Стаття 1

Вступ

План

Вступ

Передмова

Ф. Ларошфуко, французький

письменник-мораліст

Мета курсу – допомагати студентам оволодіти системою знань по предмету “Ціноутворення” та виробити вміння і навички в сфері формування і регулювання його механізмів.

Головні завдання курсу:

¨ засвоєння студентами знань з предмету “Ціноутворення” та оволодіння ними вміннями і навичками застосовувати ці знання в бізнесі, на рівні підприємств;

¨ розвиток у студентів здібностей до науково-дослідницької діяльності, самостійності та відповідальності.

На межі тисячоліть Україна відкрила для себе новий, ринковий простір. Жорстоке державне регулювання виробництва і торгівлі – це вже економічна історія.

Нові часи – нові орієнтири.

Орієнтир сучасного ринку – споживач. А досконале знання його потреб та виробництво товарів, що їх задовольняють – єдина можливість досягти цілей, пов’язаних з прибутком, збільшенням обсягу продажу, проникненням на нові ринки.

Ціноутворення є важливою складовою функціонування ринкового механізму. В зв’язку з цим підготовка фахівців будь-якої сфери діяльності повинна бути нерозривно зв'язана з оволодінням теорією, методологією і практикою ціноутворення в ринкових умовах господарювання.

У пропонованому посібнику викладена економічна основа теорії ціноутворення. Увага зосереджена на вузлових питаннях формування виробничих витрат, економічного змісту і функцій цін, механізму формування цін.

Освітлено питання цінової політики підприємств (фірм) у залежності від прийнятої господарської стратегії.

1. Ціноутворення як економічний процес науки

2. Предмет, метод науки та зв’язок з іншими дисциплінами

3. Функції ціни

4. Закон України “Про ціни і ціноутворення”

¨ Використана література

1. Закон “України “Про ціни і ціноутворення”

2. Салимжанов И. К., «Цены и ценообразование», - М.: 2001

3. Желтякова И., «Цены и ценообразование», - М.: 2000 с. 5

1. Ціноутворення як економічний процес науки

Ціноутворення є одним із ключових елементів ринкової економіки. Ціна — складна економічна категорія. У ній перетинаються практично всі основні проблеми розвитку економіки, суспільства в цілому. У першу чергу це відноситься до виробництва і реалізації товарів, формуванню їхньої вартості, до створення, розподілу і використанню ВВП і національного доходу.

Існують дві основні теорії ціни. На думку прихильників однієї теорії, ціна товару виражає його вартість. Прихильники іншої теорії вважають, що ціна товару являє собою суму грошей, що покупець готовий заплатити за товар визначеної корисності. Звідси ціна — грошове вираження вартості товару.

На відміну від ціни, ціноутворення являє собою процес формування ціни на товар, чи послугу. Мають місце в основному двох систем ціноутворення: 1) централізоване, котре припускає формування цін державними органами на основі витрат виробництва і звертання і 2) ринкове, засноване на базі взаємодії попиту та пропозиції.

Що ж стосується ціни товару, то вона є грошове вираження його вартості. Ціна окремого товару може відхилятися від його вартості під впливом випадкових ринкових факторів.

Об'єктивний процес формування витрат в умовах ринкових відносин відбувається на базі ринкових цін і вимагає відшкодування усіх витрат, зв'язаних зі здійсненням процесів виробництва і реалізації товарів за рахунок доходів, отриманих від їхнього продажу.

Фірми, що не забезпечують такі умови, розоряються і гинуть, а їхнє місце займають інші фірми, що мають більш низькі витрати на виробництво і реалізацію товарів. Вони одержують більш високі доходи, що забезпечують їм умови для здійснення нормального процесу відтворення.

До речі сказати, генеральне агентство по тарифах і торгівлі (ГАТТ) рекомендує використовувати наступне визначення нормальної вартості: «нормальна вартість розуміється як вартість матеріалів і виготовлення товару в країні його походження, що покривається в ході звичайних торгових операцій плюс прибуток і загальні витрати».

