Питання №9. Основні етапи розвитку давньогрец думки

Антична філософія охоплює період з 6-ого в. до н. е. до 6 в. н. е. Традиційно виділяються 4 етапи античної філософії:

1) Рання класика – натуралісти і досократи. В центрі уваги космос, який вважався чуттєво-матеріальним. Розглядаються питання сутності світу, ідуть пошуки того, з чого виникли усі речі. Вся увага приділялася дослідженню природи зовнішнього світу. Тому дуже часто цю філософію називають натуралістичною. Представники: Піфогор, Парнеміт, Фалес, Анаксимен, Левкіп, Демокріт.

2) Середня класика – (Софісти, Сократ і його школа). Софісти – активно цікавилися проблемами мислення і мови людини, відносини особи і суспільства. Софісти – це філософи 2-ої половини 5 віку до нашої ери: Протогор, Фразімах, Горгій, Продіб. Вони перші брали гроші за навчання. Вчили вони “корисним” знанням: як досягти успіху у житті, як зробити кар‘єру, як просунутися у суспільстві, мистецтву диспуту. Для них головне не істина, а перемога у суперечці.

Сократ (469-399 до н.е) відкрив сферу розуму, в якій відношення між поняттями регулюються логікою. Саме розум здатний дати загальнообов'язкове знання, яке неможливо отримати в готовому вигляді. Мірою всіх речей для Сократа була людина, як розумна, мисляча істота, адже в мисленні знаходять своє вираження загальні закони. Він проголосив вищою мудрістю пізнання самого себе. Моральні вади Сократ пояснював незнанням. Знання фігурує в нього джерелом моральної досконалості людини.

3) Висока класика – (Платон, Арістотель і їхні школи). Головна ідея: синтез філософського знання його проблем і методів. Платон шукав шляхи до одвічних цінностей завдяки яким можна пізнати світ. Існує 2 світи: світ речей; і світ чистих форм ідей. Кожна ідея – це зразок для речей, світ ідей визначає світ речей. Світ ідей це піраміда на вершині якої більш загальні ідеї: кожна ідея це зразок предмета. З цієї позиції світ ідей замінював бога. Пізнати його можна було лише за допомогою логіки. Матеріальні речі – це тіні предметів. По Платону, коли людина помирає тіло зникає, а душа іде в світ ідей і споглядає їх. Він засновник формальної логіки.

4) Еллінізм (Пірон, Сенека, Еніктет, Аврелій)

Головні проблеми - мораль і свобода, процес пізнання. Пізніше ця проблема трансформувалося в іншу – осягнення структури космосу. Найбільш авторитетними були дві філософські школи: епікурійці і стоїки.

Епікур – жив в 4 – 3 ст. до н. е. Основні ідеї його вчення: людина боїться болі і смерті, але прагне до насолоди. Страждання – страх від незнання причин. Мета філософії: дати відповіді на питання пізнання. Мета людини – спокій духу і здоров‘я тіла. Головне уникати страждання. Щастя людини пов‘язане з нею самою. Але це щастя можна досягнути тільки коли людина веде замкнений спосіб життя і не займається політикою. Вчення самого Епікура треба відрізняти від вчення епікурійців – його послідовників. Для них головний принцип це, геденизм – головною метою життя є чуттєві і телесні насолоди.

Представники стоїцизму: Зінон – засновник, Посейдоній, Сепека, Епіктет, Марк Аврелій. Головна мета філософії - лікування моральних хвороб і виховання доброчесності. Вони перщі казали про совість, волю, провину, гріх. Для них довільна людина гріховна. Ідея рівності людей перед долею і природою. Треба вірити в божественне провидіння. В нашому світі все мінливе крім душі.

Дата добавления: 2015-01-03