з виконанням власних повноважень, крім переліку, встановлено­го статтею 91 Бюджетного кодексу? Відповідь обгрунтуйте.

23. За рахунок яких надходжень мають здійснюватися встановлені місцевими рада­ми додаткові місцеві програми, пов 'язані з виконанням власних повноважень?

24. За рахунок коштів якого бюджету фінансуються видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов 'язані з установленням органом місцевого самоврядування та­рифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку?

25. Якими законодавчими актами передбачено право органів місцевого самоврядуван­ня об'єднуватись або укладати угоди з метою проведення спільних програм, реалізації спільних проектів на договірних засадах у рамках виконання власних повноважень?

26. Чи можуть територіальні громади сіл, селищ і міст об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансуван­ня (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ?

27. За рахунок яких коштів здійснюється фінансування видатків, пов 'язаних із вико­нанням спільних проектів та програм органів місцевого самоврядування?

28. У яких випадках органи місцевого самоврядування можуть ухвалити рішення про передачу своїх повноважень та необхідних фінансових ресурсів іншим органам місцевого самоврядування на проведення видатків, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів?

29. Що є підставою для передачі коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків, які не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів?

30. У який термін повинні бути укладені договори про передачу коштів між місцеви­ми бюджетами на здійснення видатків, що не враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів?

31. Із якою метою відбувається передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних тран­сфертів?

32. Як визначають розмір переданих коштів на здійснення видатків місцевих бюдже­тів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів?

33. При визначенні міжбюджетного трансферту якому бюджету враховується об­сяг видатків на здійснення гарантованих послуг у випадку, якщо на території міста, ра­йону недостатньо бюджетних установ, які забезпечують надання гарантованих послуг в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості?

34. Чи мають право міська (міста обласного значення), районна рада передавати кошти на здійснення видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджет- них трансфертів, обласній раді?

35. Що є підставою для передачі коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів?

36. У який термін має бути укладено договори про передачу коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків, що враховуються під час визначення обсягу між- бюджетних трансфертів?

Тема 18.

РОЗРАХУНОК ВИДАТКІВ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ

МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ

§ 1. Розрахунок показника обсягу видатків, що враховуються під час визначення показників між­бюджетних трансфертів за галузями § 2. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригувальні коефіцієнти до них

§ 1. Розрахунок показника обсягу видатків, що враховуються під час визначення показників міжбюджетних трансфертів за галузями

Розрахунковий показник обсягу видатків місцевого бюджету обчислюється відпо­відно до розмежування видів видатків бюджету між державним та місцевими бюдже­тами, визначеного у главі 14 Бюджетного кодексу України.

Бюджетним кодексом України передбачено розрахунок загального обсягу фінан­сових ресурсів за кожним видом видатків, що враховуються під час визначення об­сягу міжбюджетних трансфертів, на підставі державних соціальних стандартів і нор­мативів (ч. 3, ст. 94).

Дата добавления: 2014-12-29