2. Предмет, метод науки та зв’язок з іншими дисциплінами

Суттєво важливою є методологія вивчення курсу, яка має відповідати процесу пізнання істини від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики.

Ціноутворення як конкретна частина економічної науки і навчальна дисципліна базується на пізнані та світовому досвіді використання економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва.

Саме виявлення форм прояву цих законів і закономірностей у механізмі ціноутворення правомірно вважати загальним предметом даної дисципліни.

Отже, предмет ціноутворення включає весь механізм ціноутворення, економічну суть цін, принципи, методи цін, методику розрахунку систему цін в галузях народного господарства, та особливості формування цін зовнішнього ринку в умовах ринкової економіки.

Водночас ціноутворення має тісний взаємозв’язок із усіма економічними науками, з такими як: економічна теорія, макроекономіка, мікроекономіка, маркетинг, економіка праці, менеджмент, статистика, фінанси, облік, аудит, економіка різних галузей народного господарства і конкретних підприємств, організацією виробництва, гроші і кредит, економічний аналіз і ін.

За ринкових умов господарювання, предмет ціноутворення повинні глибоко вивчати і розуміти студенти економічних спеціальностей.

3. Функції ціни.

За ринкових умов господарювання ключовим економічним важелем, що активно впливає на розвиток суспільного виробництва та рівень життя на­селення, є ціна. Вона завжди коливається навколо ціни виробниц­тва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й нормативного прибутку) та відображає рівень суспільне необхідних витрат праці.

Ціна виконує ряд функції:

1. Обліково-аналітичну (забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування).

2. Розподільчу (впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів у суспільстві.

3. Стимулюючу (сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту).

4. Регулюючу (здійснюється збалансування між окремими виробництвами, попитом та пропозицією).

Обліково-аналітична функція забезпечує еквівалентність обміну, тобто виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) за інших рівних умов забезпечує відшкодування витрат на виробництво і реалізацію, а також утворення прибутку в розмірі, що дозволяє удосконалювати і розвивати виробництво, підвищувати життєвий рівень робітників. Цю функцію ціни виконують завжди. Знаючи, у що обходиться та або інша продукція, можна за допомогою цін вимірювати різноманітні її види, а також виражати в грошовому вимірі будь-яку кількість продукції і послуг.

Розподільча (або перерозподільна) функція складається в розподілі прибутку між виробниками і споживачами. Якщо ціна товару вище його вартості, то виробник відшкодовує свої витрати і дістає прибуток. Якщо ж ціна нижче вартості, то виробник працює собі в збиток. Споживач продукції також має різну економічну вигоду при її використанні.

Отже, розподільна функція ціни виражає напрямок розподілу - на користь виготовлювача або споживача. Іншими словами, у результаті відхилення цін від вартості національний доход перерозподіляється між накопиченням і споживанням. Задача перерозподілу національного доходу у визначених економічних, соціальних або політичних цілях може успішно вирішувати і податкова система. Тому необхідно поступово звільняти ціни від цієї функції і передавати її виконання податковій системі.

Стимулююча функція. Суть її складається в тому, що підвищені ціни стимулюють підприємства до випуску прогресивних і дефіцитних видів продукції, а знижені - до зняття з виробництва застарілої продукції.

Регулююча функція виражається в балансуванні попиту і пропозиції. У тих випадках, коли немає можливості досягти відповідності попиту і пропозиції шляхом зміни обсягу виробництва або це невигідно, у цьому випадку використовується інструмент ціни. У машинобудуванні він застосовується як стосовно засобів виробництва (наприклад, знижені ціни на сільськогосподарську техніку), так і стосовно споживчих товарів тривалого користування (наприклад, підвищені ціни на легкові автомобілі).

Функції цін взаємозалежні й утворять єдину систему, хоча їхня діябагато в чому взаємно перекривається, чим пояснюються трудності практичного ціноутворення.

4. Закон України “Про ціни і ціноутворення”

Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом «Про економічну самостійність України» самостійно здійснює політику цін. Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.

Розділ І. Загальні положення

Законодавство України про ціноутворення

Законодавство України про ціноутворення складається з цього закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Дата добавления: 2014-12-23