Співвідношення

Класифікація зобов'язань

Класифікація сприяє виявленню спільних рис та відмінностей зобов’язань, особливостей їх правового регулювання, глибшому з'ясуванню їх правової природи та змісту. Система розміщення окремих видів договірних зобов’язань у Цивільному кодексізалежить від того основного правового результату, якого добиваються сторони, укладаючи договір, наприклад, договори на відчуження майна. Однак договір може складатися з декількох зобов’язань. Треба зазначити, що ті зобов'язання, що є одночасно договорами та правочинами, мають аналогічну класифікацію за тими само критеріями. Враховуючи їх специфічність, зобов'язання поділяються:

· Залежно від мети (спрямованості):

- регулятивні зобов'язання – регулюють правомірну поведінку учасників;

- охоронні зобов'язання – захищають порушений інтерес учасників.

· Залежно від сукупності прав та обов’язків сторін:

- просте (ординарне) зобов'язання – сторони мають по одному праву та по одному зобов'язанню;

- складне зобов'язання– сторони мають декілька прав та обов’язків.

· Залежно від юридичної значимості:

- основне зобов'язання – самостійне;

- додаткове (акцесорне) зобов'язання не має самостійного характеру, забезпечує належне виконання основного (застава). Припинення або недійсність основного зобов'язання спричинює такі наслідки й для додаткового, але не навпаки.

Зобов'язання, що не мають дихотомічного поділу

Грошові зобов'язання – їх предметом є грошові кошти у будь-якій формі (безготівковій тощо). Зобов'язання має бути виражене у грошової одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Натуральні зобов'язання – це зобов'язання без позовного захисту, їх виконання є моральним обов’язком, але одночасно мають юридичні наслідки. Платіж за натуральними зобов’язаннями, зроблений добровільно, вважається належним для виконання, тому його не можна повернути назад. Натуральними будуть зобов'язання, за якими сплив строк позовної давності та сторона у спорі заявила про застосування давності.

зобов'язальних правовідносин (ЗП) з правовідносинами власності (ПВ)

· За юридичним характером:

ЗП та ПВ є майновими відносинами, чим відрізняються від особистих немайнових.

· За економічним характером:

- ЗП – це спосіб переміщення вже привласненого майна зазвичай із сфери виробництва у сферу обігу та споживання, це реалізація привласненого та новий акт привласнення.

- ПВ – це право привласнення.

· За процесом руху майна:

- ЗП – динамічні, регулюється рух речей до інших учасників, вони є тимчасовими.

- ПВ – статичні, фіксується стан влади над річчю, часом не обмежені.

За суб'єктним складом:

- ЗП – відносні – відносно конкретних юридично пов'язаних осіб.

- ПВ – абсолютні – власнику протистоять абсолютно усі, необмежено коло осіб, власник може робити з річчю абсолютно усе.

За об’єктом:

- Об'єктом ЗП є право на результат дії іншої особи щодо речей, майна, ці дії, як правило, активні.

- Об'єктом ПВ є речі, право на власні дії щодо них, а дії інших осіб є пасивними.

За самостійністю суб'єктів:

- ЗП – здійснення суб'єктивного права кредитора залежить від здійснення обов'язку боржником.

- ПВ – власник може здійснювати своє суб'єктивне право самостійно.

Питання для самоконтролю

1. Надайте поняття зобов'язального права як підгалузі права. Визначить предмет зобов'язального права.

2. Охарактеризуйте норми зобов'язального права.

3. Надайте поняття зобов'язань. Які існують принципи зобов'язань?

4. Визначте зміст зобов'язань. Що є підставою виникнення зобов'язань?

5. Хто є суб'єктами зобов'язань? Які існують види зобов'язань в залежності від суб'єктного складу?

6. Назвіть об'єкти зобов'язання. Охарактеризуйте види зобов'язань залежно від визначеності предмета.

7. Надайте класифікацію зобов'язань в залежності від підстав виникнення, від мети, від характеру правового зв'язку, від юридичної значимості.

8. Яке існує співвідношення зобов'язальних правовідносин з правовідносинами власності за характером, за процесом руху майна, за суб'єктним складом, за самостійністю учасників?

Дата добавления: 2014-12-25