Стрихнін

Лікування.

ОПІАТИ

ПСИХОТРОПНІ РЕЧОВИНИ

Лікування

Доступ свіжого повітря, при необхідності дати кисень. При непритомному стані - інтубація.

При гіпотонії - 10 мг ефедрину. З обережністю може бути застосовано адреналін струминно в/в 0,5-1 мл 1:10 000 розчину, якщо ефедрин відсутній або неефективний.

Діазепам 0 ,2-0,4 мг/кг в/в упродовж 5 хвилин; при необхідності - через кожні 10 хвилин.

Тіопентал натрію 1-4 мг/кг в/в.

Лікування аритмії. При зупинці серця - компресія грудної клітки.

Похідні опію (морфін, опій, героїн, кодеїн та ін.) швидко всмоктуються в травному тракті і при парентеральному введенні. Детоксикація відбуівється в печінці шляхом кон'югації с глюкуроновою кислотою (90%), 75% виводиться з сечею в першу судобу у вигляді кон'югатів. Смертельна доза при застосуванні всередину: морфіна — 0,5–1 г, при в/в введенні — 0,2 г. Смертельна концентрація в крові — 0,1–4 мг/л.

Виборна токсична дія: психотропна, нейротоксична (гноблення таламічних відділів головного мозку), зниження збудливості дихального і кашльового центрів.

Сурогатні наркотичні препарати, що зроблені кустарним способом з маку, часто мають гепато- і нефротоксичну дію.

Клініка. При застосуванні усередину або парентеральному уведенні цих речовин розвивається коматозний стан, відзначають значне звуження зіниць з послабленням реакції на світло, гіпертонус м'язів, клоніко-тонічні судоми, пригнічення дихання. Ступінь пригнічення дихання превалює над пригніченням свідомості. При отруєнні кодеїном можливо пригнічення дихання при збереженні свідомості, значна гіпотонія. Після надання допомоги можливі повторні хвилі погіршення самопочуття у зв'язком з повторною секрецією та всмоктуванням опіатів в шлунку.

1. Нормалізація дихання (інтубація трахеї, ШДЛ).

2. Повторні промивання шлунку (навіть при парентеральному уведенні опіатів).

3. Вугілля активоване усередину.

4. Глюкоза — 40% 40 мл в/в.

5. Інфузійна терапія кристалоїдними розчинами.

6. Симптоматична терапія.

7. Специфічна терапія — налоксон 0,4–2 мг в/в або підшкірно, потім при в/в уведенні через 2–3 мин, при підшкірному уведенні через 10 хвилин повторно уводять такі ж дози налоксону. Якщо після уведення 10–15 мг налоксону поліпшення стану не відзначено, діагноз отруєння опіатами сумнівний.

Клініка: тетанічні судоми: усі м’язи тіла напружені, щелепи стиснені, сардонічна усмішка, кисті рук стиснуті в кулаки, грудна клітка нерухома (в стадії максимального вдиху), голова відкинута назад (опістотонус); судоми виникають при будь-якому зовнішньому дратуванні, свідомість збережена (почуття страху і сильна біль в суглобах і м'язах), пульс частий, дихання утруднено, але під час нападу судом відсутнє, шкіра і слизові оболонки синюшні.

Лікування: промиванняшлунку, сольове проносне, хлоралгідрат в клізмі повторно. Заспокійлива терапія: барбаміл (3-5 мл 10 % розчину) в/в, морфін (1 мл 1 % розчину), димедрол (2 мл 1 % розчину) під шкіру. При порушеннях дихання - інтубаційний наркоз з використанням міорелаксантів (листенон, диплацин). Форсований діурез (алкалізація сечі).

Дата добавления: 2014-12-25