Соціально-економічних категорій

Кожна наука оперує певним колом понять, має особливі, специфічні категорії, що є концентрованим вираженням загальних, найбільш істотних ознак, якостей, закономірностей і взаємозв'язків об'єктів тієї сфери, яку вона вивчає. Понятійний апарат економічної і фінансової науки складають загальноекономічні й фінансові категорії, що в абстрактно-теоретичній формі характеризують найважливіші сторони реальної фінансово-економічної діяльності.

Фінансово-економічні категорії функціонують і розвиваються не ізольовано, а в найтіснішій причинно-наслідковій взаємообумовленості і взаємозалежності. Система фінансово-економічних категорій характеризується чіткою ієрархічністю і підпорядкованістю елементів, що забезпечує її цілісність. При цьому поява нових категорій, їх функціонування й еволюція обумовлені розвитком усієї системи фінансово-економічних категорій.

Фінанси – це складна соціально-економічна категорія; вони асоціюються з тими процесами, що супроводжуються й опосередковуються рухом грошових коштів.

Оскільки фінанси виникають на другій стадії руху суспільного продукту, а саме на стадії розподілу, то зв'язок фінансів з іншими економічними категоріями проявляється саме на прикладі процесу вартісного розподілу. Фінанси, приймаючи участь у процесі вартісного розподілу, тісно пов'язані і взаємодіють з такими категоріями, як гроші, бюджет, ціна, заробітна плата, кредит.

Вихідним моментом появи фінансових відносин виступає процес первинного розподілу вартості на складові елементи та утворення різних форм грошових доходів і накопичень. Щоб цей процес міг розпочатися, створена в процесі виробництва вартість має бути реалізована. Економічним інструментом, завдяки якому вартість продукту отримує грошове вираження і стає об'єктом розподілу, є ціна. Саме вона визначає конкретну величину коштів, що надходять у той або інший сектор економіки.

Функціонування ціни і фінансів у процесі вартісного розподілу здійснюється в тісному взаємозв'язку: ціни є основою фінансового методу розподілу вартості, а фінанси, базуючись на пропорціях розподілу, що склалися під впливом цін, виступають інструментом, що реалізує ці пропорції, одночасно коректуючи їх з урахуванням економічних умов розвитку суспільства.

Заробітна плата як форма розподілу обумовлена необхідністю формування доходів конкретних працівників. Фінанси і заробітна плата як розподільчі категорії тісно пов'язані між собою, що приводить до їх взаємодії у процесі вартісного розподілу, яка виражається в тому, що, з одного боку, фінанси «допомагають» заробітній платі формувати фонд оплати праці, відокремлюючи його від інших грошових фондів підприємства, а з іншого боку – заробітна плата, нарахування якої за часом не збігається з її виплатою, виступає джерелом формування частини фінансових ресурсів підприємств.

У вартісному розподілі приймає участь і кредит. Наявність загальних рис у фінансів і кредиту визначає їх тісний взаємозв'язок і взаємодію в розподільному процесі; особливо яскраво це проявляється в комплексному використанні фінансових і кредитних ресурсів. Так, при недостачі у підприємств фінансових ресурсів для нормального здійснення виробничого процесу або розширення виробництва вони використовують банківські кредити. Тимчасово вільні фінансові ресурси підприємств і організацій зберігаються на рахунках в установах банків, що дозволяє раціонально використовувати їх у якості кредитних коштів. Функціонування фінансів сприяє формуванню та зростанню кредитних ресурсів; функціонування кредиту дозволяє формувати фінансові ресурси, необхідні для суб'єктів господарювання (у тому числі через фінансовий ринок).

Дата добавления: 2014-12-29