Розрахунок показника обсягу видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення 9 страница

Друга форма цього правопорушення — «порушення порядку та термінів подання таких звітів».

Словосполучення «таких звітів» вказує на те, що заходи впливу застосовуються у випадках порушення порядку та термінів подання звітів про виконання державного бюджету (місцевого бюджету), річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет). Відсутність в таких звітах недосто­вірних даних не впливає на кваліфікацію вчиненого як порушення бюджетного за­конодавства.

Для виявлення ознак правопорушення, тобто для визначення порядку і термінів подання звітності, слід звернутися до статей 58—62 БК та вказаних вище наказів Державного казначейства України.

Про зміст і відмінність термінів та строків, правила визначення моменту їх спли­вання, поняття їх порушення див. п.4 коментаря до цієї статті.

Суб'єктами цього бюджетного правопорушення в його обох формах є учасники розпорядники бюджетних коштів, а також інші учасники бюджетного процесу, за­значені у ст. 59—62 БК.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попереджен­ня про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення по­рушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Порушення встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів. Загальні питання ведення бухгалтерського обліку виконання Державного бюджету України врегульовані ст. 56 БК. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казна­чейством України відповідно до чинного законодавства^[7].

Питання методології бухгалтерського обліку, вимоги щодо правил його ведення містить Порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій по виконанню державного бюджету, затверджений наказом Державного казначейства України від 11.08.2008р. №327. Питання бюджетної звітності врегульовані Інструкцією про поря­док складання єдиних (місячних, квартальних та річних) форм звіту про виконання Зведеного бюджету України та зведених форм звіту про виконання Державного бюд­жету України та бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Се­вастополя (затверджена наказом Державного казначейства України від 06.02.2009 р. №51). Див. також наказ Державного казначейства України від 03.02.2010 р. №33 «Про затвердження форм звітності про виконання державного бюджету».

Бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних по­ложень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджуються Міністерством фі­нансів України, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгал­терського обліку.

Порушення вимог ст. 56 БК, вказаних та інших нормативних актів з цього пи­тання, утворює склад бюджетного правопорушення. Порушення встановлених стро­ків надання звітів по суті також є порушенням встановлених вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, однак перед­бачено як самостійний склад правопорушення п. 34 ст. 116 БК.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попереджен­ня про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Порушення встановлених порядку або термінів подання фінансової і бюджетної звітності бюджетних установ, а також подання такої звітності у неповному обсязі. Для виявлення ознак цього правопорушення слід звернутися до наказу Державного казначейства України, яким затверджено порядок та терміни складання звітності у

«««о

відповідному році^[8].

Порушення норм зазначених нормативних актів в частині вимог до порядку та термінів подання звітності утворює склад цього бюджетного правопорушення. Так, вказаним Порядком, затвердженим наказом Державного казначейства України від 25.03.2009 р. №123, встановлено, що фінансова звітність подається безпосередньо го­ловним бухгалтером (керівником фінансової служби). Форми фінансової звітності подаються на електронних носіях у вигляді транспортних файлів звітних даних згід­но з вимогами автоматизованої системи Державного казначейства України. Подан­ня звітності у неповному обсязі означає неподання певних форм звітності або не повне заповнення їх граф та рядків.

Суб'єктом цього правопорушення за прямою вказівкою п. 34 ст. 116 БК визна­ються бюджетні установи. За допущене порушення можуть застосовуватися такі за­ходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавст­ва з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Невідповідність даних, наведених у фінансовій і бюджетній звітності бюджетних установ, даним бухгалтерського обліку. Склад правопорушення наявний незалежно від того, які дані відповідають дійсності, а які є недостовірними — ті, що включені до звітності, чи ті, що відображені в бухгалтерському обліку. Завершеним правопо­рушення буде в момент надання органам Державного казначейства України звітнос­ті, яка містить дані, що не відповідають даним бухгалтерського обліку.

Суб'єктами бюджетного правопорушення в таких випадках за прямою вказівкою п. 35 ч. 1 ст. 116 БК є будь-які бюджетні установи.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Включення недостовірних даних до звітів про виконання паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порушення порядку та термінів подання таких звітів. Для виявлення ознак цього бюджетного правопорушення слід звернутися до Правил складання паспортів бюджетних програм, квартального та річного звіту про їх виконання, а також здійс­нення моніторингу та аналізу виконання бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 р. №1098 (у редакції наказу від 14.01.2008 р. №19). Саме вони містять вимоги щодо порядку та термінів подання зві­тів про виконання паспортів бюджетних програм. Вказаним наказом затверджено також форму квартального (річного) звіту про виконання паспорта бюджетної про­грами, при заповненні якої до звіту включаються недостовірні дані.

