Загальна характеристика та класифікація

План

ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ РІДКИХ ВАНТАЖІВ

СИСТЕМИ ТЕХНІЧНОГО КОНДИЦІОНУВАННЯ СУДЕН

Практичне заняття 9

Яким чином очищують паровi котли вiд залiзно-мiдних окисних вiдкладень?

В яких випадках застосовують кислотну очистку теплообмiнних апаратiв та парових котлiв?

Коли застосовують лужну промивку поверхонь енергетичного обладнання?

Для чого проводять пасивацiю поверхонь пiсля iхньоi кислотноi очистки?

Назвiть основнi методи очистки елементiв паливних систем вiд вiдкладень.

Назвiть основнi методи боротьби з вiдкладеннями у паливних системах.

Якi фiзико-хiмiчнi процеси викликають вiдкладення в елементах суднових паливних систем?

Якi типи вiдкладень мають мiсце в паливних танках, цистернах,трубопроводах та теплообмiнниках?

З якою метою проводиться технiчне обслуговування паливних систем?

Контрольнi питання

1. Загальна характеристика та класифікація

2. Суднові системи інертних газів для утилізації котельних газів

3. Автономні газогенератори

4. Загальні умови безпечного перевезення рідких вантажів танкером

5. Технології використання систем інертних газів на танкерах

6. Технології використання систем інертних газів на газовозах

7. Контрольні питання

Системи технічного кондиціонування призначені для активного захисту вантажних танків нафтоналивних та комбінованих суден, а також вантажних відсіків газовозів та хімовозів від пожеж, вибухів та корозії /1,2/. Це досягається шляхом підтримки всередині приміщень оптимальної мікроатмосфери, що робить неможливою корозію внутрішніх поверхонь та займання вуглеводної пари, яка виділяється рідким вантажем, незалежно від її концентрації. Таким середовищем є збезводнений інертний газ, який містить невелику кількість кисню, що виключає процеси горіння, і має температуру точки роси нижчу за температуру навколишнього середовища.

З метою запобігання попадання до вантажних відсіків кисню з атмосферного повітря система інертних газів знаходиться під певним надлишковим тиском. Мета використання інертного газу на суднах не обмежується тільки вимогами безпеки та виключенням атмосферної корозії. Він використовується також для запобігання хімічної реакції вантажів з киснем повітря, зменшення можливості займання та зниження температури сипучих вантажів,що мають високу інтенсивність процесів дихання.

В загальному випадку інертний газ на суднах застосовується з такою метою /1,2/:

- загальний захист танків (вибухобезпечність, корозія, хімічний захист);

- поповнення маси інертних газів у вантажних відсіках, обумовлене їхнім витоком крізь нещільність закриття танків, трубопроводів, клапанів;

- додаткова продувка вантажних відсіків після миття перед їхньою дегазацією для запобігання утворення вибухонебезпечних концентрацій;

- використання на проміжній стадії під час заповнення танків вантажем;

- підтримка під тиском порожніх місткостей в процесі переходу та вантажних операцій з рідким вантажем;

- гідравлічне закриття повітряних пристроїв та отворів;

- підтримка інертного середовища у реакторах.

З метою технічного кондиціонування використовують інертний газ, одержаний з продуктів згоряння котельного, дизельного або газотурбінного палива, які підпадають під додаткову обробку: охолодження, очищення від механічних домішок (зола), осушення та виведення небажаних сірчистих сполук, що у присутності вологи сприяють процесам корозії огороджувальних поверхонь. Приблизна об’ємна частка головних компонентів продуктів згоряння та очищення наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1. – Приблизна об’ємна частка продуктів згоряння та очищеного інертного газу

Компонент	Хімічна формула	Об’ємна частка, %
Продукти згоряння	Очищений інертний газ
Азот	N2	72...74	по балансу
Вуглекислий газ	CО2	13...15	12...14,5
Кисень	O2	1...5	2...4
Оксид вуглецю	CО	0,1	сліди
Водень	Н2	0,05	сліди
Діоксид сірки	SO2		0,2...0,3
Вода	Н2O		0,0002

Сучасні суднові системи інертних газів можна умовно класифікувати за такими ознаками /1,2/:

1. За способом їхнього одержання6

- утилізація газів, що виходять з головних, допоміжних та утилізаційних котлів;

- генерація інертних газів шляхом спалювання палива в автономних установках (суднових та портових пересувних);

- розділення газових сумішей.

2. За напором, що створюється газодувками:

- низького тиску – до 0,02 бар (200 мм вод. ст.);

- середнього тиску – до 0,05 бар (500 мм вод. ст.);

- підвищеного тиску – до 0,1 бар (1000 мм вод. ст.);

- високого тиску – до 10 бар.

3. За кількістю параметрів газового складу, що регулюються:

- повне та неповне. При повному регулюванні під контроль та регулювання підпадають усі параметри продуктів згоряння, що впливають на безпеку перевезення вантажів та корозію вантажних відсіків; при неповному – тільки головні параметри (наприклад, місткість кисню, сірчистого ангідриду, води).

4. За глибиною обробки необхідних параметрів:

- забезпечення номінального рівня за місткістю компонентів газової суміші в процесі обробки (наприклад, об’ємна частка кисню О₂ – не вище 5%; СО + Н₂ — не вище 0,1%; сірчистих сполук SО₂ — не вище (0,2...0,3)%; температури точки роси інертного газу — не вище +2°С);

- глибока обробка продуктів згоряння до значень, що забезпечують одержання більш якісного складу інертних газів (наприклад, об’ємна частка кисню О₂ – не вище 0,1%; СО + Н₂ — сліди; температури точки роси інертного газу — до мінус 50°С). Це досягається шляхом допалювання продуктів згоряння у спеціальних камерах, додаткового очищення від сірчистих сполук за допомогою хімічних реагентів, додаткового осушення в осушувальних установках.

5. За конструкцією контактних апаратів, в яких здійснюється охолодження, попереднє осушення та очищення від механічних домішок (сажа) і сірчистнх сполук продуктів згоряння:

- скруббери з керамічною насадкою, ковпачкові, а також з трубами Вентурі;

- циклонно-пінні апарати.

Ефективність контактних тепломасообмінних апаратів забезпечується завдяки великій поверхні контакту середовищ, що беруть участь у тепломасообміні, значними відносними швидкостями.

6. За способом осушення продуктів згоряння:

- адсорбція водяної пари твердими поглиначами (адсорбентами);

- виведення водяної пари рідкими розчинами (абсорбентами);

- виведення водяної пари механічним способом шляхом охолодження газу нижче точки роси за допомогою холодильних машин;

- виведення водяної пари механічним способом шляхом ізотермічного стискання газу до тисків 10…20 бар залежно від необхідної глибини осушення;

- шляхом комбінації раніше показаних способів.

7. За кількістю газонагнітачів:

- з однією газодувкою, що працює на усіх режимах роботи системи;

- з двома газодувками (головна газодувка, що працює на основних режимах експлуатації, та допоміжна газодувка продуктивністю 30% сумарної потреби, що забезпечує роботу системи на переході судна);

- з двома газодувками, кожна продуктивністю 50% максимально необхідної потреби.

8. За способом газорозподілення у вантажних відсіках:

- з продувальними трубами, вихідні отвори яких розташовано у нижній частині вантажного відсіку;

- з газовідводною системою, що забезпечує підключення портових пересувних генераторів інертного газу;

- з використанням трубопроводів вантажної системи.

Дата добавления: 2014-12-26