Клас 7 - Допоміжні рахунки

Клас 5 - Доходи. Клас 6 - Видатки.

Клас 3 - Кошти в розрахунках. Клас 4 - Результат (дефіцит/надлишок).

Клас 1 - Ресурси бюджету. Клас 2 - Боргові зобов'язання.

Кожен клас поділявся на рахунки другого та третього порядків. Розроблена структура кодів різних класів містила від 15 до 28 знаків, що потребувало повної автоматизації бухгалтерського обліку. Орга­ни Державного казначейства функціонували на той час як клієнти банківської системи. На ім'я казначейства було відкрито в уповнова­жених банківських установах рахунки. Однак, і Державне казначейс­тво обслуговувало своїх клієнтів-розпорядників та одержувачів бю­джетних коштів, що обумовило необхідність ведення внутрішнього обліку. Складність взаємовідносин між установами банківської сис­теми та органами Державного казначейства, що склалися в процесі виконання бюджету, неможливість повної автоматизації системи бу­хгалтерського обліку потребували подальшого реформування облі­кової політики.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Націо­нального банку України від 15 вересня 1999 року № 1721 „Про ство­рення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства" змінився статус Державного казначейства - воно стало учасником системи електронних платежів Національного банку України. Діючий План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів затверджено наказом Держав­ного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119.

План рахунків з виконання державного та місцевих бюдже­тів - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації відповідних операцій та відо­браження бухгалтерської інформації, забезпечує складання фінан­сової звітності.

Побудова Плану рахунків базується на класифікації рахунків за економічним змістом, що сприяє не тільки отриманню необхід­ної інформації про виконання бюджетів, але й здійсненню контро­лю за цим процесом. План рахунків досить громіздкий, одночасно дає можливість відобразити в бухгалтерському обліку всі операції виконання бюджетів усіх рівнів бюджетної системи.

Принципи побудови Плану рахунків:

Ø законність - звітність повинна відповідати правилам та про­цедурам, які передбачені законодавчими та нормативними актами;

Ø достовірність - правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог від­повідних нормативних актів;

Ø повнота бухгалтерського обліку - всі операції з виконання бюджетів в органах Державного казначейства підлягають реєстра­ції на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків;

Ø дата операції - операції з виконання бюджетів реєстру­ються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;

Ø прийнятність вхідного балансу - залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залиш­кам за станом на кінець попереднього звітного періоду;

Ø превалювання сутності над формою - операції облікову­ються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та еконо­мічного змісту, а не за їх юридичною формою;

Ø суттєвість - у фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом;

Ø доречність - корисність інформації для підготовки та при­йняття економічних рішень;

Ø відкритість - фінансові звіти мають бути достатньо зро­зумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво ві­дображати операції;

Ø сталість - постійне, протягом бюджетного року, застосу­вання обраних методів;

Ø правильність - сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;

Ø обережність — обгрунтована, розсудлива оцінка фактів;

Ø незалежність - відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів);

Ø співставність - можливість визначення тенденцій вико­нання бюджету через співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності;

Ø своєчасність - забезпечення своєчасною інформацією ор­ганів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету, тощо, та інших користувачів;

Ø безперервність - оцінка активів здійснюється, виходячи з того, що процес виконання бюджетів є постійним;

Ø консолідація - складання зведеної фін. звітності про виконання бюджетів в цілому по системі Держказначейст­ва з урахуванням підвідомчих управлінь та відділень в розрізі бюджетів, за винятком залишків за внутрішньо системни­ми розрахунками;

Ø окреме відображення активів та пасивів - цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активни­ми або пасивними за винятком клірингових (рахунків за розрахунками), технічних та транзитних рахунків.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 7

ЗВІТНІСТЬ ПРО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ

1. Організаційні основи фінансової звітності
2. Звітність розпорядників бюджетних коштів про ви­користання коштів бюджету
3. Звітність органів Державного казначейства про ви­конання Державного бюджету України
4. Розгляд та порядок затвердження звіту про виконан­ня бюджету держави

1. Організаційні основи фінансової звітності.

Фінансова (бухгалтерська) звітність - це система взаємо­пов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Головне призначення фінансової звітності:

v надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам для прийняття економічних рішень;

v отримання статистичних даних про виконання державного бюджету користувачами для економічного аналізу та їх прогнозу­вання на поточний і перспективний періоди.

Користувачі економічної інформації бухгалтерського обліку, відповідно до якою складається фінансова звітність, розподіля­ються на:

1. внутрішніх;

Дата добавления: 2014-12-26