Недостовірними слід вважати показники, які відхиляються в будь-якій бік (змен­шення чи збільшення) від правильного значення.

Суб'єктами правопорушення є учасники бюджетного процесу, на яких покладений обов'язок складання та подання звітів про виконання паспортів бюджетних програм.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами.

Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону. Порядок подання та розгляду законо­проектів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету, де­тально врегульований ст. 27 БК. Наразі видання підзаконних нормативних актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону чинним БК не передбачено. Тому видання будь-яким органом влади (центральним чи місцевим) в будь-якій сфері господарства чи соціальних гарантій нормативно- правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюд­жету всупереч закону, утворює склад цього бюджетного правопорушення.

Нормативно-правовий акт — офіційний письмовий документ, прийнятий упов­новаженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді лис­тів і телеграм не допускається^[9].

Видання розпорядчих актів (актів, дія яких поширюється на чітко визначене ни­ми коло осіб, тобто персоніфікованих, і які мають разове застосування) не може ква­ліфікуватися як дане правопорушення.

За допущене порушення застосовується захід впливу — попередження про нена­лежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу чи закону про Державний бюджет України. Діями вказа­ними в цьому пункті порушуються вимоги ч. 2 ст. 95 БК, а саме: «Забороняється пла­нувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а та­кож здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюд­жетних коштів або перевиконання доходної частини загального фонду місцевого бюд­жету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату».

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як поперед­ження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усу­нення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань, зменшення бюджетних асигнувань.

Порушення вимог Бюджетного кодексу щодо оприлюднення та доступності інфор­мації про бюджет. Бюджетне правопорушення являє собою невиконання або несво­єчасне виконання вимог статті 28 БК щодо забезпечення доступності інформації про бюджет різних рівнів — від Державного бюджету до бюджету села, селища. Так, утво­рює склад цього бюджетного правопорушення бездіяльність головного розпорядни­ка коштів державного бюджету щодо виконання вимоги абз.3 ч.5 ст. 28 БК про пуб­лічне представлення та публікацію інформації до 15 березня року, що настає за звітним про бюджет за бюджетними програмами та показниками, бюджетні призна­чення щодо яких визначені їм законом про Державний бюджет України.

За допущене порушення може застосовуватися попередження про неналежне ви­конання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджет­ного законодавства.

Інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного проце­су. По-перше, до інших випадків порушення бюджетного законодавства відносять­ся дії чи бездіяльність учасників бюджетного процесу, що прямо заборонені норма­ми БК але не підпадають під ознаки правопорушень, вказаних у пунктах 1—39 ч. 1 ст. 116.

Це такі випадки:

а) порушення вимог ч. 13 ст. 17 БК щодо заборони реструктуризації заборгова­ності суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під держав­ні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету;

б) порушення вимог ч. 14 ст. 17 БК щодо заборони списання заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи тери­торіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Авто­номною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету;

в) порушення вимог ч.11 ст.24 БК щодо заборони без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюд­жетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (міс­цевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок змен­шення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за ін­шими бюджетними програмами;

г) порушення вимог п. 1 ч.2 ст.46 БК щодо заборони із загального фонду держав­ного бюджету здійснювати витрати в частині капітальних видатків та надання креди­тів з бюджету;

ґ) порушення вимог ч.6 ст.50 БК щодо заборони проведення розрахунків з бюд­жетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування вексе­лів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах;

д) порушення вимог ч. 9 ст.78 БК щодо заборони після набрання чинності зако­ном про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюдже­тів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат;

е) порушення вимог ч. 2 ст. 79 БК щодо заборони до прийняття рішення про міс­цевий бюджет на поточний бюджетний період здійснювати капітальні видатки і на­давати кредити з бюджету, а також здійснювати місцеві запозичення та надавати міс­цеві гарантії.

