Глікозиди травневої конвалії, строфанту, морского луку

СЕРЦЕВІ ГЛІКОЗИДИ. ДИГІТАЛІС. ПРЕПАРАТИ НАПЕРСТЯНКИ.

Лікування.

ГЕПАРИН, НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНІ ГЕПАРИНИ, ГЕПАРИНОЇДИ

Клініка. Профузні шлункові, кишечні, ниркові, гемороїдальні кровотечі. Екхімози. Кровотечі з ран, імбібіція кров’ю м’язів в місцях ін'єкції гепарину. Алергічні прояви при виробці аутоантитіл. Кропивниця, геморагічна пурпура. Гарячкова температура тіла. Легкий шок. Кризи артеріального тиску. Випадіння волос, зміни нігтів (при тривалому застосування). В процесі лікування гепарином необхідний постійний контроль за коагуляцією крові. Позитивна алергічна проба (внутришкірна) з гепарином при індивідуальній його непереносимості.

1. Повний спокій. Якщо отруєння сталося в амбулаторних умовах, негайно ввести антидот.

2. Антидоти: протамін сульфат, полібрен, толуїдиновий синий. Протамін сульфат застосовується в/в по 3-5 мл 1 % розчину або 1 мл 5 % розчину в/м; 1 мг антидоту нейтралізує 100 ОД гепарину. Ін'єкції проводять через 15-20 хвилин (під контролем за зсілістю крові). 2 мл протаміну сульфату нейтралізує 1 монодозу (0,3 мл) фраксипарину.

3. Пероральне и в/в введення 5 % розчину ε-амінокапронової кислоти (100-200 мл). Не рекомендують при ниркових кровотечах.

4. Кальцію хлорид або глюконат 10-15 мл 10 % розчину в/в, дуже повільно.

5. Противоалергічні засоби – димедрол, піпольфен. Гормональна терапія: 125 мг гідрокортизону в/м, преднізолон по 0,005 г (до 40 мг/сут).

Клініка: блювота центрального походження, порушення серцевого ритму, головний біль, запаморочення, шум у вухах. Кольорові галюцинації (в жовтому і зеленому спектрі), зміни сприйняття розмірів предметів і мигтіння мушок перед очима. Сухість в роті і горлі. Біль в епігастрії. Нудота, упорна блювота і ікавка. Понос. Сильна слабкість, похолодання кінцівок, розширення зіниць. Задишка. Ціаноз. Стискуючі болі у ділянці серця. Для інтоксикації глікозидами характерні аритмії, порушення атріовентрикулярної проводності до розвитку повної атріовентрикулярної блокади.

ЕКГ - відбиває значні зміни у серці. Подовження Р-Q до 0,25-0,30 сек. Виникнення періодів Самойлова-Венкебаха, часто повна поперечна блокада серця, політопні шлуночкові екстрасістоли. Зниження сегменту S-Т нижче ізолінії в косому напрямі, прямолінійно донизу.

Лікування:

1. Спокій. При застовуванні per os отруйної рослини або надміру медикаменту провести промивання шлунку через зонд великою кількістю води, наприкінці уведення водної суспензії активованого вугілля (2 стол. ложки на 1 л води) або 0,5 % розчину таніну.

2. Проносне - 30-35 г магнію сульфату в 0,25 л води, вводять через зонд після промивання шлунку.

3. Очисна клізма- 500-700 мл 1-1,5 % розчину магнію сульфату.

4. Нітрогліцерин, нітронг, сустак, валідол при ангінозних приступах.

5. Атропін -1,0-1,5 мл 0,1 % розчину під шкіру, в/м або в/в, одночасно з 1-2 мл 10 % розчину кофеїну, під постійним контролем за пульсом та АТ.

6. Антидоти серцевих глікозидів: вугілля активоване, атропін, сполуки ЕДТА, натрію цитрат, які зв'язують іони кальцію; калію хлорид, панангін; магнію сульфат; калій-зберігаючий діуретик спіронолактон. Специфічний антидот – протиидигіталісна імунна сироватка.

Дата добавления: 2014-12-25