По-друге, до інших випадків порушення бюджетного законодавства відносяться дії чи бездіяльність учасників бюджетного процесу, що прямо заборонені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) і не підпадають під ознаки правопорушень, вказаних у пунктах 1—39 ч.1 ст.116. Наприклад, як по­рушення бюджетного законодавства мають кваліфікуватися випадки невиконання таких норм Законом «Про Державний бюджет України на 2010 рік»:

- порушення вимог ст.8 цього Закону про заборону відчуження галузевих резер­вів (виробничих запасів) уранового концентрату, сформованих за рахунок коштів ці­льового галузевого фонду створення національного ядерно-паливного циклу;

- порушення вимог ч.1 ст.61 цього Закону про заборону реструктуризацію забор­гованості суб'єктів господарювання перед державою за фінансовою допомогою, на­даною на поворотній основі;

- порушення вимог ч.2 ст.61 цього Закону про заборону списання пені, яка на­рахована внаслідок невиконання суб'єктом господарювання зобов'язань за кредита­ми, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фі­нансовою допомогою, наданою на поворотній основі;

- порушення вимог ч.3 ст.61 цього Закону про заборону списання заборгованос­ті суб'єктів господарювання перед державою за фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі;

- порушення вимог ч.4 ст.61 цього Закону про заборону надання відстрочок що­до термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками і зборами (обов'язковими платежами).

В усіх випадках порушення бюджетного законодавства, які кваліфікуються за п.40 ч.1 ст.116 БК, можливе застосування попередження про неналежне виконання бюд­жетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодав­ства. Також, в залежності від статусу суб'єкта порушення та змісту порушеної вимо­ги бюджетного законодавства можуть бути застосовані такі заходи впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань.

Крім того, за порушення вимог Закону «Про Державний бюджет України» на від­повідний рік можуть застосовуватися інші заходи впливу, якщо вони визначені та­ким законом.

§ 2. Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства

Бюджетним кодексом України встановлюються спеціальні заходи впливу за по­рушення бюджетного законодавства, які відмінні від відповідальності. Визначені за­ходи впливу є дієвим механізмом контролю за бюджетним процесом на його різних стадіях та механізмом впливу на цей процес в разі порушення бюджетного законо­давства. Заходи впливу не відносяться до жодного із видів відповідальності. За допо­могою цих заходів впливу держава через уповноважені органи здійснює реальний вплив на бюджетний процес в разі його порушення окремими суб'єктами.

Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства розташовані у частині першій ст.117 БК певним порядком, а саме — від самого поширеного до заходу впли­ву, який застосовується за одне правопорушення.

Попередження застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства. Слід відзначити, що попередження як захід впливу відрізняється від попередження як міри відповідальності.

Уповноваженим органом виноситься попередження як захід впливу для усунен­ня порушень бюджетного законодавства в термін до тридцяти календарних днів.

Зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується за вчинені 28 видів порушення бюджетного законодавства.

Призупинення бюджетних асигнувань застосовується за 11 видів порушення бюд­жетного законодавства.

Зменшення бюджетних асигнувань застосовується за 3 види порушення бюджет­ного законодавства.

Повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету застосовується за 1 вид порушення бюджетного законодавства.

Зупинення дії рішення про місцевий бюджет застосовується за 1 вид порушення бюджетного законодавства.

Безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів застосовується за 1 вид пору­шення бюджетного законодавства.

Заходи впливу, передбачені ст.117 БК, застосовуються до учасників бюджетного процесу — юридичних осіб. Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюд­жетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримі­нальну відповідальність згідно з законом.

Розглянемо більш детально заходи впливу за порушення бюджетного законодав­ства, які передбачені Бюджетним кодексом України.

Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства. Цей захід впливу застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства.

По-перше, це означає, що попередження має застосовуватися за вчинення будь- якого бюджетного правопорушення з числа, вказаних у ст.116 БК.

По-друге, оскільки крім цього виду заходу впливу ст. 117 передбачені й інші, вка­зівка законодавця на те, що попередження застосовується в усіх випадках виявлен­ня порушень бюджетного законодавства, обумовлює висновок, що попередження може застосовуватися одночасно із застосуванням іншого заходу впливу.

Застосування одночасно кількох видів санкцій за одне правопорушення не супе­речить ст.61 Конституції України: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юри­дичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». Одночасне застосування різних санкцій не може розглядатися як притягнення до відповідаль­ності двічі. Відповідальність настає одна, але з кількома санкціями, одна з яких мо­же розглядатися як основна, а інші — як додаткові. Крім того, слід враховувати, що ст.61 Конституції України знаходиться в розділі II Основного закону «Права, свобо­ди та обов'язки людини і громадянина», а заходи впливу, передбачені частиною пер­шою ст. 117 БК застосовуються до юридичних осіб.

Суб'єкт правопорушення (учасник бюджетного процесу), до якого застосований цей захід впливу, зобов'язаний виконати вимогу щодо усунення виявлених порушень бюджетного законодавства в строк до тридцяти календарних днів.

Перебіг строку починається з наступного дня після дня доведення до суб'єкта правопорушення рішення про попередження, прийнятого відповідним учасником бюджетного процесу, уповноваженими цим Кодексом на здійснення контролю за до­триманням бюджетного законодавства. До календарного строку зараховуються як ро­бочі, так і неробочі дні. Однак, якщо останній (тридцятий) день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. В останній день строк спливає в момент, коли в установі, де мають бути здійснені дії щодо усунення порушення бюджетного законодавства, за встановленими правилами припиняються відповідні операції^[10].

В перший робочий день після здійснені дій щодо усунення порушення бюджет­ного законодавства суб'єкт правопорушення, до якого був застосований цей захід впливу, зобов'язаний повідомити про це учасника бюджетного процесу, який прий­няв рішення про попередження, і надати відповідні підтверджуючі документи.

Зупинення операцій з бюджетними коштами. Зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства.

Рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами може бути прийнято як після застосування попередження (у випадку не усунення порушення бюджетно­го законодавства у встановлений строк), так і одночасно із застосуванням поперед­ження. Однак, при прийнятті такого рішення слід враховувати чи зберігається у суб'єкта правопорушення при зупиненні операцій з бюджетними коштами здійсни­ти дії щодо усунення порушення бюджетного законодавства.

Порядок застосування цього заходу впливу визначений окремо у ст. 120 Бюджет­ного кодексу України.

Механізм застосування процедури зупинення операцій з бюджетними коштами до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів, яким доведено відповідні бюд­жетні асигнування, за вчинення ними бюджетних правопорушень, визначений Поряд­ком зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженим наказом Державного казначейства України від 18 листопада 2002 р. №213, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 грудня 2002 р. за №938/7226 із змінами та доповненнями. Наказ виданий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2002 р. №1627 «Про механізм зупинення операцій з бюджетними коштами».

У разі виявлення відповідного бюджетного правопорушення складається прото­кол про бюджетне правопорушення або акт ревізії. На підставі зазначених докумен­тів уповноважений орган приймає рішення у формі розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.

У разі прийняття уповноваженим органом розпорядження про зупинення опера­цій з бюджетними коштами зупиненню підлягають операції з бюджетними коштами на рахунках розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів за бюджетною програмою (тимчасовою класифікацією видатків та кредитування місцевих бюдже­тів), за якою виявлено бюджетне правопорушення, та бюджетною програмою (тим­часовою класифікацією видатків та кредитування місцевих бюджетів), яка передба­чає утримання установи.

Якщо бюджетне правопорушення виявлено за бюджетною програмою (тимчасо­вою класифікацією видатків та кредитування місцевих бюджетів), яка відсутня у по­точному бюджетному періоді, то уповноважений орган в розпорядженні про зупи­нення операцій з бюджетними коштами зазначає бюджетну програму (тимчасову класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів), яка передбачає утриман­ня установи. При цьому зупиненню підлягають будь-які операції, за винятком:

- сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), інших платежів до бюджетів і державних цільових фондів (у тому числі, пені, фінансові санкції);

- виконання рішень органів, яким відповідно до закону надано право стягнення коштів;

- операцій із здійснення видатків, які передбачені за певними кодами економічної класифікації видатків, а також видатків, які у плані використання бюджетних коштів відображені за рядками, які відповідають цифровому значенню зазначених вище кодів.

Розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами складається в чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, підписується керівником уповноваженого органу або його заступником, засвідчується печаткою та реєструєть­ся в уповноваженому органі.

Перший примірник розпорядження про зупинення операцій з бюджетними кош­тами направляється (надсилається рекомендованим поштовим відправленням або подається нарочним) протягом 2 робочих днів з дати його реєстрації уповноваженим органом до відповідного органу Державного казначейства, де відкрито рахунки під­приємству, установі, організації, які допустили бюджетне правопорушення.

Другий та третій примірники розпорядження про зупинення операцій з бюджет­ними коштами в такий самий термін і в тому самому порядку направляються уста- нові-порушнику, розпоряднику бюджетних коштів вищого рівня або відповідному фінансовому органу. Розпорядження про зупинення операцій з бюджетними кошта­ми направляється фінансовому органу лише у разі зупинення операцій за коштами місцевого бюджету.

Четвертий примірник розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами залишається в уповноваженому органі, який його склав.

Орган Державного казначейства в день надходження реєструє розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами в журналі реєстрації розпоряджень про зупинення операцій з бюджетними коштами. Не пізніше наступного робочого дня після отримання розпорядження про зупинення операцій з бюджетними кош­тами зупиняє відповідні операції і направляє уповноваженому органу корінець роз­порядження про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках, відкри­тих в органах Державного казначейства, із зазначенням дати його отримання та виконання.

Всі платіжні доручення, що надійшли до органу Державного казначейства після отримання розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, повер­таються органом Державного казначейства без виконання установі, де виявлено бюд­жетне правопорушення, разом з відмовою у прийнятті до виконання платіжних до­ручень у формі, визначеній Державним казначейством.

Зупинення операцій з бюджетними коштами не є підставою для відмови у реєс­трації зобов'язань та фінансових зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджет­них коштів.

Підставою для відновлення операцій за рахунками розпорядників та/або одержу­вачів бюджетних коштів є:

- розпорядження уповноваженого органу про відновлення операцій з бюджетни­ми коштами за формою, що додається;

- закінчення терміну, зазначеного в розпорядженні про зупинення операцій;

- закінчення терміну, встановленого ст. 120 Бюджетного кодексу України.

Розпорядження уповноваженого органу про відновлення операцій з бюджетними

коштами складається і подається до органів Державного казначейства тільки у ви­падку, коли операції відновлюються до закінчення терміну, зазначеного в розпоряд­женні про зупинення операцій. Після закінчення терміну, зазначеного у розпоряд­женні або визначеного ст. 120 Бюджетного кодексу України, операції з бюджетними коштами відновлюються органами Державного казначейства без оформлення розпо­рядження про їх відновлення.

Розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами приймається уповноваженим органом, який прийняв розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами, або установою вищого рівня на підставі доповідної записки посадової особи уповноваженого органу або інформації про усунення бюджетного правопорушення. Розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами складається в чотирьох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу, підписується керівником уповноваженого органу або його заступником, засвідчуєть­ся печаткою та реєструється в уповноваженому органі.

Не пізніше одного робочого дня з дати отримання доповідної записки або інфор­мації про усунення бюджетного правопорушення розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами направляється (надсилається рекомендованим поштовим відправленням або подається нарочним) до відповідного органу Держав­ного казначейства, де відкрито рахунки установі-порушнику, розпоряднику (одержу­вачу) бюджетних коштів та установі-порушнику. Останній примірник розпоряджен­ня про відновлення операцій з бюджетними коштами залишається в уповноважено­му органі.

Доповідна записка про усунення бюджетних правопорушень повинна містити:

- назву підприємства, установи чи організації, на рахунках якого(ої) зупинено операції з бюджетними коштами;

- дату і номер розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами;

- підстави для відновлення операцій з бюджетними коштами (документальне під­твердження факту усунення бюджетного правопорушення).

Розпорядження про зупинення або відновлення операцій з бюджетними кошта­ми, що надійшли до органу Державного казначейства протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження, а розпорядження, що надійшли після операцій­ного часу, виконуються наступного робочого дня.

Відновлення операцій з бюджетними коштами на рахунках не позбавляє уповно­важені органи права повторного застосування зазначених санкцій до цих самих роз­порядників, одержувачів бюджетних коштів у разі виникнення нових бюджетних правопорушень.

Керівник уповноваженого органу, що прийняв рішення про зупинення або від­новлення операцій з бюджетними коштами, відповідає за правильність, обґрунтова­ність, своєчасність прийняття цих рішень і направлення їх за належністю.

Рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 124 Бюджетного кодексу України.

Призупинення бюджетних асигнувань. Зміст цього заходу впливу полягає у припи­ненні повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесен­ня змін до розпису бюджету (кошторису).

Порядок призупинення бюджетних асигнувань затверджений наказом Міністер­ства фінансів України від 15.05.2002 №319. Рішення про призупинення бюджетних асигнувань, яке приймає Міністр фінансів України, Міністр фінансів Автономної Республіки Крим, керівник місцевого фінансового органу, голова виконавчого орга­ну міської міста районного значення, селищної та сільської ради на підставі прото­колу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів оформляється у вигляді розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань (додаток 1 до зазначеного Порядку).

Дата добавления: 2014-12-29